Державний реєстр нерухомих пам'яток України

Пам’ятка містобудування національного значення, занесена до Реєстру у 2012: Замкова гора – Андріївський узвіз у м. Києві
Пам’ятка історії, архітектури, ландшафту національного значення, занесена до Реєстру у 2012: Замкова гора у м.  Чигирині Черкаської області
Пам’ятка археології, історії, архітектури національного значення, занесена до Реєстру у 2012: Фундаменти Успенського собору у с. Крилосі Івано-Франківської області
Пам’ятка архітектури національного значення, занесена до Реєстру у 2012: церква Успіння Богородиці у с. Сваричівці Чернігівської області
Пам’ятка архітектури і монументального мистецтва національного значення, занесена до Реєстру у 2012: Палац Олександра ІІІ у смт Масандрі, Автономна Республіка Крим

Держа́вний реє́стр нерухо́мих пам’ято́к Украї́ни — список, у який заносяться нерухомі об’єкти культурної спадщини, що визнані пам’ятками; це занесення є фінальною процедурою державної реєстрації об’єкта культурної спадщини.

Державний реєстр нерухомих пам’яток України (далі — Реєстр) веде Міністерство культури і забезпечує його публікацію у спеціалізованому періодичному виданні та на своєму офіційному веб-сайті. Відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, пам’ятки, незалежно від форм власності, заносяться до Реєстру за 2-ма категоріями: національного значення — постановою Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства культури; місцевого значення — рішенням Міністерства культури. Категорію визначає експертна комісія при Міністерстві культури на основі облікової документації об’єкта культурної спадщини. Занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається. Об’єкт набуває статусу пам’ятки з моменту занесення до Реєстру, про що власнику видається свідоцтво.

Подання на занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру мають право зробити місцеві органи охорони культурної спадщини або громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини. Не підлягають занесенню до Реєстру об'єкти, що є сучасними копіями існуючих пам’яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями, в тому числі масові тиражовані копії, а також будь-які об’єкти, що уславлюють радянський або нацистський тоталітарні режими.

Вилучення пам’ятки з Реєстру здійснюється лише у разі:

  • якщо пам’ятку зруйновано;
  • якщо пам’ятка археології, не виявлена в наземних обсягових формах, досліджена на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню;
  • якщо пам’ятка втратила предмет охорони (характерну властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам’яткою).

Встановлена форма ведення Реєстру передбачає занесення до нього такої інформації про кожну пам’ятку: назва, датування, місцезнаходження, вид (археологічні, історичні, монументального мистецтва, архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні, науки і техніки), дата і номер розпорядчого документа про занесення до Реєстру, охоронний номер (у момент державної реєстрації кожна пам'ятка отримує унікальний охоронний номер).

Реєстр започатковано на виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини», ухваленого 2000. За 20 років із 130 000 нерухомих пам’яток культурної спадщини, наявних на території України, станом на 01.01.2020 в Реєстр занесено тільки 10 197, тобто 7,84 %.

З 10 197 пам’яток, занесених до Реєстру, 992 — за категорією національного значення, 9 205 — місцевого значення. Загалом ці пам’ятки за видами розподіляються так:

  • історичні — 2 514;
  • монументального мистецтва — 224;
  • археологічні — 4 553;
  • науки і техніки — 46;
  • архітектурні — 2 846;
  • ландшафтні — 5;
  • садово-паркового мистецтва — 14;
  • містобудування — 34.

Одна пам’ятка може належати до кількох видів одночасно, наприклад: археології, історії, архітектури.

Останнє занесення низки пам’яток до Реєстру за категорією національного значення відбулося 2012.

Джерела

Про охорону культурної спадщини: Закон України № 1805-III від 08.06.2000 // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 39. Ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14

Література

  1. Вечерська О. В. Проблеми формування Державного реєстру нерухомих пам’яток України // Сіверщина в історії України : в 12 вип. Київ; Глухів : Центр пам'яткознавства НАН України, 2016. Вип. 9. С. 15–19.
  2. Зараховський О. Є. Сучасний стан державної реєстрації українських нерухомих об’єктів культурної спадщини // Культура і мистецтво у сучасному світі. 2019. Вип. 20. С. 88–98.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Державний реєстр нерухомих пам'яток України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Державний реєстр нерухомих пам'яток України (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶