Агоністики

Покарання рабів-християн у Алжирі

Агоні́стики (лат. agonistici, від грец. ἀγωνιστικός — здатний до боротьби), циркумцеліони — члени християнської секти, послідовники радикального крила руху донатистів (єресь у Західному християнстві), яка діяла в римській Африці у 4–5 ст.

Походили зазвичай із найбідніших верств населення. Наслідуючи традиції раннього християнства, агоністики мандрували, жили з пожертв сільських мешканців (звідси назва циркумцеліони — ті, що блукають навколо селищ). Встановлювали рівність у своїх громадах, відмовляючись від підневільної праці та приватної власності; оголошували себе захисниками гноблених і нужденних. Очолювали великі повстання сільської бідноти проти імператорської влади (наприклад, у 340 у Нумідії). Послідовно ставали в опозицію до офіційної церкви, руйнували церковні споруди, прагнули самостійно вибирати священників.

Проповідували аскетизм, мучеництво за віру. На переконання агоністиків, мученик, уподібнюючись до Ісуса Христа, наслідує Його, є тим, у кому бореться, страждає та перемагає сам Христос. Тож серед агоністиків поширеною була практика самогубства або провокування влади на винесення їм смертних вироків, бо таке мучеництво очищало душу від гріхів. Агоністики вбивали язичників, нападали на римських легіонерів вважаючи, що чинять боговгодну справу; при цьому не застосовували залізну зброю, послуговуючись кийками.

За межами Африки секта поширення не отримала.

Література

Beaver R. The Donatist Circumcellions // Church History. 1935. Is. 4(2). Р. 123–133.
Голубцова Н. И. У истоков христианской церкви. Москва: Наука, 1967. 144 с.
Atkinson J. E. Out of Order: The Circumcellions and Codex Theodosianus 16, 5, 52 // Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. 1992. Bd. 41, H. 4. Р. 488–499.
Буровский А. М. Царьград. 1000 лет величия. Москва: Эксмо, 2013. 512 с.

Автор ВУЕ

О. І. Предко

Покликання на цю статтю: Предко О. І. Агоністики // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Агоністики (дата звернення: 2.05.2024).