Відмінності між версіями «Аквітанська низовина»
м (added Category:Географічні науки using HotCat) |
|||
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | '''Аквіта́нська низовина́''', Гаро́ннська низовина́ — низинна рівнина на південному заході Франції, в середній і нижній течії р. Гаронна, розташована між [[Піренеї|Піренеями]], Центральним Французьким масивом і Біскайською затокою [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], на місці передгірного тектонічного прогину. Складена переважно пухкими відкладами кайнозойського віку. Висота поступово збільшується від узбережжя Біскайської затоки на схід і з півночі на південь (до 200–300 м). Для її поверхні характерне чергування широких річкових долин і плоских (місцями горбистих) межиріч. Нижче м. Бордо р. Гаронна приймає свою найбільшу праву притоку — р. Дордонь — та утворює естуарій Жиронда завдовжки близько 75 км. Уздовж Біскайської затоки розташована піщана заболочена низовина Ланди (лісовий масив площею близько 10 тис. км<sup>2</sup>, найбільший на території Західної Європи) з великою кількістю озер. Складається з масивів широколистяних (переважно дубових) лісів, штучно насаджених соснових борів (висадка сосен розпочата у 18 ст. з метою зупинення просування сипучих пісків та осушення ґрунту) і чагарників. На відкритих рівнинних ділянках вирощуються тютюн, зернові, поширені фруктові сади і виноградники. | |
− | '''Аквіта́нська низовина́''', Гаро́ннська низовина́ — низинна рівнина на південному заході Франції, в середній і нижній течії р. Гаронна, розташована між [[Піренеї|Піренеями]], Центральним Французьким масивом і Біскайською затокою [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], на місці передгірного тектонічного прогину. Складена переважно пухкими відкладами кайнозойського віку. Висота поступово збільшується від узбережжя Біскайської затоки на схід і з півночі на південь (до 200–300 м). Для її поверхні характерне чергування широких річкових долин і плоских (місцями горбистих) межиріч. Нижче м. Бордо р. Гаронна приймає свою найбільшу праву притоку — р. Дордонь — та утворює естуарій Жиронда завдовжки близько 75 км. Уздовж Біскайської затоки розташована піщана заболочена низовина Ланди (лісовий масив площею близько 10 тис. | ||
== Література == | == Література == | ||
− | |||
# Lewis A. R. The Development of Southern French and Catalan Society. Austin, 1965. | # Lewis A. R. The Development of Southern French and Catalan Society. Austin, 1965. | ||
− | # Maizeret C. Les Landes de Gascogne, Delachaux et | + | # Maizeret C. Les Landes de Gascogne, Delachaux et Niestlé. Paris, 2005. |
− | # Sargos F. | + | # Sargos F. Forêt des landes de Gascogne, une nature secrète. Bordeaux, 2008. |
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
− | |||
* [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]] | * [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]] | ||
− | |||
+ | [[Категорія:Природа]] | ||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Географічні науки]] | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
+ | [[Категорія:Фізична географія]] | ||
+ | [[Категорія:Рельєф материків]] | ||
+ | [[Категорія:Низовини]] |
Поточна версія на 00:15, 29 вересня 2018
Аквіта́нська низовина́, Гаро́ннська низовина́ — низинна рівнина на південному заході Франції, в середній і нижній течії р. Гаронна, розташована між Піренеями, Центральним Французьким масивом і Біскайською затокою Атлантичного океану, на місці передгірного тектонічного прогину. Складена переважно пухкими відкладами кайнозойського віку. Висота поступово збільшується від узбережжя Біскайської затоки на схід і з півночі на південь (до 200–300 м). Для її поверхні характерне чергування широких річкових долин і плоских (місцями горбистих) межиріч. Нижче м. Бордо р. Гаронна приймає свою найбільшу праву притоку — р. Дордонь — та утворює естуарій Жиронда завдовжки близько 75 км. Уздовж Біскайської затоки розташована піщана заболочена низовина Ланди (лісовий масив площею близько 10 тис. км2, найбільший на території Західної Європи) з великою кількістю озер. Складається з масивів широколистяних (переважно дубових) лісів, штучно насаджених соснових борів (висадка сосен розпочата у 18 ст. з метою зупинення просування сипучих пісків та осушення ґрунту) і чагарників. На відкритих рівнинних ділянках вирощуються тютюн, зернові, поширені фруктові сади і виноградники.
Література
- Lewis A. R. The Development of Southern French and Catalan Society. Austin, 1965.
- Maizeret C. Les Landes de Gascogne, Delachaux et Niestlé. Paris, 2005.
- Sargos F. Forêt des landes de Gascogne, une nature secrète. Bordeaux, 2008.