Гаврилець, Ганна Олексіївна
Гавриле́ць, Га́нна Олексі́ївна (уроджена Фроляк; 11.04.1958, с. Видинів, тепер Коломийського району Івано-Франківської області, Україна — 27.02.2022, м. Київ, Україна, похована у м. Львові, Україна) — композитор, педагог, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України (з 2005), член-кореспондент Національної академії мистецтв України (з 2017), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1999). Сестра композиторки Б. Фроляк.
Зміст
Життєпис
Народилася у сім’ї залізничників.
Перші уроки музики отримала у шестирічному віці, учителем був місцевий сільський педагог В. Куфлюк (1912–1999). Навчалася по класу фортепіано у дитячій музичній школі у м. Снятині Івано-Франківської області (1965–1968).
Закінчила 1977 Львівську музичну середню спеціалізовану школу-інтернат імені С. Крушельницької (тепер Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької). Водночас навчалася приватно теоретичних дисциплін і композиції 1975–1977 у композитора, педагога А. Нікодемовича (1925, тепер Україна — 2017, Польща). Закінчила 1982 Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка), перший курс — в класі фортепіано у професора П. Юрженка (1942–2021), з другого курсу навчалася композиції в класі професора В. Флиса (1924–1987). Дипломною роботою був Концерт для фортепіано з оркестром, партію фортепіано виконувала сама авторка. 1984 закінчила аспірантуру Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) з композиції, клас професора М. Скорика.
З 1985 — член Національної спілки композиторів України, 1999–2010 — заступник голови її Київської організації, 2010–2022 — голова. Працювала у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського: викладач композиції (з 1992), професор кафедри композиції (з 2011; тепер кафедра композиції, інструментовки та музично-інформаційних технологій), декан історико-теоретичного і композиторського факультетів (2004–2015).
Творчість
У творчості Гаврилець органічно поєднані класично-романтичні стилістичні традиції та модернові технічні новації 20–21 ст. Інтонаційна константа її музики базується на сполучанні квазі-фольклорного мелодизму (що ґрунтується на джерелах прадавнього автентизму) з православно-духовною стилістикою та модерново-авангардною лексикою. Її музика лірично-психологічного типу висловлювання, спрямована насамперед на розкриття чуттєво-емоційної сфери, різних граней душевної та духовної природи почуттів, переживань — внутрішнього світу людини. Через фольклор у неофольклорних творах, літургійно-духовну тематику в духовних композиціях, через інструментальний мелодизм в інструментальних опусах композиторка відтворює красу музичного естетизму. Її музика милозвучна, доступна ясністю звуковираження.
У творчому доробку Гаврилець музика різних жанрів:
• симфонічна — 2 симфонічні поеми (перша — 1983, друга — «Знаки», 2013), 2 симфонії (перша — 1990, друга — «Паралелі» (2008)), 2 концерти — для фортепіано з оркестром (1982), для альта з оркестром (1984);
• камерно-інструментальна — для камерного оркестру — камерні симфонії («In memoriam», 1995; «Симфонія-диптих», 2011), «Canticum» (1999), «A-corda» для альта і струнних (2001), «Хорал» для струнних (2005), «Капричіо на честь святого Миколая» (2008), «233943 Falera» (2011), «Гімн (2014);
• для камерних ансамблів різних складів — 2 духових квінтети (1984, 1992), 4 струнних квартети (№ 1, 1981; № 2 «Ремінісценції», 1997; № 3 «До Марії»; 1999, № 4 «Експресії», 2003), квартет саксофонів (1991), дуети — Соната для альта і фортепіано (1988), «Рапсодія-діалог» для флейти і фортепіано (1992), «Осіння музика» для тенора-саксофона і фортепіано (1996), Дует для двох скрипок «За межею тіла і душі» (2007);
• для різних інструментів соло — «Варіації» (1979), Соната (1980), П’єси (1997), «Гравітації» (1999) для фортепіано, «Екслібриси» для скрипки-соло (1995), «In B» для сопрано-саксофона/кларнета (1997), «Довкола вогню» для гітари (2004), Диптих для баяна (2006) тощо;
• камерно-вокальна — Три романси на вірші С. Майданської для сопрано і фортепіано (1983), камерна кантата «Погляд у дитинство» на вірші М. Вінграновського для сопрано і камерного оркестру (1987);
• хорова для різного виконавського складу (жіночого, чоловічого, мішаного а капела та для хору і оркестру).
Головне місце в ієрархії жанрових пріоритетів Гаврилець посідає хорова музика. На першому етапі творчості (кінець 1970-х — 1998) хоровий жанр не був основним. У ці роки паралельно з створенням різних за жанром інструментальних композицій з тривалими часовими перервами писала хорову музику на вірші українських поетів: «Мій Боже любий, заступись» (пам’яті М. Березовського) для голосу і мішаного хору на вірші Ф. Млинченка (1992); «Скриня» на вірші С. Майданської (1980); «Живи, Академіє!» та «Мій Боже любий, заступись» (пам’яті М. Березовського), обидва — на вірші Ф. Млинченка (1992); «Три хори» (1983), «Lamento» (1993), обидва — на вірші О. Олеся, «Ти до мене прийшла» на вірші В. Симоненка (1998), «Благословенний шлях життя» на вірші М. Морозенко (2000), «Все упованіє моє» на вірші Т. Шевченка (2002).
Два останні десятиліття творчості (1998–2022) здебільшого приділяла увагу створенню хорової музики, яка принесла їй популярність серед широкої слухацької аудиторії. У цій жанровій царині писала музику за двома магістральними образно-тематичними напрямами: перший — композиції неофольклорного характеру, народно-пісенні обробки, створення на основі використання українського пісенного фольклору великоформатних фолк-опусів — фолк-дійства («Золотий камінь посіємо», 1997–1998), фолк-концерту («Кроковеє колесо» на народні тексти, 2004), фолк-ораторій — на новорічно-різдвяну обрядово-календарну тематику «Барбівська коляда» (2011), її камерний варіант «Буковинське Різдво» (2015), на історичну тематику — «Віють вітри» (2018); другий — духовна музика на канонічно-літургійні та біблійні тексти (псалми, молитви тощо).
Музичний доробок
До українського фольклору композиторка вперше звернулась 1997-1998. На основі численних обробок створено перше фолк-дійство «Золотий камінь посіємо» для народного голосу, хору хлопчиків, інструментальних груп, симфонічного оркестру та балету. Твір написано на замовлення (з нагоди ювілею) співачки Н. Матвієнко, яка надала композиторці велику кількість народних пісень різних регіонів України. Сценічне дійство поставлено 11.03.1998 у Національному палаці мистецтв «Україна». Цей твір визначив певну віху в розвитку хорового національного мистецтва в цілому: він новаторський за жанровим рішенням і формоутворенням, оснований на жанровому міксті — поєднанні низки жанрів (хорового концерту, ораторії, кантати, дійства). До цього монументального (6-частинного) за масштабами і виконавським складом твору увійшли композиції для симфонічного оркестру («Створення світу», «Весна світу. Жертвоприношення», «Слава стольному Києву», «Орда. Плач-колискова»), для голосу, хору і симфонічного оркестру (хорова кантата «Ввійди і ти у цей собор» на вірші С. Майданської), численні обробки українських народних пісень для голосу і камерного оркестру («Ой, ти соловейку», «Русальна», «Орел поле поорав», «Сьогодні Івана», «Купалочка», «Ой до бору стежечка», «Засвічу свічу», «Що петрівочки дві неділечки») і для голосу з хором («Весняні забави», «Нова радость», «Гой питалася княжа корона», «У нашого пана», «Мати милосердна», «Щиголь тугу має», «Ой горе тій чайці»). Обробки пісень з цього ораторіально-сценічного дійства стали популярними серед виконавців, увійшли до базового репертуару різних хорових колективів. Хорові обробки становлять вагому частину репертуару Муніципального академічного камерного хору «Київ». Обробки для голосу і камерного оркестру співала протягом 20 років Н. Матвієнко разом з Національним ансамблем солістів «Київська камерата».
Від появи сценічного фолк-дійства «Золотий камінь посіємо» (1998) Гаврилець постійно зверталася до фольклору, створюючи обробки українських народних пісень як самостійні композиції і як підґрунтя для написання великоформатних неофольклорних творів — фолк-дійств, фолк-ораторій і фолк-концертів. 2011 була створена фолк-ораторія «Барбівська коляда» на основі 16 автентичних українських народних пісень новорічно-різдвяного календарно-обрядового циклу (колядки, щедрівки, різдвяні канти, ліричні пісні), записаних та літературно відредагованих мешканкою с. Барбівців (тепер с. Брусниця Вижницького району Чернівецької області) філологом Т. Євстафієвич. Назва ораторії походить від назви села Барбівці. Прем’єра відбулася 17.01.2011 в Колонній залі Національної філармонії України у виконанні Національної капели України «Думка» (диригент Є. Савчук), великого дитячого хору Національної радіокомпанії України (керівник Т. Копилова), хору хлопчиків «Дзвіночок» (керівник Р. Толмачов), солістів (О. Нікітюк, М. Тищенко, М. Майборода), ансамблю ударних інструментів «Ars Nova» (керівник Г. Черненко), інструментальної групи — В. Литвин (скрипка), А. Войчук (цимбали), О. Журавчак (сопілка). На основі «Барбівської коляди» авторкою зроблена версія ораторії під назвою «Буковинське Різдво» (2015) з адаптацією під камерний хоровий склад муніципального академічного камерного хору «Київ» (у цій версії у деяких номерах видозмінене темброво-фактурне й темброво-інструментальне рішення). 17.01.2015 відбулася прем’єра «Буковинського Різдва» в Колонній залі Національної філармонії України (камерний хор «Київ», диригент М. Гобдич).
Гаврилець написала фолк-ораторію на історичну тематику «Віють вітри» (2018) для мішаного хору, ударних та народних інструментів на основі 12 українських народних історичних пісень (бойових, героїчних, козацьких), зібраних композитором, фольклористом, хоровим диригентом О. Кошицем. В основу ораторії лягли стародавні пісні «Уже літ за двісті», «Ой горе тій чайці» (обидві пісні авторства І. Мазепи), «Їхав козак з України», «Ой на горі та женці жнуть», «Гей, нумо, хлопці, до зброї» тощо. 02.10.2018 в Колонній залі ім. М. Лисенка Національної філармонії України відбулася світова прем’єра ораторії у виконанні Муніципального академічного камерного хору «Київ» під керівництвом диригента М. Гобдича, а також презентація диску з записом твору. 2000 Гаврилець звернулась до духовно-релігійної тематики. На замовлення художнього керівника і диригента Муніципального камерного хору «Київ» М. Гобдича композиторка до Всеукраїнського хорового конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячоліття 2001» протягом року (2000–2001) створила кілька духовних творів (псалмів) й узяла участь в конкурсі у трьох номінаціях. Для чоловічого хору вона написала «До тебе приношу я, Господи, душу мою», для жіночого — «Блаженний, хто дбає про вбогого», для мішаного — «Боже мій, нащо мене Ти покинув?». На цьому конкурсі авторка стала володаркою Гран-прі, призу глядацьких симпатій, першої премії за твір для чоловічого хору і другої — для жіночого. Гаврилець писала хорові духовні твори в стилістиці православної традиції: псалми на тексти Псалтиря царя Давида — «Тільки в Богові спокій душі моїй» для мішаного хору (2004), «До тебе підношу я, Господи, душу свою», «Боже мій, нащо мене Ти покинув?» (обидві композиції — 2000), «Блаженний, хто дбає про вбогого» (2001), Великодній концерт для мішаного хору «Нехай воскресне Бог!» на канонічні тексти (три частини, 2004), опуси літургійної тематики — «Херувимська пісня», «Тебе поєм» (обидва — 2001), «Достойно є» (2013), «Отче наш» (2018), «Тропар до Пресвятої Богородиці» (2018), усі — для мішаного хору, «Богородице, Діво, радуйся» для жіночого хору (2004). Створювала також музику зі зверненням до західноєвропейської католицької традиції: «Stabat Mater» для хору і оркестру, «Kyrie eleison» для мішаного хору (обидва — 2002), «Miserere» для хору і оркестру (2008).
Гаврилець — майстер обробки української народної пісні. В її спадщині велика кількість обробок (для хорового складу і для голосу з оркестром) різних за жанром — колядки, щедрівки, календарні, обрядові, ліричні, історичні (героїчні, козацькі, бойові) тощо. Серед найпопулярніших: «Засвічу свічу», «Гой питалася княжа корона», «Свят вечор», «Повій, вітроньку», «Ой ти, соловейку», «Русальна», «Орел поле поорав», «Сьогодні Івана», «Купалочка», «Що петрівочки дві неділечки», «Ой до бору стежечка», «Ой через садок та доруженька», «Через мости високіє», «Ой в полі-полі», «Прилитіла ластівочка», «Цвіте терен», «Жалі мої, жалі», «Ой я знаю, що гріх маю», «І сюди гора, і туди гора», «Щиголь тугу має», «Через наше сельце», «Вітер віє долинами», «Ой дубе, дубе кучерявий», «Ой вербо-вербо» тощо. Гаврилець певний час (1989–1996) писала естрадні пісні на вірші Л. Костенко, Д. Павличка, В. Симоненка, Б. Олійника, Ф. Млинченка, Б. Чіпа, О. Кононенка, В. Стольникова та ін. Найвідоміші пісні: «Осіння пісня», «Хай буде легко», «Послухай цей дощ», «Двори стоять у хуртовині», усі на вірші Л. Костенко, «Мольба» на вірші Д. Павличка, «Мокрий блюз» на вірші Ф. Млинченка тощо. Серед виконавців її пісень естрадні артисти — Т. Повалій, В. Свирид, Ж. Боднарук та інші.
Твори Гаврилець виконували: диригенти — І. Головчин (1956–1998; тепер РФ), керував виконанням Симфонічної поеми Державним симфонічним оркестром Росії ім. Є. Свєтланова; Е. Хачатурян (1930, тепер РФ — 2000, Вірменія), керував виконанням «A-corda» Російським державним симфонічним оркестром кінематографії; Ф. Керімов (нар. 1954, тепер Азербайджан), диригував у м. Баку симфонією «Паралелі»; С. Камартін (нар. 1945, Швейцарія), диригував у Швейцарії «Falera», «Canticum», народні артисти України Ф. Глущенко (диригував камерною кантатою «Погляд у дитинство»), В. Матюхін (диригував «Stabat Mater», «Хоралом», «До Марії», «Canticum», «Falera», «Гімном», «Симфонією-диптихом», «A-corda», камерною симфонією «In memoriam», камерною кантатою «Погляд у дитинство», «Капричіо до святого Миколая» тощо), В. Сіренко (диригував «Сanticum», симфонією «Паралелі», симфонічною поемою «Знаки»), Б. Которович (диригував «Хоралом», «До Марії», «A-corda»), заслужені діячі мистецтв України В. Блінов (диригував «Stabat Mater»), Р. Кофман (диригував «Хоралом», «Капрічіо до святого Миколая»), заслужений артист України І. Шаврук і О. Драган (диригували «Симфонію-диптихом», «Хоралом», «A-corda») тощо; хорові диригенти — народні артисти України Б. Антків (1942–2009), Є. Савчук, М. Гобдич, В. Сивохіп, Г. Горбатенко, заслужений діяч мистецтв України, заслужений діяч культури України О. Вацек, заслужена діячка мистецтв України Л. Байда, К.-Г. Кондрацька (нар. 1944, Україна; живе в Канаді); солісти-інструменталісти: скрипалі — лауреат міжнародних конкурсів Р. Замуруєв (РФ, виконував «Екслібриси» для скрипки); піаністи — народні артисти України О. Рапіта, Й. Ермінь, Ю. Кот, інші солісти-інструменталісти — заслужений артист України А. Маринченко (флейта, виконував партію флейти в «Діалог-рапсодії»), заслужений артист РФ О. Волков (РФ, саксофон); солісти-вокалісти — народна артистка України Н. Матвієнко (народний спів), заслужені артистки України О. Фомічова, О. Нікітюк, Т. Ходакова (сопрано) тощо.
Музика Гаврилець виконується провідними українськими хоровими колективами — Національною заслуженою академічною капелою України «Думка», Муніципальною академічною чоловічою хоровою капелою України ім. Л. М. Ревуцького, муніципальним академічним камерним хором «Київ», Академічним камерним хором «Хрещатик», Академічним камерним хором «Сantus», камерним хором «Софія» НСКУ, Галицьким академічним камерним хором, камерним хором «Gloria», камерним хором «Кредо», камерним хором «Легенда», камерним хором «Sentire», камерним хором Львівської національної опери ім. С. Крушельницької, жіночим хором «Павана» НПУ ім. М. П. Драгоманова, Академічним камерним хором «Бревіс», муніципальною хоровою капелою «Орея», жіночим хором «Веснівка» (Канада) тощо; симфонічними — Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України, Заслуженим академічним естрадно-симфонічним оркестром України, Заслуженим академічним симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України; камерними оркестрами — Національним ансамблем солістів «Київська камерата», Національним камерним ансамблем «Київські солісти», Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова», камерним оркестром «Leopolis», камерним оркестром Одеської філармонії; камерними ансамблями — струнними квартетами «Гармонії світу» (Одеса), «Фенікс» (Львів), Київським квартетом саксофоністів, квартетом саксофонів «Ad libitum» (Москва) та іншими. Її музика виконується в Польщі, Словенії, Словаччині, Швейцарії, США, Канаді, Нідерландах, Франції, Росії, Вірменії тощо. Музика Гаврилець звучала на урочистих державних заходах, зокрема: з нагоди візиту Його Святості Папи Римського Іоанна Павла ІІ в Україну (2003), під час урочистого концерту з нагоди Інавгурації Президента України В. Ющенка в Палаці «Україна» (2005) тощо. Знакові прем’єри творів Г. Гаврилець: 1995 — камерної симфонії «In memoriam» у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (диригент В. Матюхін) на міжнародному конкурсі композиторів ім. Мар’яна та Іванни Коців в рамках міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест», того року присвяченого творчості композиторів-жінок; 11.03.1998 — фолк-дійства «Золотий камінь посіємо» з солісткою Н. Матвієнко (до 50-річчя співачки), в Палаці «Україна»; 2008 — симфонії «Паралелі» в Національній філармонії України у виконанні Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України (диригент В. Сіренко); 17.01.2011 —– ораторії «Барбівська коляда» для мішаного хору, дитячих хорів, солістів, ударних і народних інструментів у виконанні Національної заслуженої академічної капели України «Думка» (диригент народний артист України Є. Савчук) в Національній філармонії України; 29.12.2013 — симфонічної поеми «Знаки» Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України під керівництвом диригента Р. Реваковича (Польща), написаної на замовлення фундації Pro Musica Viva і за підтримки польської програми замовлення творів та їх розповсюдження в інтернеті «Колекція композиторська», в рамках концерту «Польсько-українські музичні прем’єри» у Великій залі Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського; 31.05.2018 — поетично-хорової притчі «Міф і молитва» на тексти О. Трохименка у виконанні муниціпального академічного камерного хору «Київ» (диригент М. Гобдич) в Лютеранській церкві святої Катерини у м. Києві.
Нагороди та визнання
Лауреат І Всеукраїнського фестивалю популярної музики «Червона рута» (Чернівці, 1989), міжнародного конкурсу композиторів ім. Іванни та Мар’яна Коць (Київ, 1995), Всеукраїнського хорового конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячоліття» (проходив у м. Києві в рамках міжнародного хорового фестивалю «Золотоверхий Київ», 2001).
Лауреат мистецької премії «Київ» ім. А. Веделя (Київ, 2005).
Нагороджена орденами Святого Рівноапостольного князя Володимира (2005), княгині Ольги ІІІ ступеня (2008) та княгині Ольги ІІ ступеня (2013).
Додатково
Про Гаврилець українським телеканалом каналом «Культура» знято телефільм «Музика і музиканті. Ганна Гаврилець» (2017, режисер В. Муржа).
Чоловік композиторки альтист, заслужений діяч мистецтв України Д. Гаврилець (нар. 1958, тепер Україна) — перший виконавець альтових творів композиторки. Сонату для альта і фортепіано вони часто виконували разом.
Література
- Кияновська Л. Стильові тенденції у львівській композиторській школі 80–90-х рр. // Мистецькі обрії’99: Альманах: науково-теоретичні праці та публікації. Київ : КНВМЦ «СИМВОЛ-Т», 2000. С. 131–141.
- Коханик І. Про детермінанти індивідуального стилю Анни Гаврилець // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2006. Вип. 44. С.167–179.
- Корчова О. Музика, написана серцем // Музика. 2008. № 2. С. 10–12.
- Бенч О. Фольклорні архетипи у хоровій творчості Ганни Гаврилець // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2009. Вип. 75. С. 57–70.
- Коханик И. Между полистилистикой и метастилем: о стилевых исканиях украинских композиторов на рубеже ХХ–ХХІ веков // Київське музикознавство: Музикознавство у діалозі. 2010. Вип. 33. С. 102–115.
- Беркій О. Рецепція образу Mater Dolorosa в українському ментальному просторі (на прикладі Stabat Mater Ганни Гаврилець) // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2011. Вип. 95. С. 270–278.
- Пучко Ю. Духовно-музыкальные композиции Анны Гаврилец в контексте современного хорового искусства Украины // Київське музикознавство. 2011. Вип. 36. С. 240–250.
- Северинова М. Архетип софійності як основа музично драматургічного потенціалу (на прикладі творчості Ганни Гаврилець) // Київське музикознавство. 2011. Вип. 38. С. 230–238.
- Луніна А. «Барбівська коляда» — візитівка Нового року // Музика. 2012. № 1. С. 4–7.
- Сухомлінова Т. Проблеми періодизації хорової творчості Ганни Гаврилець // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2012. Вип. 36. С. 338–347.
- Багрій Т. Творчість Ганни Гаврилець: від витоків до світового визнання // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2013. № 2 (11). С. 153–156.
- Нискогуз І. «Золотий камінь посіємо» Г. Гаврилець в аспекті сучасного композиторського трактування фольклору // Київське музикознавство. 2013. Вип. 46. С. 121–128.
- Луніна А. Ганна Гаврилець: «Успіх для мене — новий твір...» // Музика. 2014. № 2. С. 40 –45.
- Нискогуз І. Особливості трактування українського фольклору в ораторії «Барбівська коляда» Ганни Гаврилець // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. 2014. Вип. 32. С. 183–191.
- Лунина А. Анна Гаврилец. Аутентика: глубинная почвенность, ментальная характерность, национальная своеобычность... — попытка понять «предел смысловой беспредельности»? // Композитор в зеркале современности : в 2 т. Київ : Дух і Літера, 2015. Т. 1. С. 85–166.
- Перцова Н. Характерные черты хорового творчества Анны Гаврилец // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2016. № 2. Вип. 35. С. 177–182.
- Луніна А. Про Ганну Гаврилець без пафосу і зайвих слів… // Музика. 2022. URL: http://mus.art.co.ua/pro-hannu-havrylets-bez-pafosu-i-zayvykh-sliv/
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
