Київський національний університет будівництва і архітектури
Ки́ївський націона́льний університе́т будівни́цтва і архітекту́ри, КНУБА — заклад вищої освіти України в галузі підготовки фахівців із будівельних спеціальностей та архітектури. Засновано 1930 у м. Києві.
|
Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) | |
|---|---|
| Тип | заклад вищої освіти |
| Рік створення | 1930 |
| Профіль діяльності | освіта, наука |
| Розташування | Київ, Україна |
| Веб-сайт | http://www.knuba.edu.ua |
Зміст
Статус
Має статус національного університету з 1999.
За даними Лабораторії SCImago міжнародного рейтингу «The SCImago Institutions Rankings 2022», КНУБА посідає 679 місце серед університетів світу.
У національному рейтингу «ТОП–200» — 46 місце.
Член міжнародних організацій MAA, EAAE, Асоціації вищих навчальних закладів Європи.
Офіційний сайт: http://www.knuba.edu.ua.
Історична довідка
Засновано 1898 як Київський політехнічний інститут (КПІ).
1926 відкрито кафедру будівельних наук КПІ, яку очолив Є. Патон. 17.04.1930 на базі відділення фабрично-заводського і комунального будівництва КПІ та архітектурного факультету Київського художнього інституту створено Київський будівельний інститут. Новий заклад розміщувався в будівлі, зведеній у стилі класицизму, на проспекті Перемоги, 10 (тоді — бульвар Тараса Шевченка). Перший директор Інституту — Є. Яковлєв (1880–1935). На перший курс прийняли 824 студенти. Їм читали лекції архітектори О. Вербицький та В. Заболотний.
1935 створено науково-дослідний сектор інституту.
1939 заклад вищої освіти отримав назву Київський інженерно-будівельний інститут (КІБІ). До КІБІ 1948 приєднали Київський інститут цивільних інженерів.
КІБІ 1961 очолив Ю. Вєтров, який був ректором 22 роки (тепер одну з кафедр Університету названо на його честь). У цей період створено новий комплекс навчальних корпусів і гуртожитків, розширили напрями наукової діяльності, відкрили факультети з новими спеціальностями, зросла кількість студентів.
1963 інститут переведено в нову будівлю на проспекті Повітрофлотському (автори проєкту архітектори В. Гопкало, Л. Каток, М. Ліберберг).
1969 споруджено спорткомплекс: стадіон і 3-поверховий корпус зі спортзалами та басейном (архітектори М. Гусєв, Л. Каток, М. Ліберберг).
1976 за досягнення у підготовці фахівців і проведенні наукових досліджень КІБІ нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
1978 до головного корпусу прибудовано 4-поверховий корпус з аудиторіями та кабінетами, з’єднаний з будівлею інформаційно-обчислювального центру.
1982 споруджено будівлю для архітектурного факультету (архітектори Л. Філенко, М. Гершензон, В. Коробка).
1993 КІБІ перейменовано в Київський державний технічний університет будівництва і архітектури.
1999 Указом Президента України закладу надано статус Національного і перейменовано у КНУБА.
Від 2012 університет очолює П. Куліков (2019 переобрано на новий термін).
2019 університет отримав сертифікат щодо відповідності менеджменту якості КНУБА вимогам міжнародного стандарту ISO 9001.
2021 відкрито Всеукраїнський студентський центр олімпійської підготовки (на базі оновленого стадіону КНУБА).
На території університету закладено алею видатних будівельників України.
2022 в одному з корпусів КНУБА на час війни розміщено Маріупольський державний університет.
Підготовка фахівців
КНУБА готує фахівців на 7 факультетах із 29 спеціальностей та з майже 50 спеціалізацій.
За роки існування Університет підготував близько 100 тисяч фахівців для України й 116 країн світу. Серед випускників — 6 Героїв України, понад 70 лауреатів Державних премій та заслужених діячів і працівників України.
Станом на 01.01.2022 навчаються 6523 особи; з них іноземних студентів — 302 особи; 5251 бакалавр; 881 магістрантів; 37 аспірантів; 19 докторантів.
Університетський кампус
У складі КНУБА: 7 навчальних корпусів, 267 аудиторій на 10 210 місць, 4 конференц-залів на 129, 50, 32, 150 місць; зала для Вченої ради на 129 місць, актова зала на 613 місць, 8 гуртожитків на 3400 місць, їдальня на 80 місць, 6 буфетів на 92 місця, кафе на 40 місць, фельдшерський пункт, 5 пам’ятних знаків, навчально-оздоровча база «Будівельник». Університет має 2 спортивні майданчики, спорткомплекс, басейн, спортивно-тренувальний зал, стадіон зі штучним покриттям.
Щороку проводяться спортивні заходи: «Першість КНУБА серед факультетів з волейболу, баскетболу, плавання, футзалу», «День фізичної культури та спорту України в КНУБА», «Міжнародний день студентського спорту в КНУБА», «День здоров’я в КНУБА», «Щорічні турніри з футзалу пам’яті Героя України Олександра Плеханова», турніри із Cyber спорту та настільного тенісу в рамках проекту «KNUCA STRONG», «Ранкова руханка в КНУБА з ректором», «Заплив через річку Дніпро» тощо.
Структурні підрозділи
У складі КНУБА — 5 відокремлених структурних підрозділів, 7 факультетів, 50 кафедр (40 кафедр очолюють доктори наук та/або професори), 22 відділи КНУБА, 2 відділення КНУБА, 5 науково-дослідних інститутів, 5 випробувальних центрів і лабораторій; бібліотека (1 025 820 одиниць), 9 читальних зал на 430 місць, музей.
Бібліотека обслуговує до 30 тисяч користувачів в offline та online. Окрасою фонду бібліотеки є рідкісні і цінні видання 19 — початку 20 ст. (загальна кількість — понад 6 тисяч примірників).
Видавнича діяльність
КНУБА видає 25 фахових науково-теоретичних збірників, затверджених Державною атестаційною комісією України. Усі статті збірників занесено в Інституційний репозитарій (повнотекстовий науковий архів КНУБА), який налічує близько 10 тисяч записів. Цитування праць співробітників КНУБА зафіксовано в науково-метричних базах: «Scopus», «Web of Science», доступ до яких забезпечує бібліотека.
Відомі випускники та аспіранти і докторанти
Серед випускників —
- Ю. Асєєв;
- В. Баженов (1941–2021; доктор технічних наук, професор, перший проректор, завідувач кафедри будівельної механіки, директор НДІ будівельної механіки КНУБА, академік Національної академії педагогічних наук України);
- І. Безгін (1936-2014; театральний діяч, педагог і організатор театральної справи, віце-президент Національної академії мистецтв України з 1997, доктор мистецтвознавства з 1991, професор з 1992, заслужений діяч науки і техніки України з 1993, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки з 2006);
- Х. Бенаї (нар. 1945; архітектор, доктор архітектури з 1993, професор з 1997, начальник відділу експертизи Міністерства планування Афганістану; з 1995 завідувач кафедри архітектури, декан архітектурного факультету Донбаської академії будівництва і архітектури);
- Ю. Вєтров;
- О. Вратарьов (нар. 1936; поет, драматург, перекладач);
- С. Гасанова (нар. 1975; боксерка та кікбоксерка, майстер спорту України міжнародного класу, шестиразова переможниця Чемпіонатів України та Кубків України з боксу, триразова чемпіонка України з кікбоксингу, бронзова призерка Чемпіонату Європи);
- І. Гоцул (нар. 1965; президент федерації Легкої атлетики України, віце-президент Національного олімпійського комітету України);
- В. Дахно;
- А. Добровольський;
- А. Дронь (нар. 1945; державний та політичний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, член Парламентської асамблеї Ради Європи);
- М. Дьомін;
- Д. Дворкіс (нар. 1945; міський голова м. Вінниці 1992-2000, голова Вінницької облдержадміністрації);
- В. Єжов;
- Д. Ісаєнко (нар. 1967; політик, голова Наглядової ради КНУБА, 2007–2015 — заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, віце-президент Конфедерації будівельників України з 2015);
- С. Ковальська (1938–1993; директор заводу залізобетонних конструкцій № 3 ДБК-1, заслужений працівник промисловості України, на її честь названо промислово-будівельну групу «Ковальська»);
- В. Крижанівський (нар. 1940; політик, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ, народний депутат України 1-го скликання);
- В. Кістіон (нар. 1965; віце-прем’єр-міністр України (2016), перший заступник голови Вінницької обласної ради (2002);
- П. Кривонос (нар. 1956; генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Державного управління справами);
- М. Лаврухін (1925–1994; державний діяч, голова виконкому Київської міськради народних депутатів (1990), заслужений будівельник УРСР, лауреат премії Ради Міністрів СРСР, депутат Верховної Ради УРСР 10–11-го скликань);
- Г. Малишевський (нар. 1936; політичний і державний діяч, голова виконкому Київради у 1990–1991, заслужений будівельник України (1990);
- О. Макаревич (нар. 1962; композитор, заслужений діяч мистецтв України з 2020);
- В. Манкін (1938–2014; яхтсмен, триразовий олімпійський чемпіон, заслужений тренер СРСР, чемпіон СРСР 1959–1981 у різних класах яхт, виграв золоті олімпійські медалі у класах «Фін», «Темпест» і «Зоряний»);
- О. Маркушин (нар. 1980; політичний діяч, міський голова м. Ірпеня (2020);
- В. Некрасов;
- О. Омельченко (1938–2021; державний і політичний діяч, голова Київської міської державної адміністрації (1996-2006), лауреат Державної премії України в галузі архітектури з 2004);
- Г. Осовий (нар. 1948; профспілковий діяч, голова Федерації профспілок України з 2014);
- М. Орленко;
- П. Пантелеєв (нар. 1975; політик, заступник голови Київської міськдержадміністрації з 2014);
- В. Поляченко;
- І. Сидоров (нар. 1950; проректор КНУБА (1989–1990), заслужений працівник сфери послуг України (2000), голова Солом’янської райради, голова Солом’янської райдержадміністрації (2002–2013);
- М. Сирота (1956–2008; політик, голова Трудової партії України, народний депутат України 2, 3 та 6 скликань, один із авторів Конституції України);
- А. Тугай (1938–2016; професор, доктор технічних наук, ректор КНУБА (1984–2012), член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України з 1999, заслужений працівник освіти України з 1991);
- Г. Фукс (1927–2008; інженер-будівельник, фахівець у галузі проектування мостів, професор, заслужений будівельник України, лауреат Премії Ради Міністрів СРСР, Державної премії СРСР);
- Г. Хабу (нар. 1949; президент Олімпійського комітету Нігерії, почесний член Міжнародного олімпійського комітету);
- Ю. Химич;
- В. Цибух (нар. 1951; громадський і державний діяч, дипломат, депутат Верховної Ради УРСР (1987), народний депутат СРСР (1989–1991);
- С. Целовальник (нар. 1952; архітектор, головний архітектор Києва (2010–2015), віце-президент Національної спілки архітекторів, Заслужений архітектор України);
- Д. Черкаський;
- М. Шило (1913–1982; архітектор, очолював інститут «Київпроект» з 1953, заслужений архітектор УРСР з 1974; співавтор проектів забудови центру м. Києва);
- П. Шилюк (нар. 1949; президент корпорації «ДБК-Житлобуд», Герой України (2009), заслужений будівельник України (1998), лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (2008);
- Ж. Шаріпов (нар. 1955; дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизстану в Україні).
Міжнародна співпраця
У рамках проектів «Standart park», «Business podcasts», «Фомальгаут-Полімін» КНУБА співпрацює з стейкхолдерами і роботодавцями.
Студентів залучають до міжнародних та національних наукових та науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, тренінгів, експериментальних досліджень: Архітектурного конкурсу імені О. Плеханова для студентів та аспірантів архітектурних факультетів ЗВО м. Києва, «Стартап від А до Я, або Чи може український стартап отримати інвестиції», «Буд-майстер-клас–2021», «Проблеми генезису економіки інтелектуально-інноваційного капіталу», «Україна без насильства», «Глобальні контексти поваги до прав і свобод людини», «Чиста вода в Солом’янському районі», «Ігри з фінансової грамотності», онлайн-форуму «Student’s Way», «Сучасна архітектурна освіта. Етнологічні засади української архітектури», «Архітектура та Будівництво: нові тенденції і технології», «Ефективні технології в будівництві», «Steel Freedom Architecture Festival», «Environment. Resources. Energy», «Бізнес-трамплін», «Розподілені системи і технології», «Розвиток моделей міжнародного бізнесу в епоху цифровізації», «ВІМ архітектура з ARCHICAD», «Безпека 2021», Всеукраїнської конференції «Сучасна архітектурна освіта», Міжнародної конференції «Архітектура історичного Києва»; до системи освіти за програмою «Подвійний диплом з Європейськими університетами за спеціальністю "Архітектура і Містобудування"», Школи урбаністики, Містобудівного форуму, «Місяць лабораторних робіт в ІТЦ ПБГ Ковальська», Міжнародної науково-практичної конференції «Екологія. Ресурси. Енергія», геопростору «Національна інфраструктура геопросторових даних та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва: інновації сьогодення», щорічного воркшопу професора Томаса Люмана з Університету прикладних наук м. Ольденбурга та інших.
Додатково
Щорічно проводяться:
- профорієнтаційні заходи: Дні відкритих дверей, профорієнтаційні екскурсії, ЗНО, а також участь у форумах, освітніх і галузевих виставках («Успішний 11-класник», «Освіта і кар’єра», «Інноватика у сучасній освіті», «Сучасні заклади освіти», «Фестиваль архітектури і будівництва»);
- культурно-масові й виховні заходи: «День першокурсника», «Посвята у першокурсники», «Дебют першокурсника», «Найуспішніша група факультету», «Найуспішніша група КНУБА», «Міс КНУБА», «Містер КНУБА», «Кращий студент України», конкурс стипендіальної програми «Завтра.UA», «Студентська Ліга Сміху», «Лабіринт КНУБА», «День будівельника», «Дні факультетів», «Щедра Масляна», благодійні концерти, вистави, конкурси, організація тематичних флеш-мобів, фотозон;
- національно-патріотичні заходи: «День вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні», «День пам’яті жертв Голодомору в КНУБА», «Лінійка-реквієм до Дня визволення Києва від німецько-фашистських загарбників», «Козацькі розваги в КНУБА», «День захисників і захисниць України в КНУБА», відвідування музеїв, проведення екскурсій, бесід, зустрічей і лекцій;
- соціальні, волонтерські та благодійні заходи: «16 днів проти насильства», Благодійна акція до Дня святого Миколая «Стань чарівником — зігрій теплом дитячі мрії», до Міжнародного дня захисту дітей «Подаруй посмішку дитині», «Протидія торгівлі людьми», до Міжнародного дня обіймів акція «Обіймись та посміхнись», «День донора в КНУБА», «Фіолетовий день — День хворих на епілепсію», «Не дай СНІДу шанс — збережи життя», анонімне та конфіденційне експрес-тестування на ВІЛ/СНІД, «Гендерні стереотипи: чоловіки не плачуть, кожна жінка хоче заміж», «Інтимне життя. Делікатна розмова на дорослі теми», «Статеві відносини, любов та кохання. Зародження життя», «Здоров’я підлітків, ризики, міфи та реальність в житті», «Булінг», «Насилля: види, права та відповідальність», «Гендерні стереотипи: види, сутність, функції, наслідки», волонтерська підтримка «Wizz Air Kyiv city marathon».
Література
- Заремба С. З., Молостов В. А., Панибудьласка В. Ф. Киевский инженерно-строительный институт. Ордена Трудового Красного Знамени. Киев : Будивельник, 1991. 104 с.
- Вісник Академії будівництва України: 70 років Київському національному університету будівництва і архітектури. 2001. Вип. 10. 70 с.
- Випускники КНУБА / Авт.-упоряд. В. Болгов. Київ : Інститут біографічних досліджень, 2006. 416 с.
- Київський національний університет будівництва і архітектури. 2-ге вид. перероб. і допов. Київ : Київського національного університету будівництва і архітектури, 2010. 88 с.
- Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2010). 2-ге вид. перероб. і допов. Київ : Київського національного університету будівництва і архітектури, 2010. 140 с.
- Академія будівництва України. Справи та особистості (1993–2011) / Гол. ред. Г. К. Злобін. Київ : Вартість, 2011. 263 с.
- Флагмани освіти і науки України / Упоряд.: Г. І. Захарченко, Р. В. Захарченко. 4-те вид. Київ : Галактика-С, 2012. 320 с.
- Факультет автоматизації і інформаційних технологій Київського національного університету будівництва і архітектури / За заг. ред. В. М. Смірнова. Київ : Міленіум, 2014. 104 с.
- Київський національний університет будівництва і архітектури: 85 / За ред.: П. М. Кулікова, Д. О. Чернишева, Г. В. Лагутіна. Київ : Літопис, 2016. 295 с.
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Київський національний університет будівництва і архітектури // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Київський національний університет будівництва і архітектури (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 13.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
