Україна: скляна промисловість

Оптичний прилад спостереження, виготовлений ДП «Ізюмський приладобудівний завод», м. Ізюм, Харківська обл.

Скляна промисловість — одна з базових і стратегічних галузей економіки України. Скляне виробництво є важливою ланкою промисловості, що задовольняє потреби інших галузей та громадян України.

На початку 1990-х скляна промисловість зазнала значного занепаду. Виробництво усіх видів скла в Україні скоротилося: за 1990–2007 виробництво віконного скла скоротилося з 52 млн м² до 20 млн м², полірованого скла — від 7,8 до 4 м², армованого — від 3,5 до 0,1 м². У перші роки незалежності в Україні працювало майже 70 скляних заводів, а на 2018 лишилося 15 підприємств галузі.

2014 галузь мала певні труднощі з поставками сировини, пов’язані з окупацією Криму і втратою Кримського содового заводу. В останні роки скляна галузь динамічно розвивається, відновлює свої потужності. Відбувається реконструкція і модернізація склопідприємств. Стійкі темпи зростання зумовлені підвищенням попиту на продукцію скляної промисловості. Переорієнтація на європейський ринок та інтеграція господарства в економіку ЄС стимулює вітчизняних скловиробників запроваджувати європейські стандарти та нормативи виробництва. Вітчизняні компанії випускають конкурентоспроможну продукцію, яка користується попитом і у зарубіжних покупців.

2019 Україна виробила 3,44 млрд од. склотари, що на 8,1 % більше проти 2018. Виробництво в останні кілька років стабільно росло у всіх сегментах, крім фармацевтичної тари. У першій половині 2020 заводи України експортували 813,8 млн склотари, що на 20 % більше, ніж за аналогічний період 2019. За підсумками 2020 експорт склотари становив понад 42 % від загальних обсягів виробництва. Виробники Туреччини, Польщі, Болгарії, Румунії цілком забезпечують український ринок сировиною: загальний обсяг споживання соди скляною галуззю становить 250 тис. т. Як джерело сировини для скляної галузі використовують також склобій, частину якого Україна імпортує (основні постачальники: Білорусь — 63 %, Угорщина — 21 %, Литва — 13 %, Молдова — 1,5 %).

Ринок скляної тари та скляних виробів в Україні репрезентує низка провідних підприємств:

• ПрАТ «Ветропак Гостомельский склозавод» (Київська обл.);
• ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» (Рівненська обл.), експортує в ЄС близько 45 % продукції;
• ЗАТ «Костопільський завод скловиробів», частка експорту в загальному обсягу продаж становить 30 %;
• ТОВ «Малинівський склозавод» (Харківська обл.);
• ПрАТ «ВЕРАЛЛІЯ Україна» (Рівненська обл.);
• «Скляний альянс» (м. Вільногірськ), експортує продукцію у 18 країн світу;
• ПрАТ «Запоріжсклофлюс» (найстаріше в світі підприємство з виробництва зварювальних плавлених флюсів);
• Київський «Завод скловиробів».

В Україні діють також підприємства, які займаються переробкою скла та виготовленням конкретних виробів, наприклад, виробництвом склопакетів, сувенірів зі скла, дзеркал, скла для меблів тощо.

На 2021 в Україні відсутнє виробництво листового скла, усе листове скло імпортується. Розроблено два проекти будівництва в Україні заводів цього напряму:

1. у смт Бородянці Київської обл. — найбільший в Європі завод з виробництва флоат-скла (обсяг інвестицій передбачено у 300 млн євро, потужність виробництва — 600 т на добу);
2. у м. Городня Чернігівської обл. (обсяг інвестицій — 250 млн дол., промислова потужність — 600 т на добу).

В асортименті продукції — листове скло, склопакети, а також автомобільне скло для заводів Італії, Німеччини та Франції.

Від 10.11.1997 діє Асоціація підприємств скляної промисловості «Скло України», членами якої є майже 60 українських та іноземних підприємств галузі.

Перспективи розвитку галузі вбачають у виготовленні ексклюзивних моделей скловиробів, зокрема склотари невеликої ваги та незвичних конструкцій. Найпопулярніші тенденції — екологічна придатність, зручність, економія, естетична привабливість. Українські виробники прогнозують зміцнення позицій вітчизняної склотари на українському ринку. Інший перспективний напрям — світлопрозорі конструкції, зокрема, флоат-скло, скло із захисним покриттям і без покриття, армоване скло, скляні вироби тощо.

Література

1. Жеплинський Т. Б., Дяківський С. І. Основи теорії і практики гартування скла. Львів : Растр-7, 2011. 111 с.
2. Кононенко В. І., Веклич О. О., Шаблиста Л. М. та ін. Механізм структурних зрушень в економіці України. Київ : Інститут економіки НАН України, 2002. 288 с.
3. Петрякова Ф. Українське гутне скло. Київ : Наукова думка, 1975. 160 с.
4. Сірик Т. А. Скляна тара — один із перспективних видів багаторазової упаковки // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. 2011. № 3. С. 49–57.
5. Скляна індустрія України: стан, динаміка й перспективи розвитку 2008–2012 рр. Київ : [б. в.], 2012. 262 с.
6. Технологія скла : у 3 ч. Львів : [б. в.], 2008–2011.
7. Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.
8. Шевченко О. Ю., Піддубний В. А. Технології пакування харчової продукції (фізичне і термодинамічне підгрунтя) // Упаковка. 2006. № 1. С. 57–59.

Див. також

Україна

Хрономаркери економічного розвитку незалежної України

Національне господарство України

Національне господарство України: етапи розвитку

Національне господарство України: основні галузі

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Україна: скляна промисловість // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Україна: скляна промисловість (дата звернення: 28.04.2024).