Фаркунст
Фа́ркунст (нім. fahrkunst, від fahrk — водіння, kunst — мистецтво) — старовинне механічне пристосування для підйому/спуску людей у шахту.
Історична довідка
До 1800 шахти Верхнього Гарца (тепер Німеччина) досягли глибини 500–600 м. На той час це були найглибші шахти у світі; спуск у такі шахти тривав 1 годину, підйом — до 2 годин. Спуск і підйом здійснювали за допомогою мотузок, що через їхню ненадійність загрожувало життю і здоров’ю шахтарів. Діючі на той час пристрої (див. Баддя) не могли забезпечити транспортування значної кількості людей і тому їх використовували тільки для підйому травмованих і загиблих. Пізніше для приводу поршневих насосів для відстійників у шахтах почали застосовувати дерев’яні стовпи, які безперервно рухалися вгору-вниз.
На початку 19 ст. гірничий майстер Г. Дорелль (1793–1854; Німеччина) винайшов пристрій для пересування шахтарів стовбуром шахти, який назвали фаркунстом. У 1833 його оснастили стійкими підніжками та ручками, що підвищило зручність та безпеку використання.
У 21 ст.фаркунст глибиною 190 м діє (від 1837) в шахті Самсон у м. Браунлаге (земля Нижня Саксонія, Німеччина). Фаркунсти експонуються у музеях Німеччини (Музей гірництва у м. Клаусталь-Целлерфельді) та Норвегії (Норвезький гірничий музей у м. Конгсберзі).
Конструкція
Фаркунст складається з ряду майданчиків на стіні і вертикальної штанги (або 2-х штанг) з такими ж майданчиками, що рухаються вгору-вниз поперемінно. Людина може піднятися (або спуститися) за допомогою цього пристрою, переходячи з майданчика на майданчик і узгодивши свої рухи з рухами штанги (штанг). Розміри пристрою можуть бути різними, майданчики можуть вміщати по кілька осіб або бути просто сходинками. Штанга приводиться в рух кривошипним механізмом від двигуна (наприклад, водяного колеса або парової машини). Для безпечного переходу між майданчиками у процесі руху фаркунст може робити паузи, для чого слугує особливий пристрій — катаракта.
У сучасних шахтах фаркунсти через обмеження і недоліки (складність експлуатування, дорожнеча тощо) не використовують (їх замінили на кліті).
Додатково
Фаркунст вважали безпечним засобом пересування. Однак було зафіксовано аварії, що трапились внаслідок збою в роботі фаркунстів, зокрема: на шахті Самсон у м. Санкт-Андреасберзі (тепер у складі м. Браунлаге) від моменту створення фаркунсту в 1837 сталося 7 нещасних випадків із летальними наслідками; 1878 у шахті Розенгоф (поблизу м. Клаусталь-Целлерфельда) несправність фаркунста призвела до загибелі 11 шахтарів та ін.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Dörell G., Ravens A. 1833 Fahrkunst // Die Welt der Technik in 100 Objekten / Hrsg. von W. Heckl. München : C. H. Beck, 2022. P. 161–165.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Фаркунст // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Фаркунст (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
