Місто історичне
Мі́сто істори́чне — місто, яке зберегло свій історичний ареал з об’єктами культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку.
Історична довідка
Уперше термін застосовано в Міжнародній хартії з охорони історичних міст (англ. Charter on the Conservation of Historic Towns and Urban Areas, так звана Вашингтонська хартія). Її ухвалила Міжнародна рада з питань пам'яток і визначних місць (ІCОМОS) на конгресі 1987 у м. Вашингтоні. Відповідно до Хартії кожне історичне місто є цілісною пам’яткою, тож у ньому підлягає охороні ландшафт, розпланування, форма і вигляд будівель і споруд та найголовніше — «історичний характер міста та сукупність матеріальних і духовних складових, які виражають його образ». Підкреслено, що дієве збереження історичного міста має стати невід’ємним складником цілісної політики економічного та соціального розвитку. Відповідно до цих настанов унесено зміни в законодавство багатьох країн (Австрія, Польща, Чехія, Німеччина та інші).
У Франції згідно з програмою «100 міст» у реєстр ландшафтів, що охороняються, включено історичні центри 100 міст з населенням понад 20 тисяч осіб.
В Італії всі історичні міста як об’єкти охорони поділено на дві категорії. Категорія А — історичний центр, де будь-яке нове будівництво заборонено. Категорія Б — квартали, в яких допускаються певні зміни за спеціальним дозволом.
У Німеччині в Баварії до історичних міст застосовують поняття «архітектурний ансамбль» і під охороною держави перебувають 600 таких ансамблів.
У 2000 в українському законодавстві вперше з'явилися поняття і термін «історичне населене місце» (у Законі України «Про охорону культурної спадщини»). Під населеними місцями розуміють міста, селища та села. Постановою Кабінету Міністрів України 26.07.2001 № 878 затверджено Список історичних населених місць України. Він містить 401 населене місце — міста і селища. Жодне село до нього не потрапило, тож по суті це список історичних міст.
Згідно з рішенням Уряду 2001 для кожного історичного міста необхідно:
- розробити чи скоригувати розроблений раніше історико-архітектурний опорний план;
- на основі історико-архітектурного опорного плану розробити і затвердити у встановленому порядку:
а) межі й режими використання історичних ареалів;
б) межі й режими використання зон охорони пам'яток.
Усі програми і концепції соціально-економічного й культурного розвитку, проєкти розпланування, забудови, реконструкції, що стосуються історичних ареалів цих міст, мають погоджуватися з центральним органом охорони культурної спадщини. У цих містах органи місцевого самоврядування можуть створювати свої органи охорони культурної спадщини.
Постановою Кабінету Міністрів України 03.07.2006 № 909 затверджено Порядок визнання населеного місця історичним. Ним визначено, що після занесення історичного міста до Списку історичних населених місць України підлягає коригуванню генеральний план міста.
Характеристика
В історичних містах охорона нерухомої культурної спадщини має специфіку, зумовлену як комплексністю й численністю пам’яток, так і законодавчою вимогою щодо збереження традиційного характеру середовища. Найдієвішими заходами, які забезпечують на практиці містобудівну охорону пам’яток у комплексі зі збереженням традиційного характеру середовища історичних міст є:
- дослідження архітектурної та містобудівної спадщини в межах міста з метою виявлення об’єктів культурної спадщини, які заслуговують занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- підготовка облікової документації (паспортизація пам’яток) та експертна оцінка з подальшою державною реєстрацією таких об'єктів;
- розроблення історико-архітектурних опорних планів історичних міст;
- визначення історичних ареалів міст та затвердження їхніх меж і режимів використання;
- опрацювання і затвердження проєктів меж і режимів використання зон охорони пам’яток у межах всього історичного міста;
- інтеграція історико-архітектурних опорних планів у розроблення (коригування) генеральних планів відповідних історичних міст.
Значення
Під час російсько-української війни 2022 внаслідок обстрілів і бомбардувань армією Російської Федерації зазнали значних руйнувань історичні міста України: Ізюм, Маріуполь, Мелітополь, Миколаїв, Охтирка, Тростянець, Харків, Херсон, Чернігів та інші. Їхня повоєнна відбудова передбачає реставрацію пам’яток та збереження традиційного характеру середовища.
Джерела
- Про охорону культурної спадщини: Закон України № 1805-III від 8 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 39. Ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14
- Збірник нормативно-правових актів сфери охорони культурної спадщини / Авт.-упоряд.: О. М. Сердюк, Т. А. Бобровський, Л. М. Кириленко. Чернігів : ВАТ «РВК «Деснянська правда», 2011. 796 с.
Література
- Вечерський В. Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць. Київ : Головкиївархітектура ; Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2003. 560 с.
- Вечерський В. Охорона культурної спадщини в історичних містах // Сіверщина в історії України : в 15 вип. Київ; Глухів : Центр пам’яткознавства НАН України, 2019. Вип. 12. С. 7–9.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Місто історичне // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Місто історичне (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
