Відмінності між версіями «Абазинська мова»

 
(Не показані 12 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
'''Абази́нська мо́ва''' ({{lang-abq|абаза бызшва}}) — мова [[Абазини|абазинів]], належить до абхазо-абазинської (за іншою класифікацією — абзахо-адизької) підгрупи західнокавказької групи північнокавказької мовної родини.
  
 +
Поширена в [[Росія|РФ]] ([[Карачаєво-Черкесія]] та [[Ставропольський край]]) і [[Туреччина|Туреччині]]. Має бл. 47 тис. носіїв (2014, оцінка), із них бл. 37 тис. — у РФ (2010, перепис) й бл. 10 тис. — у Туреччині (2014, оцінка).
  
Абази́нська мо́ва (абаз. абаза бызшва) — мова абазинів, належить до абхазо-абазинської (за іншою класифікацією — абзахо-адизької) підгрупи західнокавказької групи північнокавказької мовної родини. Поширена в РФ (Карачаєво-Черкесія та Ставропольський край) і Туреччині. Має бл. 47 тис. носіїв (2014, оцінка), з них бл. 37 тис. — у РФ (2010, перепис) й бл. 10 тис. — у Туреччині (2014, оцінка). Поділяється на два діалекти: ашкарський (ашкарауа) і тапантський (тапанта), кожен з яких включає дві говірки. Абазинська мова має два варіанти писемності: на основі кирилиці (з 1938, поширена в РФ) й латиниці (з 1932, використовується в Туреччині); у 19 ст. існував варіант на основі арабської писемної графіки.  
+
Поділяється на два діалекти: ашкарський (ашкарауа) і тапантський (тапанта), кожен із яких включає дві говірки.  
  
== Література ==
+
Абазинська мова має два варіанти писемності: на основі [[Кирилиця|кирилиці]] (з 1938, поширена в РФ) й [[Латиниця|латиниці]] (з 1932, використовується в Туреччині); у 19 ст. використовувався варіант на основі арабської писемної графіки.
  
Bouda K. Das Abasinische, eine unbekannte abchasische Mundart // ZDMG. Bd. 94. № 2 (Neue Folge, Bd. 19). Berlin, Leipzig, 1940.
+
== Відео ==
 +
{| class="wikitable" style="margin-left: auto; margin-right: auto; color: black; background-color: #ffffcc; width: 17%;"
 +
|-
 +
! Абазинська народна пісня
 +
|-
 +
| style="text-align: centr;" | {{#widget:Iframe
 +
|url=https://www.youtube.com/embed/RTTcTh2LsVM
 +
|width=700
 +
|height=400
 +
|border=0
 +
}}
 +
|}
  
Ломтатидзе К. В. Тапантский диалект абхазского языка. Тбилиси, 1944.
+
== Література ==
 
+
# Bouda K. Das Abasinische, eine unbekannte abchasische Mundart // ZDMG. Bd. 94. № 2 (Neue Folge, Bd. 19). Berlin, Leipzig, 1940.
Ломтатидзе К. В. Ашхарский диалект и его место среди других абхазско-абазинских диалектов. Тбилиси, 1954.
+
# Ломтатидзе К. В. Тапантский диалект абхазского языка. Тбилиси, 1944.
 
+
# Ломтатидзе К. В. Ашхарский диалект и его место среди других абхазско-абазинских диалектов. Тбилиси, 1954.
Генко А. Н. Абазинский язык: Грамматический очерк наречия Тапанта. Москва, Ленинград, 1955.
+
# Генко А. Н. Абазинский язык: Грамматический очерк наречия Тапанта. Москва, Ленинград, 1955.
 
+
# Allen W. S. Structure and system in the Abaza verbal complex // Transactions of the Philological Society (Hertford). Oxford, 1956.
Allen W. S. Structure and system in the Abaza verbal complex // Transactions of the Philological Society (Hertford). Oxford, 1956.
+
# Мальбахова-Табулова Н. Т. Грамматика абазинского языка: Фонетика и морфология. Черкесск, 1976.
 
+
# Чирикба В. А. Абазинский язык. Языки Российской Федерации и соседних государств: В 3 т. Москва, 1997. Т. 1. А–И.
Мальбахова-Табулова Н. Т. Грамматика абазинского языка: Фонетика и морфология. Черкесск, 1976.
 
 
 
Чирикба В. А. Абазинский язык. Языки Российской Федерации и соседних государств: В 3 т. Москва, 1997. Т. 1. А–И.
 
  
{{Без категорій}}
+
== Автор ВУЕ ==
 +
* [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
  
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
  
 +
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 +
[[Категорія:Філологічні науки]]
 +
[[Категорія:Цивілізація]]
 +
[[Категорія:Мовознавство]]
 +
[[Категорія:Мови світу]]
 +
[[Категорія:Відеоконтент]]

Поточна версія на 15:55, 11 грудня 2019

Абази́нська мо́ва (абаз. абаза бызшва ) — мова абазинів, належить до абхазо-абазинської (за іншою класифікацією — абзахо-адизької) підгрупи західнокавказької групи північнокавказької мовної родини.

Поширена в РФ (Карачаєво-Черкесія та Ставропольський край) і Туреччині. Має бл. 47 тис. носіїв (2014, оцінка), із них бл. 37 тис. — у РФ (2010, перепис) й бл. 10 тис. — у Туреччині (2014, оцінка).

Поділяється на два діалекти: ашкарський (ашкарауа) і тапантський (тапанта), кожен із яких включає дві говірки.

Абазинська мова має два варіанти писемності: на основі кирилиці (з 1938, поширена в РФ) й латиниці (з 1932, використовується в Туреччині); у 19 ст. використовувався варіант на основі арабської писемної графіки.

Відео

Абазинська народна пісня

Література

  1. Bouda K. Das Abasinische, eine unbekannte abchasische Mundart // ZDMG. Bd. 94. № 2 (Neue Folge, Bd. 19). Berlin, Leipzig, 1940.
  2. Ломтатидзе К. В. Тапантский диалект абхазского языка. Тбилиси, 1944.
  3. Ломтатидзе К. В. Ашхарский диалект и его место среди других абхазско-абазинских диалектов. Тбилиси, 1954.
  4. Генко А. Н. Абазинский язык: Грамматический очерк наречия Тапанта. Москва, Ленинград, 1955.
  5. Allen W. S. Structure and system in the Abaza verbal complex // Transactions of the Philological Society (Hertford). Oxford, 1956.
  6. Мальбахова-Табулова Н. Т. Грамматика абазинского языка: Фонетика и морфология. Черкесск, 1976.
  7. Чирикба В. А. Абазинский язык. Языки Российской Федерации и соседних государств: В 3 т. Москва, 1997. Т. 1. А–И.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶