Єжов, Валентин Іванович
|
Єжов, Валентин Іванович | |
|---|---|
| Народження | 07.07.1927 |
| Місце народження | Кощеєво |
| Смерть | 25.08.2010 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Байкове кладовище |
| Alma mater | Київський національний університет будівництва і архітектури |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | архітектура, містобудування |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | За заслуги (III ст.) |
| Премії | Ради Міністрів СРСР, Державна премiя України в галузі архiтектури |
| Почесні звання | Заслужений архітектор України, Народний архітектор України |
Єжо́в, Валенти́н Іва́нович (07.07.1927, с. Кощеєво, тепер Івановської області, РФ — 25.08.2010, м. Київ, Україна) — архітектор, доктор архітектури (з 1982), професор (з 1989), заслужений архітектор України (з 1994), народний архітектор України (з 1999), автор низки споруд у містах Києві й Севастополі.
Зміст
Життєпис
Народився в робітничій сім’ї. 1944–1949 навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту (тепер Київський національний університет будівництва і архітектури); учень Й. Каракіса і О. Вербицького. 1949–1953 працював архітектором у м. Севастополі. 1953–1956 навчався в аспірантурі Академії архітектури УРСР під керівництвом В. Заболотного. 1956–1963 працював у архітектурній майстерні Академії будівництва і архітектури УРСР. 1963–1976 — керівник сектора, заступник директора, головний архітектор Київського зонального науково-дослідного і проектного інституту експериментального проектування (КиївЗНДІЕП). 1976–1981 — директор Науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури у м. Києві (КиївНДІТІ).
1981–1987 — головний архітектор м. Києва.
1987–2010 — завідувач кафедри основ архітектури і архітектурного проектування Київського національного університету будівництва та архітектури. 1991–2010 — керівник Творчої архітектурної майстерні «Єжов». 1992–2010 — віце-президент Української академії архітектури.
Діяльність
Діяльність В. Єжова охоплювала увесь спектр архітектурної професії: архітектурне проектування та реалізацію проектів включно з роботою на будівництві; розроблення містобудівної документації (генеральні плани міст); архітектурну науку (теорія та історія архітектури, архітектурна типологія, будівельні конструкції); підготовку кадрів (зокрема, вищої кваліфікації); адміністрування у сфері архітектурної та містобудівної діяльності; архітектурну графіку й живопис.
Під керівництвом та з авторською участю В. Єжова розроблено понад 260 проектів, за якими побудовано 80 будівель та комплексів у містах Києві, Севастополі, Феодосії, Євпаторії, Бердянську, Дніпродзержинську (тепер Кам’янське), Прип’яті (Київська область) тощо. Автор багатьох впроваджених у практику архітектурно-конструктивних розробок масових типів громадських будівель.
Автор понад 200 друкованих наукових праць з питань архітектури, серед них — монографій.
Твори
Серед основних реалізованих проектів — повоєнна відбудова м. Севастополя (житлові та громадські будівлі, 1950–1954); станції метро «Вокзальна» (1960) та «Дзержинська» (тепер «Либідська», 1984), палаци культури Київського авіаційного заводу ім. О Антонова (1971) і Київського радіозаводу ім. С. Корольова (1984), розпланування і забудова житлових районів Комсомольський (1974), Троєщина-Вигурівщина (1, 2, 3-й мікрорайони, 1984), Теремки-1 (1985), Будинок торгівлі на Львівській площі (1982), житловий будинок на вулиці І. Мазепи (2001) — усі в м. Києві.
Визнання
Премія Ради Міністрів СРСР (1989).
Державна премiя України в галузі архiтектури (2000).
Орден «За заслуги» 3 ступеня (2004).
Додатково
Дружина В. Єжова Є. Ф. Єжова (1924–2007) та сини С. В. Єжов (нар. 1951) і Д. В. Єжов (нар. 1963) — архітектори.
Цитата
Переклад:
«Працюючи понад шість років головним архітектором столиці України — Києва (1981–1987 рр.) — мені доводилося стикатися з дуже важкими моментами та явищами у містобудівній політиці міста та у взаєминах із колишньою владою та моїми безпосередніми начальниками (а в мене їх було дуже багато) (…) Професіоналізм та політика стояли поряд і заважали одне одному. Головний архітектор намагався професійно вирішувати містобудівні завдання, політики ж із верхніх ешелонів влада намагалася ті самі завдання пропустити через прокрустове ложе своїх інтересів, видаючи їх за загальнодержавні.»
Оригінал:
«Работая более шести лет главным архитектором столицы Украины — Киева (1981–1987 гг.) — мне приходилось сталкиваться з очень трудными моментами и явлениями в градостроительной политике города и во взаимоотношениях с бывшими властями и моими непосредственными начальниками (а у меня их было очень много) (…) Профессионализм и политика стояли рядом и мешали друг другу. Главный архитектор пытался профессионально решать градостроительные задачи, политики же из верхних эшелонов власти пытались эти же задачи пропустить через прокрустово ложе своих интересов, выдавая их за общегосударственные.»(Цит. за: Ежов В. Полвека глазами архитектора. Киев : Науково-дослідний інститут теорії архітектури і містобудування, Київський національний університет будівництва та архітектури, 2001. С. 11.
Переклад В. В. Вечерського).
Праці
- Архитектурно-конструктивные системы общественных зданий. Киев : Будівельник, 1981. 119 с.
- Архитектура общественных зданий массового строительства. Москва : Стройиздат, 1983. 217 с.
- Полвека глазами архитектора. Киев : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування; Київський національний університет будівництва та архітектури, 2001. 304 с.
- Эскизная графика архитектора. Киев : Символ-Т, 2003. 329 с.
- У с п і в а в т. — Архитектура Украины на современном этапе. Киев : Будівельник, 1984. 151 с.
- Архитектурно-конструктивные системы гражданских зданий. Киев : ЛицензиАрх ; АртЕк, 1998. 335 с.
- Архитектура общественных зданий и комплексов. Киев : Вістка, 2006. 380 с.
Література
- Українська академія архітектури: Персональний склад. Київ : Видавничий дім А+С, 2007. С. 49.
- Бачинська Л. Архітектор В. І. Єжов // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2010. Вип. 25. С. 7–9.
- Єжов Валентин Іванович // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2010. Вип. 25. С. 3–4.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Єжов, Валентин Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Єжов, Валентин Іванович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
