Хребти підводні
Хребти́́ підво́дні — гірські підняття дна морів та океанів.
Зміст
Історична довідка
Хребти підводні відкрито під час наукової експедиції 1872–1876 корвета «Челленджер» (Велика Британія).
Характеристика
Система хребтів підводних простягається приблизно на 80 тисяч км через усі океани Землі. Їхні окремі вершини вивищуються над рівнем моря як острови. У межах підводних окраїн материків трапляються зрідка. У зоні переходу від материків до океанів представлені переважно острівними дугами та підвищеннями на дні улоговин окраїнних морів (підводна височина Ямато в Японському морі).
Різновиди
Виокремлюють брилові, складчасто-брилові та вулканічні хребти підводні.
- Б р и л о в і хребти підводні — вузькі, високі (майже прямолінійні), як правило, асейсмічні гірські підняття (горсти) на дні океану, що вивищуються над океанічними плитами (таласопленами). Довжина — тисячі кілометрів, ширина — 100–200 км. Окремі ділянки містять підводні вулкани. Земна кора під бриловими хребтами підводними складається з пухких осадів або коралових (див. Корали) структур (надбазальтовий шар потужністю 2–4 км, базальтовий шар — 4–7 км). Із крайовими розломами (див. Розломи океанічні) цих хребтів пов’язані аномалії магнітного поля Землі (Хребет Ломоносова у Північному Льодовитому океані).
- С к л а д ч а с т о - б р и л о в і хребти підводні утворені у результаті тектонічного дроблення і піднімання окремих брил земної кори, що супроводжується утворенням складок.
- В у л к а н і ч н і хребти підводні — вервечки вулканічних куполів, що злилися. Найбільшого розвитку набули в океанічній западині Тихого океану. Їх увінчують Гавайські острови, Гілберта острови, Кука острови, Маркізькі острови, Туамоту, Тубуаї.
Хребти серединно-океанічні
Особливий вид хребтів підводних — глобальна система лінійно-довгастих піднять (довжина — десятки тисяч кілометрів) на дні океанів. У місці знаходження таких хребтів відбувається спрединг по межі тектонічних плит (див. Тектоніка літосферних плит). Швидкість спредингу визначає морфологію гребеня гірського хребта та його ширину. Оновлення рельєфу океанічного дна та океанічної літосфери є результатом підйому мантії Землі через розсування плит. Розплав магми піднімається на лінії слабкості між плитами та виходить як лава, утворюючи під час охолодження нову океанічну кору та літосферу.
За рельєфом і тектонічною активністю серединно-океанічні хребти поділяють на:
- рифтові (див. Рифт; із рифтовою долиною, сеймічні);
- нерифтові (рифтова долина відсутня, асейсмічні).
Література
- #Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. С. 317.
- #Macdonald K. C. Mid-Ocean Ridge Tectonics, Volcanism and Geomorphology // Encyclopedia of Ocean Sciences : in 6 vol. Amsterdam : Elsevier, 2019. Vol. 3. P. 405–419.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Хребти підводні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хребти підводні (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
