Тешеніт
Тешені́т [від м. Тешин (пол. Cieszyn, чеcьк. Těšín)] — інтрузивна темна повнокристалічна масивна гірська порода сімейства лужних габроїдів.
За розмірами зерен — зазвичай середньозерниста; буває крупно- і гігантозернистою.
Зміст
Історична довідка
Термін походить від назви історичного міста Тешина в Сілезії, розташованого на кордоні Польщі і Чехії у місцевості, де поширена ця гірська порода. Тепер місто поділено на Чеський Тешин Мораво-Сілезького краю (Чехія) і Цешин Сілезького воєводства (Польща). 1861 породу вперше описав геолог Л. Гогенеггер (1807; тепер Німеччина — 1864; тепер Польща) і назвав породу тешинітом. 1866 геолог Ф. Ціркель (1838–1912; тепер Німеччина) змінив назву на тешеніт.
Характеристика
Властивості. Різновиди
Середній хімічний склад (%): SiO2 — 46,0; TiO2 — 2,10; Al2О3 — 16,8; Fe2О3 4,9; FeO — 5,8; MnO — 0,19; MgO — 4,7; CaO — 8,4; Na2O — 4,2; К2О — 2,1.
Характерними є леткі компоненти — вода (H2O) і пентаоксид фосфору (P2O5). Структура гіпідіоморфнозерниста, офітова, порфіровидна.
Різновиди тешенітів:
- меланократовий (юсит);
- лейкократовий (гленмурит, березит, лугарит);
- амфіболовий (богузит);
- олівіновий (кринаніт);
- авгітовий (бухоніт);
- ортоклазовий (баршовіт);
- нефеліновий.
Головні мінерали
Породотвірні: плагіоклаз (лабрадор або бітовніт — до 20 % мас.), анальцим, цеоліти — 10–30 %, моноклінний піроксен (титанавгіт — 20–50 %, олівін — бл. 10 %).
Акцесорні: апатит, титаномагнетит.
Ефузивний аналог — анальцимовий тефрит.
Походження. Розташування родовищ
Тешеніти залягають у вигляді силлів, пластових тіл, дайок, дрібних штоків. Поширені в Кузнецькому Алатау (Росія), Закавказзі (Грузія), Чехії, Польщі, Шотландії, Австралії, Сербії, Індії, Японії та інших країнах.
В Україні промислових скупчень тешеніту не виявлено.
Значення
Використовують як будівельний і дорожній камінь та облицювальний матеріал.
Література
- Hohenegger L. Die geognostischen Verhältnisse der Nordkarpathen in Schlesien und den angrenzenden Theilen von Mähren und Galizien als Erläuterung zu der geognostischen Karte der Nordkarpathen. Gotha : Justus Perthes, 1861. 50 p.
- Zirkel F. Lehrbuch der Petrographie : in 2 bd. Bonn : Adolph Marcus, 1866. Vol. 2. 635 p.
- Igneous Rocks. IUGS Classification and Glossary of Terms / Ed. by R. W. Le Maitre, A. Streckeisen, B. Zanettin et al. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 236 p.
- Gibb F. G. F., Henderson C. M. B. Chemistry of the Shiant Isles main sill, NW Scotland, and Wider Implications for the Perogenesis of Mafic Sills // Journal of Petrology. 2006. Vol. 47. Is. 1. P. 191–230.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Павлов Г. Г. Петрографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. 527 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Тешеніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тешеніт (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
