Альферац
Альфера́ц (араб. سرةالفرس — пуп коня) — зоря α у сузір’ї Андромеди (α And).
Назву зорі офіційно схвалено 20.07.2016 Робочою групою з найменування зір (WGSN) Міжнародного астрономічного союзу (МАС).
Найкращі умови для спостережень зорі з території України — у серпні —жовтні.
Зміст
Загальні відомості
Альферац — чотирикратна зоряна система. Головний її компонент — Альферац A — є зорею з найбільшим видимим блиском рідкісного класу «ртутно-марганцевих зір». Вважають, що причиною такої аномалії є різний вплив гравітації зорі та радіаційного тиску на різні хімічні елементи, що входять до складу зорі. Блиск головного компонента системи змінюється з періодом 23,19 год.
Третій компонент системи (TYC 1735-3181-1) — зоря спектрального класу G5 із видимою зоряною величиною у фотометричній системі V +11,11m. Радіус компонента — близько 2,74 сонячних, світність — близько 7,497 сонячних. Ефективна температура — близько 5766 K. Компонент знаходиться від зорі Альферац А на кутовій відстані 81,5″.
Четвертий компонент системи (WDS J00084 + 2905C) має видиму зоряну величину в фотометричній системі V + 19,6m. Компонент знаходиться від зорі Альферац А на кутовій відстані 6,7″.
Екваторіальні координати зорі Альферац А на епоху J2000,0:
- пряме сходження 0h 08m 23,26s;
- астрономічне схилення 29° 05′ 25,55″;
Астрометричні характеристики зоряної системи
- променева швидкість (-10,1 ± 0,2) км/с;
- власний рух (μ): за прямим сходженням: (137,46 ± 0,38) мілісекунд дуги/рік, за схиленням: (-163,44 ± 0,21) мілісекунд дуги/рік;
- паралакс (π) (33,62 ± 0,35) мілісекунд дуги;
- відстань до зорі (96,97 ± 1) світлових років, або (29,74 ± 0,3) парсек;
- абсолютна зоряна величина (MV) = (-0,33m).
Спектральні характеристики
- спектральний клас зорі B8IV-VHgMn + А3V;
- показники кольору (B−V) = (-0,11)m; (U−B) = (-0,47)m.
Фізичні характеристики зоряної системи
Головний компонент системи
- видима зоряна величина (V) +2,06m.
- маса (3,8 ± 0,2) M☉;
- болометрична (див. Болометр) світність зорі в 240 разів перевищує світність Сонця;
- радіус зорі в (2,7 ± 0,4) разів більший за радіус Сонця;
- ефективна температура поверхні зорі (13800 ± 80) К;
- максимальна швидкість осьового обертання 52 км/с;
- період осьового обертання 2,38195 доби;
- вік 60 млн років;
- металевість [Fe/H] = +0,2.
Вторинний компонент системи
- маса (1,85 ± 0,13) M☉;
- болометрична світність зорі в 13 разів перевищує світність Сонця;
- радіус зорі в (1,65 ± 0,3) разів більший за радіус Сонця;
- ефективна температура поверхні зорі (8500 ± 80) К;
- максимальна швидкість осьового обертання (110 ± 5) км/с;
- вік 70 млн років;
- металевість [Fe/H] = +0,2.
Параметри орбіти вторинного компонента
- період (P) орбітального руху (96,7015 ± 0,0044) доби;
- видима велика піввісь орбіти (а) (24,0 ± 0,13) мілісекунд дуги;
- ексцентрисітет (e) орбіти (0,535 ± 0,0046);
- нахил орбіти (i) (05,6 ± 0,23)°;
- довгота вузла (Ω) (284,4 ± 0,21)°;
- епоха періастру (T) MJD (47374,563 ± 0,095);
- аргумент періастру (ω) (вторинний) (257,4 ± 0,3)°.
Додатково
З часів античності зорю Альферац вважали такою, що належить одночасно двом сузір’ям — Андромеди і Пегасу. Деякий час Альферац називали також дельтою Пегаса (δ Peg). Остаточне рішення про приналежність цієї зорі до сузір’я Андромеда 1928 винесено МАС.
Інші позначення зір системи в каталогах: 2MASS J00082326+2905253, GSC 01735-03180, HD 358, HIP 677, HR 15, IRAS 00057+2848, SAO 73765, α And, ADS 94 A, AG+28 11, ALS 16723, ASCC 647497, BD+28 4, CCDM J00083+2905A, CSI+28 4 1, EUVE J0008+29.0, FK5 1, GC 127, GCRV 62, HIC 677, IDS 00032+2832 A, IRC +30004, JP11 345, LSPM J0008+2905, LTT 10039, N30 16, NLTT 346, PLX 12, PMC 90-93 1, PPM 89441, ROT 58, SRS 30001, TD1 31, TYC 1735-3180-1, UBV 52, UBV M 7157, UCAC3 239-808, uvby98 100000358 V, alfAnd, WDS J00084+2905A, WDS J00084+2905Aa,Ab, YPAC 1, uvby98 100000358, SBC9 4, HGAM 2, SBC7 4, WEB 113, 21 And, USNO-B1.0 1190-00002295, GEN# +1.00000358, Alpheratz, Sirrah, SKY# 244, [HFE83] 4, Renson 50, AKARI-IRC-V1 J0008233+290524, ** MKT 11, ** H 532A, ** JNN 1A и TIC 427733653.
Література
- Cowley C. R., Aikman G. C. A Study of the Lambda 3984 Feature in the Mercury-Manganese Stars //Astronomical Society of the Pacific. 1975. Vol. 87. P. 513–521.
- Pan X., Shao M., Colavita M et al. Determination of the Visual Orbit of the Spectroscopic Binary Alpha Andromedae with Submilliarc Second Precision // The Astrophysical Journal. 1992. Vol. 384. P. 624–633.
- Ryabchikova T., Malanushenko V., Adelman S. The Double-Lined Spectroscopic Binary Alpha Andromedae: Orbital Elements and Elemental Abundances // Contributions of the Astronomical Observatory Skalnate Pleso. 1998. Vol. 27 (3). P. 356–358.
- Ryabchikova T. A., Malanushenko V. P., Adelman S. J. Orbital Elements and Abundance Analyses of the Double-Lined Spectroscopic Binary Alpha Andromedae // Astronomy & Astrophysics. 1999. Vol. 351. P. 963–972.
- Kochukhov O. et al. Weather in Stellar Atmosphere Revealed by the Dynamics of Mercury Clouds in α Andromedae // Nature Physics. 2007. Vol. 3 (8). P. 526–529.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Альферац // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альферац (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів