Альферац

Ждшпщ8гш9.png

Альфера́ц (араб. سرةالفرس‎‎ — пуп коня) — зоря α у сузір’ї Андромеди (α And).

Назву зорі офіційно схвалено 20.07.2016 Робочою групою з найменування зір (WGSN) Міжнародного астрономічного союзу (МАС).

Найкращі умови для спостережень зорі з території України — у серпні —жовтні.

Загальні відомості

Альферац — чотирикратна зоряна система. Головний її компонент — Альферац A — є зорею з найбільшим видимим блиском рідкісного класу «ртутно-марганцевих зір». Вважають, що причиною такої аномалії є різний вплив гравітації зорі та радіаційного тиску на різні хімічні елементи, що входять до складу зорі. Блиск головного компонента системи змінюється з періодом 23,19 год.

Третій компонент системи (TYC 1735-3181-1) — зоря спектрального класу G5 із видимою зоряною величиною у фотометричній системі V +11,11m. Радіус компонента — близько 2,74 сонячних, світність — близько 7,497 сонячних. Ефективна температура — близько 5766 K. Компонент знаходиться від зорі Альферац А на кутовій відстані 81,5″.

Четвертий компонент системи (WDS J00084 + 2905C) має видиму зоряну величину в фотометричній системі V + 19,6m. Компонент знаходиться від зорі Альферац А на кутовій відстані 6,7″.

Екваторіальні координати зорі Альферац А на епоху J2000,0:

Астрометричні характеристики зоряної системи

Спектральні характеристики

Фізичні характеристики зоряної системи

Головний компонент системи

  • видима зоряна величина (V) +2,06m.
  • маса (3,8 ± 0,2) M☉;
  • болометрична (див. Болометр) світність зорі в 240 разів перевищує світність Сонця;
  • радіус зорі в (2,7 ± 0,4) разів більший за радіус Сонця;
  • ефективна температура поверхні зорі (13800 ± 80) К;
  • максимальна швидкість осьового обертання 52 км/с;
  • період осьового обертання 2,38195 доби;
  • вік 60 млн років;
  • металевість [Fe/H] = +0,2.

Вторинний компонент системи

  • маса (1,85 ± 0,13) M☉;
  • болометрична світність зорі в 13 разів перевищує світність Сонця;
  • радіус зорі в (1,65 ± 0,3) разів більший за радіус Сонця;
  • ефективна температура поверхні зорі (8500 ± 80) К;
  • максимальна швидкість осьового обертання (110 ± 5) км/с;
  • вік 70 млн років;
  • металевість [Fe/H] = +0,2.

Параметри орбіти вторинного компонента

  • період (P) орбітального руху (96,7015 ± 0,0044) доби;
  • видима велика піввісь орбіти (а) (24,0 ± 0,13) мілісекунд дуги;
  • ексцентрисітет (e) орбіти (0,535 ± 0,0046);
  • нахил орбіти (i) (05,6 ± 0,23)°;
  • довгота вузла (Ω) (284,4 ± 0,21)°;
  • епоха періастру (T) MJD (47374,563 ± 0,095);
  • аргумент періастру (ω) (вторинний) (257,4 ± 0,3)°.

Додатково

З часів античності зорю Альферац вважали такою, що належить одночасно двом сузір’ям — Андромеди і Пегасу. Деякий час Альферац називали також дельтою Пегаса (δ Peg). Остаточне рішення про приналежність цієї зорі до сузір’я Андромеда 1928 винесено МАС.

Інші позначення зір системи в каталогах: 2MASS J00082326+2905253, GSC 01735-03180, HD 358, HIP 677, HR 15, IRAS 00057+2848, SAO 73765, α And, ADS 94 A, AG+28 11, ALS 16723, ASCC 647497, BD+28 4, CCDM J00083+2905A, CSI+28 4 1, EUVE J0008+29.0, FK5 1, GC 127, GCRV 62, HIC 677, IDS 00032+2832 A, IRC +30004, JP11 345, LSPM J0008+2905, LTT 10039, N30 16, NLTT 346, PLX 12, PMC 90-93 1, PPM 89441, ROT 58, SRS 30001, TD1 31, TYC 1735-3180-1, UBV 52, UBV M 7157, UCAC3 239-808, uvby98 100000358 V, alfAnd, WDS J00084+2905A, WDS J00084+2905Aa,Ab, YPAC 1, uvby98 100000358, SBC9 4, HGAM 2, SBC7 4, WEB 113, 21 And, USNO-B1.0 1190-00002295, GEN# +1.00000358, Alpheratz, Sirrah, SKY# 244, [HFE83] 4, Renson 50, AKARI-IRC-V1 J0008233+290524, ** MKT 11, ** H 532A, ** JNN 1A и TIC 427733653.

Література

  1. Cowley C. R., Aikman G. C. A Study of the Lambda 3984 Feature in the Mercury-Manganese Stars //Astronomical Society of the Pacific. 1975. Vol. 87. P. 513–521.
  2. Pan X., Shao M., Colavita M et al. Determination of the Visual Orbit of the Spectroscopic Binary Alpha Andromedae with Submilliarc Second Precision // The Astrophysical Journal. 1992. Vol. 384. P. 624–633.
  3. Ryabchikova T., Malanushenko V., Adelman S. The Double-Lined Spectroscopic Binary Alpha Andromedae: Orbital Elements and Elemental Abundances // Contributions of the Astronomical Observatory Skalnate Pleso. 1998. Vol. 27 (3). P. 356–358.
  4. Ryabchikova T. A., Malanushenko V. P., Adelman S. J. Orbital Elements and Abundance Analyses of the Double-Lined Spectroscopic Binary Alpha Andromedae // Astronomy & Astrophysics. 1999. Vol. 351. P. 963–972.
  5. Kochukhov O. et al. Weather in Stellar Atmosphere Revealed by the Dynamics of Mercury Clouds in α Andromedae // Nature Physics. 2007. Vol. 3 (8). P. 526–529.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Альферац // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альферац (дата звернення: 12.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶