Відмінності між версіями «Абракадабра»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| (Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Абракада́бра''' — у сучасній мові — будь-який безглуздий набір слів або літер. У пізній Античності й Середньовіччі слово використовували як [[заклинання]] або напис на [[амулет]]ах. Уперше згадується у 51 розділі віршованого трактату «Напучування в медицині» («De Medicina praecepta») (кінець 2 — початок 3 ст. н. е.), що приписують давньоримському лікарю Квінтові Серену Саммоніку, який рекомендує хворим на малярію носити амулет із цим словом, написаним 11 разів у вигляді перевернутого трикутника без останньої літери в кожному рядку (від ABRACADABRA в першому до A в останньому). Як напис, що начебто мав відганяти злих духів, поширюється у Середньовіччі. У Ранньому Новому часі абракадабра стає одним із найвідоміших заклинань, згадки про нього потрапляють до масової художньої літератури. Зокрема, у романі Даніеля Дефо «Щоденник року чуми» («A Journal of the Plague Year») про епідемію чуми 1655 в Англії (1722) засвідчено, що мешканці Лондона записували це слово у формі перевернутого трикутника на одвірках своїх будинків. Найімовірніша етимологія слова абракадабра — від арам. вислову «רבדכא בראא» («avra kedavra», однак літеру ב можна читати і як [v], і як [b]), що приблизно перекладають як «нехай сказане здійсниться». Інші пояснення походження вислову є зразками [[Етимологія народна|народної етимології]]. Слово «абракадабра» і співзвучні до нього часто вживають у художній літературі, кінематографі й текстах пісень з умовним значенням заклинання. | |
| − | |||
| − | Абракада́бра — у сучасній мові — будь-який безглуздий набір слів або літер. У пізній Античності й Середньовіччі слово використовували як заклинання або напис на | ||
== Література == | == Література == | ||
| + | # Grözinger K. E. Jüdisches Denken. Theologie, Philosophie, Mystik. Darmstadt, 2005. Bd. 2: Von der mittelalterlichen Kabbala zum Hasidismus, Wissenschaftliche Buchgesellschaft. | ||
| + | # Kushner L. The Book of Words: Talking Spiritual Life, Living Spiritual Talk. Woodstock, 2011. | ||
| − | + | == Автор ВУЕ == | |
| + | * [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | ||
| − | + | [[Категорія:Цивілізація]] | |
| − | + | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | |
| − | + | [[Категорія:ВУЕ]] | |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Поняття]] |
| − | + | [[Категорія:Філологічні науки]] | |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Загальне мовознавство]] |
Поточна версія на 15:04, 13 червня 2018
Абракада́бра — у сучасній мові — будь-який безглуздий набір слів або літер. У пізній Античності й Середньовіччі слово використовували як заклинання або напис на амулетах. Уперше згадується у 51 розділі віршованого трактату «Напучування в медицині» («De Medicina praecepta») (кінець 2 — початок 3 ст. н. е.), що приписують давньоримському лікарю Квінтові Серену Саммоніку, який рекомендує хворим на малярію носити амулет із цим словом, написаним 11 разів у вигляді перевернутого трикутника без останньої літери в кожному рядку (від ABRACADABRA в першому до A в останньому). Як напис, що начебто мав відганяти злих духів, поширюється у Середньовіччі. У Ранньому Новому часі абракадабра стає одним із найвідоміших заклинань, згадки про нього потрапляють до масової художньої літератури. Зокрема, у романі Даніеля Дефо «Щоденник року чуми» («A Journal of the Plague Year») про епідемію чуми 1655 в Англії (1722) засвідчено, що мешканці Лондона записували це слово у формі перевернутого трикутника на одвірках своїх будинків. Найімовірніша етимологія слова абракадабра — від арам. вислову «רבדכא בראא» («avra kedavra», однак літеру ב можна читати і як [v], і як [b]), що приблизно перекладають як «нехай сказане здійсниться». Інші пояснення походження вислову є зразками народної етимології. Слово «абракадабра» і співзвучні до нього часто вживають у художній літературі, кінематографі й текстах пісень з умовним значенням заклинання.
Література
- Grözinger K. E. Jüdisches Denken. Theologie, Philosophie, Mystik. Darmstadt, 2005. Bd. 2: Von der mittelalterlichen Kabbala zum Hasidismus, Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
- Kushner L. The Book of Words: Talking Spiritual Life, Living Spiritual Talk. Woodstock, 2011.
