Александрійський маяк
Александрі́йський мая́к (грец. ὁ Φάρος τῆς Ἀλεξανδρείας), Фароський маяк — маяк, що існував у м. Александрії (Єгипет) у 3 ст. до н. е. — 14 ст. н. е. Розташовувався на о. Фарос у західній частині дельти р. Нілу. Був однією з найбільших споруд античного часу й входив до переліку Семи чудес світу.
Історична довідка
Александрійський маяк збудовано у 280–247 до н. е., невдовзі після заснування м. Александрії та порту в ньому — для покращення навігації на вході в гавань. Архітектор споруди — Сострат Кнідський.
Детальні описи маяка залишили у Середньовіччі арабські автори. Найповнішим джерелом, у якому міститься інформація про споруду, є нотатки арабського мандрівника Абу Хаггага Юсефа ібн Мохаммеда ель-Балаві ель-Андалусі (12 ст.). Менш детальні описи та згадки є в античних авторів, зокрема у Юлія Цезаря («Нотатки про громадянську війну»), Йосифа Флавія («Юдейська війна») та ін.
Оскільки маяк розташований у зоні сейсмічної активності, він неодноразово зазнавав пошкоджень (землетруси 365, 956, 1303 і 1323). Будівля не використовувалася як маяк з 12–13 ст. через значні пошкодження внаслідок землетрусів. Наприкінці 1470-х залишки будівлі було розібрано у зв’язку з будівництвом фортеці на о. Фаросі (цитадель Кайтбея, збережена дотепер).
У 1968 залишки маяка, які опинилися в морі внаслідок землетрусів, обстежила експедиція під егідою ЮНЕСКО, очолювана археологом-дайверкою Г. Фрост. Дослідники виявили численні рештки кам’яних блоків, що залишилися в морі, однак експедицію було призупинено.
З 1994 здійснювалися розкопки на місці підтопленого фундаменту. На основі отриманих даних за допомогою комп’ютерного моделювання було відновлено зовнішній вигляд маяка. Співробітники Центру дослідження Александрії (франц. Centre d’Etudes Alexandrines) виявили елементи будівлі та оздоблення античного маяка й розпочали роботу над картографуванням підводних археологічних знахідок.
Характеристика
Висота маяка становила за різними джерелами 103–118 м, що робить його однією з найвищих будівель античної доби. Світло було видно з відстані близько 50 км (за іншими джерелами до 80 км, однак ці дані не відповідають сучасним розрахункам).
Нижню частину маяка було збудовано у вигляді чотиригранної призми з квадратною основою, середня частина мала вигляд восьмигранної призми-вежі, а верхня складалася з восьми колон, які тримали купол із бронзовою статуєю Посейдона. Джерелом світла був відкритий вогонь від горіння дров. Світло підсилювали й спрямовували в потрібному напрямку дзеркальні пластини з полірованої бронзи.
Додатково
Назва о. Фароса стала коренем слова на позначення маяка в низці європейських мов: французькій (phare), італійській (faro), іспанській (faro) та ін. Александрійський маяк широко наслідувався в середньовічній архітектурі (вигляд багатьох мінаретів єгипетських мечетей), а реконструкції його зовнішнього вигляду вплинули на окремі споруди Нового часу (Масонський національний меморіал Дж. Вашингтона у м. Александрії, штат Вірджинія, США, споруджений 1932). Поет, перекладач і літературознавець М. Зеров (Україна) згадує Александрійський маяк (маяк на острові Фарос) у поезії «Олександрія» (1922).
Цитата
Ми скрізь були, нас вабив світ сирен, Сарматський степ, і мармури Антен, І Сапфо чорна скеля на Левкаді; Але ніщо не хвилювало так, Як Фарос твій, твій білий Гептастадій, І тінню чорного піднесений маяк.
(М. Зеров «Олександрія». Цит. за ел. джерелом: http://www.ukrcenter.com/Література/Микола-Зеров/39397/Олександрія).
Література
- Clayton P., Price M. The seven wonders of ancient word. London, New York : Routledge, 1988. 178 p.
- Frost H. From Byblos to Pharos: some archaeological considerations // Grimal N., Mostafa M. H., Nakashima D. Underwater archaeology and coastal management: Focus on Alexandria. Paris : UNESCO, 2000. P. 64–68.
- Trethewey K. Ancient Lighthouses and Other Lighted Aids to Navigation. Gravesand : Jazz-Fusion Books, 2018. 338 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Александрійський маяк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Александрійський маяк (дата звернення: 27.04.2024).
Оприлюднено: 12.07.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
