Відмінності між версіями «Авдіївка»

Рядок 1: Рядок 1:
 
[[File:Avdiivka rail station 2012 (3).JPG|міні|праворуч|Авдіївка. Залізнична станція|300px]]
 
[[File:Avdiivka rail station 2012 (3).JPG|міні|праворуч|Авдіївка. Залізнична станція|300px]]
'''Авді́ївка''' — місто обласного значення (від 28.11.1990) у Донецькій обл. України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях р. Кам’янка (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця).  
+
'''Авді́ївка''' — місто обласного значення (від 28.11.1990) у [[Донецька область|Донецькій обл.]] України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях [[Кам’янка (річка)|р. Кам’янка]] (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця).  
 
Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км², населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км².  
 
Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км², населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км².  
 
{{Місто
 
{{Місто
Рядок 10: Рядок 10:
 
|Територія=29
 
|Територія=29
 
}}
 
}}
 +
 +
==Історична довідка==
 
Авдіївка — одне з найстаріших поселень [[Донбас (територія)|Донбасу]], перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»).  
 
Авдіївка — одне з найстаріших поселень [[Донбас (територія)|Донбасу]], перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»).  
  
 
<mapframe text="Карта м. Авдіївка" width=350 height=250 zoom=10 latitude=48.134722 longitude=37.744444 />
 
<mapframe text="Карта м. Авдіївка" width=350 height=250 zoom=10 latitude=48.134722 longitude=37.744444 />
  
 +
==Територія==
 
Нині територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, має історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складається з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників».  
 
Нині територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, має історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складається з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників».  
  
 +
==Клімат==
 
Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік.  
 
Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік.  
  
 +
==Господарство==
 
Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), розташоване в північно-західній частині міста. Працюють також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіївський завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта».
 
Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), розташоване в північно-західній частині міста. Працюють також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіївський завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта».
  
 +
==Сучасність==
 
Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат.
 
Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат.
  

Версія за 23:49, 25 вересня 2018

Авдіївка. Залізнична станція

Авді́ївка — місто обласного значення (від 28.11.1990) у Донецькій обл. України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях р. Кам’янка (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця). Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км², населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км².

Авдіївка (Авдіївка)

Країна Україна
Регіон країни Донецька область
Засновано сер. 18 ст.«сер» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.18.
Чисельність населення (тис.осіб) 34.9
Територія (кв.км.) 29


Історична довідка

Авдіївка — одне з найстаріших поселень Донбасу, перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»).

Карта м. Авдіївка

Територія

Нині територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, має історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складається з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників».

Клімат

Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік.

Господарство

Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), розташоване в північно-західній частині міста. Працюють також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіївський завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта».

Сучасність

Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат.

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. Київ, 1970.
  2. Кобиляков Н. М. Историко-краеведческий очерк // Авдеевка. Донецк, 1977.
  3. Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ, 1978.
  4. Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел). — Донецьк, 2003.
  5. Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. Київ, 1973.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶