Бердянськ
|
Бердянськ | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Запорізька область |
| Засновано | 1827 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 108 |
| Територія (кв.км.) | 83 |
| Уродженці | Сластіон, Опанас Георгійович, Зіньківський, Трохим Абрамович, Кравченко, Василь Григорович, Чернишова, Лідія Дем’янівна, Галкін, Олександр Олександрович, Восленський, Михайло Сергійович, Перелома, Віталій Олександрович |
Бердя́нськ — місто, адміністративний центр Бердянської територіальної громади і Бердянського району Запорізької області України.
Зміст
Географічне положення
Місто розташоване в південній частині області, на узбережжі Азовського моря.
Відстань до м. Запоріжжя — 200 км.
Територія — близько 83 км2.
Історична довідка
Заселений із давніх часів, на околицях виявлено пам’ятки часів неоліту й раннього бронзового віку.
На початку 19 ст. уже було відоме поселення Берди. Роком заснування Бердянська вважається 1827, коли на березі Бердянської затоки розпочалося спорудження пристані. 1838 запрацював Нижній Бердянський маяк (висота — 23 м), 1878 — Верхній Бердянський маяк (70 м).
1841 поселення, яке на той час називалося Новоногайськом, отримало сучасну назву й статус міста. Перейменовано також порт. З 1842 — повітовий центр Таврійської губернії.
Порт тривалий час визначав напрями розвитку і сприяв значному економічному зростанню. Розвивалася промисловість і торгівля. Стрімко збільшувалися товарообмін та іноземні капіталовкладення. Бердянськ посів важливе місце серед портів Азовського моря, звідси товари експортували до низки країн Європи.
Великим промислово-торговельним осередком Бердянськ став у другій половині 19 ст. завдяки розвитку місцевої промисловості. 1899 відкрито залізничну лінію Бердянськ — Пологи — Чаплине, продовження якої до морського порту добудовано 1904.
1902 відкрито першу грязелікарню. Відтоді Бердянськ відомий також як курорт.
Деякий час був центром Таврійської округи Української Держави.
1920–1922 — центр Бердянського повіту Запорізької губернії, 1923–1925 — Бердянської округи Катеринославської губернії УСРР. Потім визначений районним центром.
1939–1958 місто відоме як Осипенко, назване на честь льотчиці П. Осипенко (1907–1939).
У роки Другої світової війни окуповано, звільнено 1943. Бердянськ зазнав значних руйнувань. Було вбито близько 6 тис. осіб.
Мав статус курорту всесоюзного значення з 1970.
Постановою Кабінету Міністрів України 2001 Бердянськ занесено до списку історичних населених місць. 2005 його природні території оголошено курортом державного значення.
2020 затверджено адміністративним центром Бердянської територіальної громади (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України).
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну
Населення
Загальна кількість населення (2021, оцінка) становила близько 108 тис. осіб, густота — близько 1 300 осіб/км2.
Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українці (56 %), росіяни (37 %), болгари (3 %) та інші.
За віковими групами (2021, оцінка): до 18 років — 16 % осіб, 18–64 роки — 63 %, 65 років і більше — 21 %. За статевими групами: чоловіки (44 %), жінки (56 %).
Українську мову вважали рідною 24 % осіб (2001, перепис).
Населення зменшувалося, 2001 становило 121 тис. осіб. Природне скорочення — –1 423 особи (2020, оцінка).
Клімат
Клімат помірно континентальний, із жарким і сухим літом та нехолодною помірною зимою.
Середня температура січня — –1 °С, липня — +25 °С.
Середньорічна кількість опадів — близько 470 мм.
Господарство
Промисловість
До повномасштабного вторгнення РФ Бердянськ був значним промисловим центром, тут було розташовано понад 20 відповідних підприємств. Обсяг реалізованої продукції щороку становив близько 4 млрд грн.
Серед основних галузей — машинобудування, нафтопереробна, хімічна й нафтохімічна, харчова й легка.
Провідні підприємства: Азовський машинобудівний завод, Бердянський кабельний завод, «Українсько-британське спільне підприємство Азмол-Брітіш Петрокемікалс», Бердянський хлібокомбінат, «Бердянські ковбаси» та інші.
Сфера послуг
Була розвинена торгівля: низка великих магазинів, ринки й торговельні ряди. Діяли заклади громадського харчування, побутового обслуговування, банківські й поштові відділення.
Чільний напрям економічного розвитку міста — туристичний. Кількість туристів становила понад 1 млн осіб (2019, оцінка). Працювали готельні, санаторно-курортні та оздоровчі заклади, об’єкти розважальної інфраструктури.
Транспорт
Наявна однойменна залізнична станція Придніпровської залізниці, сполучення — приміське й далеке.
У північно-східній частині Бердянської затоки розташовано один із двох морських торговельних портів Азовського моря. Здійснювалися міжнародні вантажні перевезення, традиційний напрямок — Середземне моpe.
Бердянськом пролягали національна й територіальна автомобільні дороги. Діяв автовокзал, міжміські та міжобласні автобусні маршрути.
Розвинена мережа міського транспорту.
Освіта, наука, культура
Працювали ясла-садки, приватна початкова школа, санаторна школа-інтернат, інклюзивно-ресурсний центр, низка загальноосвітніх шкіл, спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов, муніципальний ліцей, гімназії. Освітню діяльність вели машинобудівний професійний ліцей, центр професійно-технічної освіти, навчальний центр, а також фахові коледжі: медичний, машинобудівний Національного університету «Запорізька політехніка» і Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного.
Діяли будинок, центр і клуб дитячої та юнацької творчості, музична дитяча й дитячо-юнацька спортивна школи, клуб юних моряків із флотилією.
Серед закладів вищої освіти — Бердянський державний педагогічний університет (засновано 1953; при ньому — економіко-гуманітарний коледж), Бердянський університет менеджменту і бізнесу (засновано 1992; є також економіко-правничий фаховий коледж).
Працювали центральна бібліотека й філії; міський палац культури з різними колективами (зокрема, народними — драматичним театром, ансамблем танцю, студією образотворчого мистецтва та іншими), будинки культури, клуби, а також центри культури і мистецтв, культури й дозвілля тощо. Відкрито кінотеатри.
З-поміж музеїв — краєзнавчий (засновано 1929; має філії: музей історії міста й «Подвиг», меморіальний будинок-музей П. Шмідта), художній ім. І. Бродського (засновано 1930).
Щороку проводили культурно-масові заходи. Традиційними вважали такі фестивалі: всеукраїнський дитячої творчості «Топ-Топ», для юнацтва та молоді «Зірки Азову», регіональний народної пісні «Душа народу», ковалів «Сталева хвиля» та інші.
Архітектура
Серед пам’яток міста — маяки, будинок чоловічої гімназії (1876–1880; занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України), каплиця (1899), караїмська кенаса (1899), лютеранська кірха з училищем і сторожкою (1901–1903; усе — у переліку об’єктів культурної спадщини Запорізької області) тощо.
Спорт
Діяли спортивні зали й майданчики, стадіони, палац спорту. Культивували, зокрема, футбол, волейбол, бокс, шахи й шашки.
Російсько-українська війна
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 (див. Російсько-українська війна) почалися обстріли міста. Від 28.02.2022 Бердянськ тимчасово окуповано. Здійснюється терор російських окупаційних військ проти цивільного населення, поширюється пропаганда й дезінформація. Проводяться затримання, захоплені також морські судна, завантажені зерном. Спостерігаються проблеми зі зв’язком та Інтернетом, дефіцит товарів.
Від 12.03.2022 організовано гуманітарні коридори до м. Запоріжжя. Евакуацію часто блокують російські війська.
24.03.2022 Військово-морські сили Збройних сил України неподалік від порту знищили російський великий десантний корабель і пошкодили декілька інших.
Мешканці міста беруть активну участь у масових акціях мирного опору окупації. Для придушення спротиву розгорнуто підрозділи військових формувань. Окупаційними силами призначено проросійське керівництво. Водночас депутати Бердянської міської ради продовжують діяльність на волонтерських засадах.
З травня 2022 Бердянський морський порт офіційно закрито до моменту деокупації.
Персоналії
У Бердянську народилися живописець О. Сластіон, письменник Т. Зіньківський, діалектолог В. Кравченко, балерина Л. Чернишова, фізик О. Галкін, історик М. Восленський, учений-металург В. Перелома та інші. Тут певний час мешкали хоровий диригент П. Ніщинський, бактеріолог В. Хавкін, лейтенант Чорноморського флоту П. Шмідт тощо.
Додатково
Бердянськ — відомий морський, кліматичний та грязьовий курорт. Його лікувальні чинники: мінеральні лікувально-столові води, грязі, ропа підземних джерел і лиманів тощо.
На території міста є об’єкти природно-заповідного фонду різних категорій: окремі території Приазовського національного природного парку, ландшафтні заказники «Заплава річки Берда» (площа — 1 1416 га; засновано 1994) і «Оголовок Бердянської коси» (площа — 221 га; засновано 1998), парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва ім. Шмідта, ботанічні й комплексні пам’ятки природи. Є водно-болотне угіддя міжнародного значення «Гирло р. Берди, коса Бердянська та затока Бердянська» (площа — близько 8 420 га).
2016 розпочато будівництво військово-морської бази «Схід».
Джерела
- Про оголошення природних територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення: Закон України № 2305-IV від 11 січня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 9. Ст. 174. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2305-15#Text
- Інвестиційний паспорт міста Бердянська. Бердянськ : Бердянська міська рада, 2020. 20 с. URL: http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/Berdjansk-Investment-Passport.pdf
Література
- Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1970. Т. 8: Запорізька область. С. 114–137.
- Божкова Ю., Хмурова В. Конкурентоспроможність м. Бердянська як курорту України: економічний аспект // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. 2014. № 1. С. 34–39.
- Бердянську — 190: до 190-річчя заснування міста Бердянська / Авт. кол.: Л. Ноздріна, Я. Воробйова, С. Дуленко та ін. 3-тє вид., допов. Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2017. 400 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бердянськ // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бердянськ (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
