Баєра позначення
Ба́єра позначення — сукупність найменувань зір у межах одного сузір’я з урахуванням їх блиску за допомогою літер грецької або латинської абетки.
Зміст
Логіка Баєра системи
Уперше оригінальну систему Й. Баєр опублікував 1603 у зоряному атласі «Уранометрія». Початковий список містив 1564 зорі південної півсфери неба. Згодом астрономи Н. Л. де Лакайль (1713–1762; Франція) і Б. А. Гулд (1824–1896; США) доповнили цей список позначеннями зір південних сузір’їв.
У найпростішому наближенні Баєра позначення відповідають спаданню блиску зорі.
Зорі в цій системі розташовані за зменшенням блиску (збільшенням візуальної видимої зоряної величини) із додаванням відповідної літери грецької абетки від першої до останньої. Так, зоря з найбільшим блиском (найменшою візуальною видимою зоряною величиною) отримала позначення α, менш яскрава — β і так до зорі, що має 24-й за рангом блиск, яка й отримала позначення ω.
До позначення зорі додано латинську родову форму назви сузір’я, скорочену до трьох літер (α And, μ Boo, β Pic).
Застосування такого принципу дозволяє позначити не більше 24-х зір у сузір’ї, хоча неозброєним оком у цих межах часто можна побачити більшу їх кількість. Також неможливо точно визначити блиск зорі без спеціальних приладів (фотометрів, болометрів), яких не було за часів Й. Баєра. Сам учений часто відступав від запропонованого ним правила, навіть якщо літер грецького алфавіту вистачало для позначення всіх зір сузір’я.
Винятки з Баєра позначень
У випадках, коли зорі сузір’я приблизно однакові за величиною блиску, Й. Баєр брав до уваги їхнє відносне положення. Наприклад, у сузір’ї Велика Ведмедиця зорі астеризму Ківш позначені не за спаданням блиску, а за розташуванням в астеризмі (від «черпака» до «ручки» Ковша).
Якщо в сузір’ї є близькі за блиском зорі, то позначення α отримувала та з них, що мала більше схилення. Так, у сузір’ї Близнят найяскравішою зорею є Поллукс. Зоря з меншим блиском — Кастор знаходиться південніше, тому Поллукс позначений Й. Баєром як β Близнюків, Кастор — α Близнюків.
Із 88-ми сучасних сузір’їв у 28-ми позначення α отримали зорі з не найбільшим блиском. У 4-х сузір’ях (Малий Лев, Косинець, Корма, Вітрила) жодна із зір не позначена як α.
За часів Й. Баєра сузір’я Киль, Корма, Вітрила були частинами сузір’я Корабель Аргонавтів. зорі цього сузір’я грецькими літерами. Так, зорю Канопус із сучасного сузір’я Киль Й. Баєр позначив α. 1922 сузір’я Корабель Аргонавтів розділили, у сузір’ях Корма та Вітрила не виявилося зір із позначенням α.
Відхиленням від Баєра позначень є використання числових надрядкових індексів для розрізнення сусідніх зір, які астроном позначив загальною літерою. Зазвичай, це подвійні зорі α1 та α2 Гончих Псів (Кор Каролі, Серце Карла), але є ланцюжки зір із позначеннями: π1, π2, π3, π4, π5 і π6 Оріона. Деякі зорі Й. Баєр позначив латинськими літерами (малими від a до z і великими від A до Q): B Центавра, G Скорпіона, g Великої Ведмедиці (Алькор), P Лебедя. Позначення великими літерами латинського алфавіту від R до Z належать змінним зорям і не входять у систему Баєра.
Дуальні позначення зір
Птолемей Клавдій у трактаті «Альмагест» (лат. «Almagest») позначив чотири зорі як «прикордонні», кожна з яких одночасно належить двом сузір’ям: Альферац (Андромеди сузір'я, Пегас), Ельнат (Телець, Візничий), Ну Ботіс (Волопас, Геркулес) і Фомальгаут (Південна Риба, Водолій). Враховуючи це, Й. Баєр присвоїв першим трьом зорям різні літери грецького алфавіту в кожному сузір’ї: Альферац (α Андромеди = δ Пегаса), Ельнат (β Тельця = γ Візничого), Ну Ботіс (ν Волопаса = ψ Геркулеса).
1930 Міжнародний астрономічний союз (МАС), встановлюючи межі сучасних сузір’їв, ухвалив рішення про те, що зорі й інші небесні об’єкти можуть належати тільки до одного сузір’я. Відтоді друге позначення «прикордонних зір» вийшло з ужитку.
Додатково
Унаслідок власного руху зір і прецесії зорі, які в часи Й. Байєра належали одному сузір’ю, тепер входять до складу іншого. Прикладом такого роду є зоря ρ Орла, яка 1922, перетнувши кордон між сузір’ями, опинилася в межах сузір’я Дельфін.
У деяких випадках міркування, якими керувався Й. Баєр, позначаючи зорі, важко зрозуміти. Так, порядок позначень зір у сузір’ї Великий Пес суттєво відрізняється від їхнього ранжування за блиском (окрім Сіріуса). Можливо, у цьому випадку Й. Баєр керувався деякими деталями міфу про мисливця Оріона та його вірних супутників — Малого й Великого Псів.
Баєра позначення широко використовують до сьогодні, хоча відтоді з’явилися й інші системи, що охоплюють набагато більшу кількість зір за різними каталогами.
Література
- Bayer J. Uranometria. Augsburg : Mangus, 1603. 204 p.
- Delporte E. Délimitation scientifique des constellations. Cambridge : Cambridge University press, 1930. 41 p.
- Swerdlow N. M. A Star Catalogue Used by Johannes Bayer // Journal for the History of Astronomy. 1986. Vol. 17 (50). P. 189–197.
- Patrick Moore’s Observer’s Year: 366 Nights of the Universe. 3rd ed. Cham : Springer, 2015. 392 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Баєра позначення // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баєра позначення (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 27.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
