Флемстида позначення

Фле́мстида позна́чення — система позначень зір, що поєднує номер зорі (отриманий за спеціально сформульованим правилом) та латинської назви сузір'я в родовому відмінку (або трибуквеного скорочення цієї назви).

Історична довідка

Позначення названі на честь астронома Дж. Флемстида. Він запропонував цей спосіб позначення зір у робочій версії зоряного каталогу «Історія Британських Небес» (лат. «Historia Coelestis Britannica»; 1712 оприлюднили Е. Галлей та І. Ньютон; остаточна редакція — 1725). У каталозі Дж. Флемстид позначив загалом 2554 зорі. Цю систему позначень він поширював на зорі, доступні для спостережень не південніше від Гринвіцької королівської обсерваторії, де Дж. Флемстид працював королівським астрономом. Тому зорі більшості південних сузір’їв, схилення яких менші за (-30)°, не мають номерів Дж. Флемстида.

Сучасні порядкові числа, що нумерують зорі за системою Флемстида, 1783 присвоїв астроном Ж. де Лаланд (під час підготовки видання каталогу Дж. Флемстида 1725). Він запропонував нумерувати зорі у межах кожного сузір’я в порядку зростання прямого піднесення без урахування схилення.

Поширеність

Флемстида позначення поширено у 18 ст. під час складання каталогів зір. У ХХІ ст. використовують за відсутності для зорі Баєра позначення. У випадках, коли зоря має позначення Байєра (крім літери, містить ще й цифру), більш вживаним є Флемстида позначення. Наприклад, Флемстида позначення «1» зорі Табіт у сузір’ї Оріона, є поширенішим за Байєра позначення π3 цієї зорі.

Додатково

  • 1690 Дж. Флемстид спостерігав Уран. Він не зміг відрізнити його від зір, тому планету позначено як зорю «34 Тau».
  • Об’єкт 11 Vul був новою зорею, для яких розроблено свою специфікацію. Тепер 11 Vul відома як CK Vul.
  • Деякі зорі Дж. Флемстид позначив іменем сузір’я, до якого вони зараз не належать. Сучасні межі сузір’їв Міжнародний астрономічний союз затвердив у першій третині 20 ст. Тому у деяких випадках ці межі не збігаються з тими, які використовували за життя Дж. Флемстида.

Література

  1. Wagman, Morton (2003). Lost Stars: Lost, Missing and Troublesome Stars from the Catalogues of Johannes Bayer, Nicholas Louis de Lacaille, John Flamsteed, and Sundry Others. Blacksburg, Virginia: The McDonald & Woodward Publishing Company. ISBN 978-0-939923-78-6.
  2. Naming Stars. Students for the Exploration and Development of Space (SEDS). Архів оригіналу за 3 жовтня 2018.
  3. Flamsteed, John (1725). Historia Coelestis Britannica. H. Meere. Архів оригіналу за 16 травня 2018.
  4. de Lalande, Joseph Jérôme (1783). Ephémérides des mouvemens celestas. Hérissant. с. cxxxiii. Архів оригіналу за 8 березня 2020.
  5. de Lalande, Joseph Jérôme (1783). Ephémérides des mouvemens celestas. Hérissant. с. xxv. Архів оригіналу за 8 березня 2020.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Флемстида позначення // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Флемстида позначення (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
14.04.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶