Відмінності між версіями «Абазинська мова»

Поточна версія на 15:55, 11 грудня 2019

Абази́нська мо́ва (абаз. абаза бызшва ) — мова абазинів, належить до абхазо-абазинської (за іншою класифікацією — абзахо-адизької) підгрупи західнокавказької групи північнокавказької мовної родини.

Поширена в РФ (Карачаєво-Черкесія та Ставропольський край) і Туреччині. Має бл. 47 тис. носіїв (2014, оцінка), із них бл. 37 тис. — у РФ (2010, перепис) й бл. 10 тис. — у Туреччині (2014, оцінка).

Поділяється на два діалекти: ашкарський (ашкарауа) і тапантський (тапанта), кожен із яких включає дві говірки.

Абазинська мова має два варіанти писемності: на основі кирилиці (з 1938, поширена в РФ) й латиниці (з 1932, використовується в Туреччині); у 19 ст. використовувався варіант на основі арабської писемної графіки.

Відео

Абазинська народна пісня

Література

Bouda K. Das Abasinische, eine unbekannte abchasische Mundart // ZDMG. Bd. 94. № 2 (Neue Folge, Bd. 19). Berlin, Leipzig, 1940.
Ломтатидзе К. В. Тапантский диалект абхазского языка. Тбилиси, 1944.
Ломтатидзе К. В. Ашхарский диалект и его место среди других абхазско-абазинских диалектов. Тбилиси, 1954.
Генко А. Н. Абазинский язык: Грамматический очерк наречия Тапанта. Москва, Ленинград, 1955.
Allen W. S. Structure and system in the Abaza verbal complex // Transactions of the Philological Society (Hertford). Oxford, 1956.
Мальбахова-Табулова Н. Т. Грамматика абазинского языка: Фонетика и морфология. Черкесск, 1976.
Чирикба В. А. Абазинский язык. Языки Российской Федерации и соседних государств: В 3 т. Москва, 1997. Т. 1. А–И.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-мова абазинів абхазо-абазинської (за ін. класифікацією – абзахо-адизької) підгрупи західнокавказької групи північнокавказької мовної родини
+'''Абази́нська мо́ва''' ({{lang-abq|абаза бызшва}}) — мова [[Абазини|абазинів]], належить до абхазо-абазинської (за іншою класифікацією — абзахо-адизької) підгрупи західнокавказької групи північнокавказької мовної родини.
+Поширена в [[Росія|РФ]] ([[Карачаєво-Черкесія]] та [[Ставропольський край]]) і [[Туреччина|Туреччині]]. Має бл. 47 тис. носіїв (2014, оцінка), із них бл. 37 тис. — у РФ (2010, перепис) й бл. 10 тис. — у Туреччині (2014, оцінка).
+Поділяється на два діалекти: ашкарський (ашкарауа) і тапантський (тапанта), кожен із яких включає дві говірки.
+Абазинська мова має два варіанти писемності: на основі [[Кирилиця|кирилиці]] (з 1938, поширена в РФ) й [[Латиниця|латиниці]] (з 1932, використовується в Туреччині); у 19 ст. використовувався варіант на основі арабської писемної графіки.
+== Відео ==
+{| class="wikitable" style="margin-left: auto; margin-right: auto; color: black; background-color: #ffffcc; width: 17%;"
+|-
+! Абазинська народна пісня
+|-
+| style="text-align: centr;" | {{#widget:Iframe
+|url=https://www.youtube.com/embed/RTTcTh2LsVM
+|width=700
+|height=400
+|border=0
+}}
+|}
+== Література ==
+# Bouda K. Das Abasinische, eine unbekannte abchasische Mundart // ZDMG. Bd. 94. № 2 (Neue Folge, Bd. 19). Berlin, Leipzig, 1940.
+# Ломтатидзе К. В. Тапантский диалект абхазского языка. Тбилиси, 1944.
+# Ломтатидзе К. В. Ашхарский диалект и его место среди других абхазско-абазинских диалектов. Тбилиси, 1954.
+# Генко А. Н. Абазинский язык: Грамматический очерк наречия Тапанта. Москва, Ленинград, 1955.
+# Allen W. S. Structure and system in the Abaza verbal complex // Transactions of the Philological Society (Hertford). Oxford, 1956.
+# Мальбахова-Табулова Н. Т. Грамматика абазинского языка: Фонетика и морфология. Черкесск, 1976.
+# Чирикба В. А. Абазинский язык. Языки Российской Федерации и соседних государств: В 3 т. Москва, 1997. Т. 1. А–И.
+== Автор ВУЕ ==
+* [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
+[[Категорія:Е-ВУЕ]]
+[[Категорія:ВУЕ]]
+[[Категорія:Філологічні науки]]
+[[Категорія:Цивілізація]]
+[[Категорія:Мовознавство]]
+[[Категорія:Мови світу]]
+[[Категорія:Відеоконтент]]