Відмінності між версіями «Акка»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Масив Акки складений докембрійськими породами ([[граніт]]ами, [[гнейс]]ами і [[кварцит]]ами), утворився в палеозої під час каледонської складчастості; рельєф згладжений діяльністю льодовиків, нижні частини схилів вкриті тайговим [[рідколісся]]м, [[Чагарники|чагарниками]], торфовищами, гірською [[Тундра|тундрою]] і [[Луки (тип рослинності)|луками]]. | Масив Акки складений докембрійськими породами ([[граніт]]ами, [[гнейс]]ами і [[кварцит]]ами), утворився в палеозої під час каледонської складчастості; рельєф згладжений діяльністю льодовиків, нижні частини схилів вкриті тайговим [[рідколісся]]м, [[Чагарники|чагарниками]], торфовищами, гірською [[Тундра|тундрою]] і [[Луки (тип рослинності)|луками]]. | ||
| − | Компактний гірський масив має овальну в плані форму (близько 12×7 км) широтного простягання, включає 11 окремих згладжених [[Денудація|денудацією]] вершин і 10 [[льодовик]]ів, найвища точка — Акка (2015 м над рівнем моря). Акка вважається найвищою горою в Швеції за відносною висотою — перевищення вершини гори над її підніжжям на березі водосховища Аккаяуре (найнижчий рівень — 423 м), створеного у верхів’ях річки Луле в 1923, складає 1592 м. Через значне перевищення висот, ізольованість гірського масиву та величність постави Акка отримав поважне прізвисько — Королева Лапландії. Масив перебуває (з 1909) у межах Національного парку Стура-Шефаллет (площа — 1278 км²), що є складовою частиною об’єкту [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] (1996, площа — 9334 км²) Лапонія або [[Лапландія (Швеція)|Шведська Лапландія]] — природного та історичного осередку саамів, що зберегли традиційний, заснований на оленярстві, кочовий спосіб життя. | + | Компактний гірський масив має овальну в плані форму (близько 12×7 км) широтного простягання, включає 11 окремих згладжених [[Денудація|денудацією]] вершин і 10 [[льодовик]]ів, найвища точка — Акка (2015 м над рівнем моря). Акка вважається найвищою горою в Швеції за відносною висотою — перевищення вершини гори над її підніжжям на березі водосховища Аккаяуре (найнижчий рівень — 423 м), створеного у верхів’ях річки Луле в 1923, складає 1592 м. Через значне перевищення висот, ізольованість гірського масиву та величність постави Акка отримав поважне прізвисько — Королева Лапландії. Масив перебуває (з 1909) у межах Національного парку Стура-Шефаллет (площа — 1278 км²), що є складовою частиною об’єкту [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] (1996, площа — 9334 км²) Лапонія або [[Лапландія (Швеція)|Шведська Лапландія]] — природного та історичного осередку саамів, що зберегли традиційний, заснований на оленярстві, кочовий спосіб життя. |
== Література == | == Література == | ||
Версія за 20:01, 27 лютого 2019
|
Акка | |
|---|---|
| Тип | масив гірський |
| Країни | Швеція |
| Регіон | Скандинавські гори, Центральна Європа |
| Найвища точка | Акка (2015 м) |
Акка́ (п. саам. Áhkká, швед. Akka) — гірський масив на півночі Швеції у складі Скандинавських гір, в північно-західній частині лену (губернії) Норрботтен, у межах комуни Йоккмокк, розташований за Полярним колом, в північно-західній шведській частині Лапландії.
Масив Акки складений докембрійськими породами (гранітами, гнейсами і кварцитами), утворився в палеозої під час каледонської складчастості; рельєф згладжений діяльністю льодовиків, нижні частини схилів вкриті тайговим рідколіссям, чагарниками, торфовищами, гірською тундрою і луками.
Компактний гірський масив має овальну в плані форму (близько 12×7 км) широтного простягання, включає 11 окремих згладжених денудацією вершин і 10 льодовиків, найвища точка — Акка (2015 м над рівнем моря). Акка вважається найвищою горою в Швеції за відносною висотою — перевищення вершини гори над її підніжжям на березі водосховища Аккаяуре (найнижчий рівень — 423 м), створеного у верхів’ях річки Луле в 1923, складає 1592 м. Через значне перевищення висот, ізольованість гірського масиву та величність постави Акка отримав поважне прізвисько — Королева Лапландії. Масив перебуває (з 1909) у межах Національного парку Стура-Шефаллет (площа — 1278 км²), що є складовою частиною об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (1996, площа — 9334 км²) Лапонія або Шведська Лапландія — природного та історичного осередку саамів, що зберегли традиційний, заснований на оленярстві, кочовий спосіб життя.
Література
- Hanneberg P., Lцfgren R. Nationalparkerna i Sverige. Stockholm, 2001.
- Скандинавские горы // Словарь современных географических названий. Екатеринбург, 2006.
