Відмінності між версіями «Авачинська губа»
| (Не показані 11 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[ | + | [[Файл:Avachinska guba.mp3|right|<center>Авачинська губа</center>]] |
| + | [[File:D0807I14-HarbourTour.jpg|міні|праворуч|Авачинська губа. Вид на Петропавловськ-Камчатський та вулкан Корякський|300px]] | ||
| − | '''Ава́чинська губа́, Ава́чинська бу́хта''' — велика незамерзаюча бухта Тихого океану на південно-східному узбережжі півострова Камчатка (Камчатський край, РФ), одна з найбільших бухт у світі. Є внутрішньою, закритою частиною Авачинської затоки. Довжина бухти — 24 км, ширина біля входу — 3 км, загальна площа водного дзеркала — 215 | + | '''Ава́чинська губа́, Ава́чинська бу́хта''' — велика незамерзаюча бухта [[Тихий океан|Тихого океану]] на південно-східному узбережжі півострова [[Камчатка]] ([[Камчатський край]], РФ), одна з найбільших бухт у світі. Є внутрішньою, закритою частиною Авачинської затоки. Довжина бухти — 24 км, ширина біля входу — 3 км, загальна площа водного дзеркала — 215 км², середня глибина — 9 м, найбільша глибина — 26 м, прозорість води — 15 м. У бухту впадають річки Авача і Паратунка. Губа має звивисті береги, порізані безліччю маленьких бухт, серед яких бухта Крашеніннікова, Тиха, Петропавлівська, Мала Лагерна, Мохова, Ракова, Безіменна, Станицького та Оселедцева. На берегах Авачинської губи розташовані міста Петропавловськ-Камчатський (адміністративний центр Камчатського краю та основний порт, що обслуговує рибальські та вантажні судна) і Вілючинськ (пункт базування Тихоокеанського флоту РФ на Камчатці). Авачинська губа була виявлена у 1729 капітан-командором російського флоту [[Беринг, Вітус Йонассен|В. Берингом]] (1681–1741) під час Першої Камчатської експедиції (1725–1730). Нині є головними транспортними «воротами» Камчатського краю РФ, обладнана маяками, здатна прийняти найбільші судна. Своєрідним символом бухти та її пам’яткою є скелі Три Брати, розташовані біля виходу у відкриту Авачинську затоку. |
== Література == | == Література == | ||
| Рядок 13: | Рядок 14: | ||
[[Категорія:Е-ВУЕ]] | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
| − | + | [[Категорія:Природа]] | |
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
[[Категорія:Географічні науки]] | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
| + | [[Категорія:Озвучено]] | ||
Поточна версія на 15:52, 19 січня 2022
Ава́чинська губа́, Ава́чинська бу́хта — велика незамерзаюча бухта Тихого океану на південно-східному узбережжі півострова Камчатка (Камчатський край, РФ), одна з найбільших бухт у світі. Є внутрішньою, закритою частиною Авачинської затоки. Довжина бухти — 24 км, ширина біля входу — 3 км, загальна площа водного дзеркала — 215 км², середня глибина — 9 м, найбільша глибина — 26 м, прозорість води — 15 м. У бухту впадають річки Авача і Паратунка. Губа має звивисті береги, порізані безліччю маленьких бухт, серед яких бухта Крашеніннікова, Тиха, Петропавлівська, Мала Лагерна, Мохова, Ракова, Безіменна, Станицького та Оселедцева. На берегах Авачинської губи розташовані міста Петропавловськ-Камчатський (адміністративний центр Камчатського краю та основний порт, що обслуговує рибальські та вантажні судна) і Вілючинськ (пункт базування Тихоокеанського флоту РФ на Камчатці). Авачинська губа була виявлена у 1729 капітан-командором російського флоту В. Берингом (1681–1741) під час Першої Камчатської експедиції (1725–1730). Нині є головними транспортними «воротами» Камчатського краю РФ, обладнана маяками, здатна прийняти найбільші судна. Своєрідним символом бухти та її пам’яткою є скелі Три Брати, розташовані біля виходу у відкриту Авачинську затоку.
Література
- Природные чудеса России. Москва. 2011.
