Відмінності між версіями «Акторно-мережева теорія»
| (Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''А́кторно- | + | [[Файл:А́кторно-мереже́ва тео́рія .mp3|міні|праворуч|320пкс|]] |
| + | '''А́кторно-мереже́ва тео́рія''' (actor-network theory, ANT) — новітній напрям наукових досліджень, спрямованих на виявлення способів з’єднання соціального в єдиний світ. | ||
Специфіка акторно-мережевої теорії полягає в тому, що будь-який об’єкт розглядається як елемент, і як складник мережі відносин. Зникнення або усунення будь-якого актора порушує роботу всієї мережі, порядок у ній. | Специфіка акторно-мережевої теорії полягає в тому, що будь-який об’єкт розглядається як елемент, і як складник мережі відносин. Зникнення або усунення будь-якого актора порушує роботу всієї мережі, порядок у ній. | ||
| Рядок 8: | Рядок 9: | ||
Акторно-мережеву теорію актуалізовано в 1990-х спочатку в межах соціології науки і техніки, згодом — соціології та соціальної філософії. | Акторно-мережеву теорію актуалізовано в 1990-х спочатку в межах соціології науки і техніки, згодом — соціології та соціальної філософії. | ||
| − | Засновниками й методологами акторно-мережевої теорії є [[М. | + | Засновниками й методологами акторно-мережевої теорії є [[Каллон, Мішель|М. Каллон]] (Michel Callon) та [[Латур, Бруно|Б. Латур]] (Bruno Latour). Посилення зацікавленості пов’язане з перекладами праць Б. Латура та інших засновників напряму на початку 2000-х. |
== Засадничі ідеї == | == Засадничі ідеї == | ||
Акторно-мережева теорія становить ядро «повороту до матеріального», сенс якого полягає в нових формах концептуалізації речей. Це означає, що зникає межа між духовним і матеріальним, предметом і людиною, всі разом стають елементами єдиної мережі у сучасному суспільстві. З погляду теорії аналіз означає, по-перше, що суспільство — це гетерогенна мережа матеріальних і нематеріальних елементів, присутніх у соціальному житті. По-друге, Б. Латур концептуалізує річ/предмет/об’єкт як актора в мережі соціальної взаємодії. По-третє, матеріальні об’єкти є не просто екранами нашої соціальної діяльності, але самі виконують певну роботу. За Б. Латуром, саме мережа — константна характеристика соціальної взаємодії. Об’єктом акторно-мережевої теорії виступають «ансамблі стосунків», полікомпонентні, мінливі цілісності, що не мають самостійного існування лише в одній із площин (фізичній, функціональній чи знаковій). | Акторно-мережева теорія становить ядро «повороту до матеріального», сенс якого полягає в нових формах концептуалізації речей. Це означає, що зникає межа між духовним і матеріальним, предметом і людиною, всі разом стають елементами єдиної мережі у сучасному суспільстві. З погляду теорії аналіз означає, по-перше, що суспільство — це гетерогенна мережа матеріальних і нематеріальних елементів, присутніх у соціальному житті. По-друге, Б. Латур концептуалізує річ/предмет/об’єкт як актора в мережі соціальної взаємодії. По-третє, матеріальні об’єкти є не просто екранами нашої соціальної діяльності, але самі виконують певну роботу. За Б. Латуром, саме мережа — константна характеристика соціальної взаємодії. Об’єктом акторно-мережевої теорії виступають «ансамблі стосунків», полікомпонентні, мінливі цілісності, що не мають самостійного існування лише в одній із площин (фізичній, функціональній чи знаковій). | ||
| − | Акторно-мережева теорія — це соціально-конструктивістська модель, основним принципом якої є концепція гетерогенної мережі, де остання виступає актором взаємодій. Тобто актор — це мережа, яка є доволі динамічною. Будь-який об’єкт | + | Акторно-мережева теорія — це соціально-конструктивістська модель, основним принципом якої є концепція гетерогенної мережі, де остання виступає актором взаємодій. Тобто актор — це мережа, яка є доволі динамічною. Будь-який об’єкт мислиться як ефект мережі відносин. Це може бути людина, річ, знаряддя або ціла технологічна система чи державно-правове утворення. Кожен об’єкт пов’язаний системою відносин з оточенням і залишається ним лише за умов збереження цілісності цих своїх зв’язків. Суспільство не існує. Натомість існують тільки актори — виконавці дій, які впливають на інших дієвців. Функціональні зв’язки в суспільстві постають у вигляді об’єкт-центричних відносин, що створюють мережу просторового, функціонального і знакового існування речей. Речі набули значення соціальних акторів, що визначають функціональні можливості людей. Відносини акторів визначає не ієрархія, а «плоска» й динамічна мережа. |
Б. Латур запропонував своєрідну типологію основних «невизначеностей», що впливають на характер акторно-мережевої теорії: | Б. Латур запропонував своєрідну типологію основних «невизначеностей», що впливають на характер акторно-мережевої теорії: | ||
| − | + | *природи груп — в акторів є доволі значуща кількість способів (часто досить суперечливих), як здобути ідентичність; | |
| − | + | *природи дій — у хід дій втручається значна кількість різноманітних агентів, які призводять до зміни першопочаткових цілей дії; | |
| − | + | *природи об’єктів — з огляду на передбачуваність відкритості категорії агентів; | |
| − | + | *природи фактів — взаємодія природничих наук з усім суспільством породжує неминучі дискусії); | |
| − | + | *невизначеність досліджень соціальних наук. | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Одна з головних тез акторно-мережевої теорії — будь-який об’єкт, що виникає, має власний об’єм, місце, впливає на просторові відносини. Новація цієї теоретичної пропозиції полягає в тому, що, по-перше, соціальний об’єкт повинен мати предметний, речовий «субстрат»; по-друге, соціальний об’єкт організує фізичний і функціональний простір навколо себе; по-третє, об’єкт має складну структуру і залишається цілісним, поки не змінюються зовнішні та внутрішні зв’язки його складників. Топос речі змінюється потраплянням в її оточення людини, так само як і топос людини зазнає впливу оточення. | Одна з головних тез акторно-мережевої теорії — будь-який об’єкт, що виникає, має власний об’єм, місце, впливає на просторові відносини. Новація цієї теоретичної пропозиції полягає в тому, що, по-перше, соціальний об’єкт повинен мати предметний, речовий «субстрат»; по-друге, соціальний об’єкт організує фізичний і функціональний простір навколо себе; по-третє, об’єкт має складну структуру і залишається цілісним, поки не змінюються зовнішні та внутрішні зв’язки його складників. Топос речі змінюється потраплянням в її оточення людини, так само як і топос людини зазнає впливу оточення. | ||
В основі акторно-мережевої теорії — гіпотеза про багатоманітність зв’язків взаємодії (не лише в плані комунікацій представників суспільства, але й їх співіснування з предметами матеріального світу). Основна суть акторно-мережевої теорії полягає в тому, що константною характеристикою соціальної взаємодії є гетерогенна мережа матеріальних і нематеріальних елементів, наявних у соціальному житті. Відтак зникає межа між духовним і матеріальним, предметом і людиною, всі разом стають елементами єдиної мережі в сучасному суспільстві. Усі елементи цієї мережі є однаково вагомими. Керуючись принципом симетрії, теоретики акторно-мережевої теорії вважають, що неможливо провести чітку межу між людьми і речами, складно визначити, де діє людина, а де не-людина. Взаємодія в мережі відбувається через посередництво актантів/дієвців. | В основі акторно-мережевої теорії — гіпотеза про багатоманітність зв’язків взаємодії (не лише в плані комунікацій представників суспільства, але й їх співіснування з предметами матеріального світу). Основна суть акторно-мережевої теорії полягає в тому, що константною характеристикою соціальної взаємодії є гетерогенна мережа матеріальних і нематеріальних елементів, наявних у соціальному житті. Відтак зникає межа між духовним і матеріальним, предметом і людиною, всі разом стають елементами єдиної мережі в сучасному суспільстві. Усі елементи цієї мережі є однаково вагомими. Керуючись принципом симетрії, теоретики акторно-мережевої теорії вважають, що неможливо провести чітку межу між людьми і речами, складно визначити, де діє людина, а де не-людина. Взаємодія в мережі відбувається через посередництво актантів/дієвців. | ||
| + | |||
| + | == Відео == | ||
| + | {| class="wikitable" style="margin-left: auto; margin-right: auto; color: black; background-color: #ffffcc; width: 17%;" | ||
| + | |- | ||
| + | ! Акторно-мережева теорія | ||
| + | |- | ||
| + | | style="text-align: centr;" | {{#widget:Iframe | ||
| + | |url=https://www.youtube.com/embed/fCPoL6XEXlI" | ||
| + | |width=700 | ||
| + | |height=400 | ||
| + | |border=0 | ||
| + | }} | ||
| + | |} | ||
== Література == | == Література == | ||
| Рядок 38: | Рядок 48: | ||
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
| − | + | [[Автор_ВУЕ::Киридон А. М.|А. М. Киридон]] | |
| − | + | {{Цитування_автор}} | |
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
| Рядок 50: | Рядок 60: | ||
[[Категорія:Теорія соціальних комунікацій]] | [[Категорія:Теорія соціальних комунікацій]] | ||
[[Категорія:Прикладні соціально-комунікаційні технології]] | [[Категорія:Прикладні соціально-комунікаційні технології]] | ||
| + | [[Категорія:Відеоконтент]] | ||
| + | [[Категорія:Озвучено]] | ||
Поточна версія на 18:14, 17 березня 2021
А́кторно-мереже́ва тео́рія (actor-network theory, ANT) — новітній напрям наукових досліджень, спрямованих на виявлення способів з’єднання соціального в єдиний світ.
Специфіка акторно-мережевої теорії полягає в тому, що будь-який об’єкт розглядається як елемент, і як складник мережі відносин. Зникнення або усунення будь-якого актора порушує роботу всієї мережі, порядок у ній.
Історична довідка
Уперше розгорнуто репрезентована 1986 у виданні Mapping the Dynamics of Science and Technology: Sociology of Science in the Real World.
Акторно-мережеву теорію актуалізовано в 1990-х спочатку в межах соціології науки і техніки, згодом — соціології та соціальної філософії.
Засновниками й методологами акторно-мережевої теорії є М. Каллон (Michel Callon) та Б. Латур (Bruno Latour). Посилення зацікавленості пов’язане з перекладами праць Б. Латура та інших засновників напряму на початку 2000-х.
Засадничі ідеї
Акторно-мережева теорія становить ядро «повороту до матеріального», сенс якого полягає в нових формах концептуалізації речей. Це означає, що зникає межа між духовним і матеріальним, предметом і людиною, всі разом стають елементами єдиної мережі у сучасному суспільстві. З погляду теорії аналіз означає, по-перше, що суспільство — це гетерогенна мережа матеріальних і нематеріальних елементів, присутніх у соціальному житті. По-друге, Б. Латур концептуалізує річ/предмет/об’єкт як актора в мережі соціальної взаємодії. По-третє, матеріальні об’єкти є не просто екранами нашої соціальної діяльності, але самі виконують певну роботу. За Б. Латуром, саме мережа — константна характеристика соціальної взаємодії. Об’єктом акторно-мережевої теорії виступають «ансамблі стосунків», полікомпонентні, мінливі цілісності, що не мають самостійного існування лише в одній із площин (фізичній, функціональній чи знаковій).
Акторно-мережева теорія — це соціально-конструктивістська модель, основним принципом якої є концепція гетерогенної мережі, де остання виступає актором взаємодій. Тобто актор — це мережа, яка є доволі динамічною. Будь-який об’єкт мислиться як ефект мережі відносин. Це може бути людина, річ, знаряддя або ціла технологічна система чи державно-правове утворення. Кожен об’єкт пов’язаний системою відносин з оточенням і залишається ним лише за умов збереження цілісності цих своїх зв’язків. Суспільство не існує. Натомість існують тільки актори — виконавці дій, які впливають на інших дієвців. Функціональні зв’язки в суспільстві постають у вигляді об’єкт-центричних відносин, що створюють мережу просторового, функціонального і знакового існування речей. Речі набули значення соціальних акторів, що визначають функціональні можливості людей. Відносини акторів визначає не ієрархія, а «плоска» й динамічна мережа.
Б. Латур запропонував своєрідну типологію основних «невизначеностей», що впливають на характер акторно-мережевої теорії:
- природи груп — в акторів є доволі значуща кількість способів (часто досить суперечливих), як здобути ідентичність;
- природи дій — у хід дій втручається значна кількість різноманітних агентів, які призводять до зміни першопочаткових цілей дії;
- природи об’єктів — з огляду на передбачуваність відкритості категорії агентів;
- природи фактів — взаємодія природничих наук з усім суспільством породжує неминучі дискусії);
- невизначеність досліджень соціальних наук.
Одна з головних тез акторно-мережевої теорії — будь-який об’єкт, що виникає, має власний об’єм, місце, впливає на просторові відносини. Новація цієї теоретичної пропозиції полягає в тому, що, по-перше, соціальний об’єкт повинен мати предметний, речовий «субстрат»; по-друге, соціальний об’єкт організує фізичний і функціональний простір навколо себе; по-третє, об’єкт має складну структуру і залишається цілісним, поки не змінюються зовнішні та внутрішні зв’язки його складників. Топос речі змінюється потраплянням в її оточення людини, так само як і топос людини зазнає впливу оточення.
В основі акторно-мережевої теорії — гіпотеза про багатоманітність зв’язків взаємодії (не лише в плані комунікацій представників суспільства, але й їх співіснування з предметами матеріального світу). Основна суть акторно-мережевої теорії полягає в тому, що константною характеристикою соціальної взаємодії є гетерогенна мережа матеріальних і нематеріальних елементів, наявних у соціальному житті. Відтак зникає межа між духовним і матеріальним, предметом і людиною, всі разом стають елементами єдиної мережі в сучасному суспільстві. Усі елементи цієї мережі є однаково вагомими. Керуючись принципом симетрії, теоретики акторно-мережевої теорії вважають, що неможливо провести чітку межу між людьми і речами, складно визначити, де діє людина, а де не-людина. Взаємодія в мережі відбувається через посередництво актантів/дієвців.
Відео
| Акторно-мережева теорія |
|---|
Література
- Callon M., Law J., Rip A. (еds). Mapping the Dynamics of Science and Technology: Sociology of Science in the Real World. London, 1986.
- Артеменко А. П. Річ, об’єкт, топос у соціальній топології // Гуманітарний часопис. 2012. № 3.
- Колесник І. І. «Повернення до речей» як перспектива історичних досліджень // Укр. істор. журн. 2012. №3.
- Артеменко А. П. Топологія Я в мережевих структурах соціуму. Харків, 2013.
- Латур Б. Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорию / Пер. с англ. И. Полонской; под ред. С. Гавриленко. Москва, 2014.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Киридон А. М. Акторно-мережева теорія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акторно-мережева теорія (дата звернення: 28.05.2024).
