Відмінності між версіями «Азбуковники»
м (Зняв захист з "Азбуковники") |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
| − | + | [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | |
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
[[Категорія:Теорія та історія видавничої справи]] | [[Категорія:Теорія та історія видавничої справи]] | ||
[[Категорія:Історія видавничої справи]] | [[Категорія:Історія видавничої справи]] | ||
| + | {{Цитування}} | ||
Версія за 16:20, 26 січня 2019
Азбуко́вники, алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були головним чином довідниками, у яких давалися пояснення незрозумілих слів.
Найбільшого поширення в Росії та Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє».
У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти».
До наших часів збереглося близько 200 азбуковників.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Азбуковники // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Азбуковники (дата звернення: 28.05.2024).
