Відмінності між версіями «Аболіціонізм»

(перехресні посилання)
Рядок 1: Рядок 1:
Аболіціонізм [англ. abolitionism, від лат. abolitio (abolitionis) – скасування, знищення] — 1. Суспільний рух напр. XVIII ст. — в першій пол. XIX ст. за скасування рабства, що виявився в масштабних політичних акціях і повстаннях. Виник у кін. 18 ст. у США, Англії та Франції.  
+
Аболіціонізм [англ. abolitionism, від лат. abolitio (abolitionis) – скасування, знищення] — 1. Суспільний рух напр. XVIII ст. — в першій пол. XIX ст. за скасування рабства, що виявився в масштабних політичних акціях і повстаннях. Виник у кін. 18 ст. у [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Англія|Англії]] та [[Франція|Франції]].  
 
Видання газети «Ліберейтор» (Liberator) (1831 р.) та заснування В. Гаррісоном «Американського товариства боротьби з рабством» (1833 р.) поклало початок організованому аболіціоністському руху в США, який налічував до 250 тисяч чоловік. В А. існували дві течії: поміркована більшість та радикальна меншість. Представники першої на чолі з В. Гаррісоном були прихильниками соціальних реформ та ненасильницької боротьби. Радикальна течія, яку очолював відомий діяч афроамериканського визвольного руху Ф. Дуглас, наполягала на необхідності збройної боротьби. Найвідоміші повстання за скасування рабства: повстання Габріеля – 1800 р., Н. Тернера – 1831 р., Дж. Брауна – в 1859 р.
 
Видання газети «Ліберейтор» (Liberator) (1831 р.) та заснування В. Гаррісоном «Американського товариства боротьби з рабством» (1833 р.) поклало початок організованому аболіціоністському руху в США, який налічував до 250 тисяч чоловік. В А. існували дві течії: поміркована більшість та радикальна меншість. Представники першої на чолі з В. Гаррісоном були прихильниками соціальних реформ та ненасильницької боротьби. Радикальна течія, яку очолював відомий діяч афроамериканського визвольного руху Ф. Дуглас, наполягала на необхідності збройної боротьби. Найвідоміші повстання за скасування рабства: повстання Габріеля – 1800 р., Н. Тернера – 1831 р., Дж. Брауна – в 1859 р.
 
Аболіціоністський рух був важливим чинником розгортання громадянської війни 1861—65 в США, яка велась між переважно промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем. Увінчався офіційним скасуванням рабства. Спочатку президент [[Лінкольн, Авраам (1809–1865)|А. Лінкольн]] підписав «Прокламацію про звільнення рабів» (22.09.1863), де оголосив, що всі особи, які раніше вважалися рабами, є вільними. Потім американський конгрес прийняв XIII поправку до конституції США (18.12.1865) такого змісту: «Ні в Сполучених Штатах, ні в будь-якому іншому місці, на яке поширюється їх юрисдикція, не повинні існувати ні рабство, ні примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин, за скоєння якого винного належним чином засуджено».
 
Аболіціоністський рух був важливим чинником розгортання громадянської війни 1861—65 в США, яка велась між переважно промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем. Увінчався офіційним скасуванням рабства. Спочатку президент [[Лінкольн, Авраам (1809–1865)|А. Лінкольн]] підписав «Прокламацію про звільнення рабів» (22.09.1863), де оголосив, що всі особи, які раніше вважалися рабами, є вільними. Потім американський конгрес прийняв XIII поправку до конституції США (18.12.1865) такого змісту: «Ні в Сполучених Штатах, ні в будь-якому іншому місці, на яке поширюється їх юрисдикція, не повинні існувати ні рабство, ні примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин, за скоєння якого винного належним чином засуджено».
Представниками аболіціоністського руху були Вільям Ллойд Гаррісон, Фредерік Дугласс, Гаррієт Табмен, Джон Браун, Уенделл Філліпс, Гаррієт Бічер Стоу, Джонс Хопкінс, Джон Рокфеллер та ін. Під час громадянської війни в США армія рабовласницького Півдня презирливо називала армію Півночі «Солдатами аболіціонізму».
+
Представниками аболіціоністського руху були Вільям Ллойд Гаррісон, Фредерік Дугласс, Гаррієт Табмен, Джон Браун, Уенделл Філліпс, [[Бічер-Стоу, Гаррієт (1811–1896)|Гаррієт Бічер Стоу]], Джонс Хопкінс, Джон Рокфеллер та ін. Під час [[Громадянська війна в США 1861–1865|громадянської війни в США]] армія рабовласницького Півдня презирливо називала армію Півночі «Солдатами аболіціонізму».
 
В 1833 р. рабство було заборонене в Британській імперії, а до 1848 р. в колоніях Франції.
 
В 1833 р. рабство було заборонене в Британській імперії, а до 1848 р. в колоніях Франції.
 
2. Суспільний рух, спрямований на припинення дії певного закону, скасування урядового рішення, керівної посади.
 
2. Суспільний рух, спрямований на припинення дії певного закону, скасування урядового рішення, керівної посади.

Версія за 15:00, 23 листопада 2016

Аболіціонізм [англ. abolitionism, від лат. abolitio (abolitionis) – скасування, знищення] — 1. Суспільний рух напр. XVIII ст. — в першій пол. XIX ст. за скасування рабства, що виявився в масштабних політичних акціях і повстаннях. Виник у кін. 18 ст. у США, Англії та Франції. Видання газети «Ліберейтор» (Liberator) (1831 р.) та заснування В. Гаррісоном «Американського товариства боротьби з рабством» (1833 р.) поклало початок організованому аболіціоністському руху в США, який налічував до 250 тисяч чоловік. В А. існували дві течії: поміркована більшість та радикальна меншість. Представники першої на чолі з В. Гаррісоном були прихильниками соціальних реформ та ненасильницької боротьби. Радикальна течія, яку очолював відомий діяч афроамериканського визвольного руху Ф. Дуглас, наполягала на необхідності збройної боротьби. Найвідоміші повстання за скасування рабства: повстання Габріеля – 1800 р., Н. Тернера – 1831 р., Дж. Брауна – в 1859 р. Аболіціоністський рух був важливим чинником розгортання громадянської війни 1861—65 в США, яка велась між переважно промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем. Увінчався офіційним скасуванням рабства. Спочатку президент А. Лінкольн підписав «Прокламацію про звільнення рабів» (22.09.1863), де оголосив, що всі особи, які раніше вважалися рабами, є вільними. Потім американський конгрес прийняв XIII поправку до конституції США (18.12.1865) такого змісту: «Ні в Сполучених Штатах, ні в будь-якому іншому місці, на яке поширюється їх юрисдикція, не повинні існувати ні рабство, ні примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин, за скоєння якого винного належним чином засуджено». Представниками аболіціоністського руху були Вільям Ллойд Гаррісон, Фредерік Дугласс, Гаррієт Табмен, Джон Браун, Уенделл Філліпс, Гаррієт Бічер Стоу, Джонс Хопкінс, Джон Рокфеллер та ін. Під час громадянської війни в США армія рабовласницького Півдня презирливо називала армію Півночі «Солдатами аболіціонізму». В 1833 р. рабство було заборонене в Британській імперії, а до 1848 р. в колоніях Франції. 2. Суспільний рух, спрямований на припинення дії певного закону, скасування урядового рішення, керівної посади. 3. В сучасній філософії – рух за позбавлення від страждань всіх живих істот біосфери шляхом використання сучасних досягнень генної інженерії, нанотехнологій та фармакології.

Література

Каррі Д. П. Конституція Сполучених Штатів Америки. – К., 1993. – 192 с.; Макинерни Д. США: История страны. - М., 2009. – 736 с.

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶