Черкаський, Давид Янович

Черкасский-Давид.png
Черкаський Давид Янович ВУЕ.png

Черка́ський, Дави́д Я́нович (23.08.1932, м. Шпола, тепер Звенигородського району Черкаської області, Україна — 30.10.2018, м. Київ, Україна) — художник-мультиплікатор, режисер-мультиплікатор, кінорежисер, сценарист; заслужений діяч мистецтв України (1995), академік Академії телебачення України (1997), член-кореспондент Академії мистецтв України (1998), народний артист України (2010).

Черкаський, Давид Янович

Народження 23.08.1932
Місце народження Шпола
Смерть 30.10.2018
Місце смерті Київ
Напрями діяльності образотворче мистецтво

Життєпис

Закінчив Київський інженерно-технічний інститут (1955; тепер Київський національний університет будівництва і архітектури). Працював інженером-будівельником; від 1959 — аніматором на студії «Київнаукфільм», від 1964 — режисером; почав співпрацювати з художником Р. Сахалтуєвим (1935; тепер Російська Федерація). Працював сценографом у Київському національному академічному театрі оперети та інших театрах міст Києва та Одеси. Від 1989 співпрезидент Міжнародного фестивалю анімаційних (див. Анімація) фільмів «КРОК». Був головою журі фестивалю телевізійних програм «Оксамитовий сезон». 2005–2012 спільно з Р. Сахалтуєвим ілюстував книги. Переніс інсульт. Похований на Берковецькому цвинтарі (м. Київ).

Творчість

Дебютна режисерська робота — стрічка «Таємниця чорного короля» (1964) була представлена на анімаційному фестивалі в Мамайї (Румунія) та відзначена премією.

Працював у мальованій техніці, використовував комбіновані зйомки: поєднував анімацію та відео. У режисерському доробку митця понад 20 кінострічок.

У стрічці «Містерія-буф» (1969) використав творчі прийоми 1920-х років: поєднав графічні та мальовані елементи (написи й зображення). Випробував прийом комбінації мультиплікату й ігрових сцен (виконували актори), але Держкіно СРСР не прийняло цю роботу.

У творчому доробку є анімаційне опрацювання української казки «Чарівник Ох» (1971).

1974 у співавторстві з В. Вінником (нар. 1938; тепер Україна) на Одеській кіностудії художніх фільмів зняв художній фільм «Прощавайте, фараони!».

Режисер мультсеріалу (13 серій) «Пригоди капітана Врунгеля» (1976–1979). Мультсеріал «Лікар Айболить» (1984–1985) та двосерійний повнометражний телефільм «Острів скарбів» (1988) принесли режисеру популярність.

Після анімаційної притчі «Крила» (1983) остаточно перейшов до пригодницької тематики.

Від 1992 створив понад 200 музичних та рекламних кліпів. Займався графікою комп’ютерних ігор.

Мистецький доробок

Художник-мультиплікатор: «Пригоди Перця» (1961), «П’яні вовки», «Супутниця королеви» (усі — 1962); «Заєць та їжак», «Золоте яєчко», «Непосида, М’якуш і Нетак» (усі — 1963); «Казка про царевича і трьох лікарів» (1965), «Літери з ящика радиста» (1966), «Як козаки куліш варили», «Колумб пристає до берега» (режисер)(обидва — 1967), «Людина, що вміла літати» (режисер, 1968), «Містерія-буф» (режисер, 1969), «Короткі історії» (режисер, 1970), «Чарівник Ох» (режисер, 1971), «Як козаки наречених визволяли» (1973), «Пригоди малюка Гіпопо» (1974).

Режисер: «Таємниця чорного короля» (1965), «Навколо світу мимоволі» (1972), «Якого рожна хочеться?» (1975), «Пригоди капітана Врунгеля» (1976–1979), «Крила» (1983), «Лікар Айболить» (1984–1985, режисер, сценарист), «Острів скарбів» (1988, режисер, сценарист, актор), «Найсильніший Дикого Заходу» (1995–1996) та ін.

Відзнаки

Премія за найкращий дебют на анімаційному фестивалі в Мамаї (1964; м. Констанца, Румунія).

Академік Академії телебачення України (1997); член-кореспондент Академії мистецтв України (1998); заслужений діяч мистецтв України (1995); народний артист України (2010).

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ (2007) і ІІІ ступеня (2003).

Член АСІФА (Міжнародної асоціації анімаційного кіно).

Визнання

1998 Черкаський знявся у фільмі циклу «Анімація від А до Я» (режисер М. Ляховецький).

Фільми Черкаського увійшли до скарбниці національного та світового анімаційного кіно.

Джерела

Література

  1. Пащенко А. Анімаційні світи Давида Черкаського // Кіно–Театр. 2016. № 5. С. 25–28.
  2. Порхун Т. До себе серйозно ніколи не ставився. Здається, ніхто нормальний цього не робить // Країна. 2016. № 16. С. 30–32.
  3. Брюховецька Л., Канівець А. Українська анімація. Київ : Фенікс, 2018. 264 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Черкаський, Давид Янович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Черкаський, Давид Янович (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.16.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶