Відмінності між версіями «Ананьївський район»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
{{Адміністративно-територіальна одиниця | {{Адміністративно-територіальна одиниця | ||
|Оригінальна назва=Ананьївський район | |Оригінальна назва=Ананьївський район | ||
| Рядок 13: | Рядок 5: | ||
|Регіон=Одеська область | |Регіон=Одеська область | ||
|Країна=Україна | |Країна=Україна | ||
| − | |Площа= | + | |Площа=1105 |
|Кількість населення=26,3 | |Кількість населення=26,3 | ||
|Густота населення= | |Густота населення= | ||
| Рядок 21: | Рядок 13: | ||
|Найпоширеніші мови= | |Найпоширеніші мови= | ||
}} | }} | ||
| + | [[Файл:Ананьївський район, прапор.png|міні|праворуч|320пкс|Ананьївський район, прапор]] | ||
| + | [[Файл:Ананьївський район, герб.png|міні|праворуч|320пкс|Ананьївський район, герб]] | ||
| + | '''Ана́ньївський райо́н''' — адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Одеська область|Одеської області]] України. Ліквідовано 2020. | ||
| + | ==Географічне положення== | ||
| + | Ананьївський район розташований у північній частині Одеської області. | ||
| + | |||
| + | Межує на півночі із [[Балтський район|Балтським]], на півдні — із [[Ширяївський район|Ширяївським]] і [[Захарівський район|Захарівським]], на південному заході — з [[Окнянський район|Окнянським]], на заході — з Подільським та на Сході — з [[Любашівський район|Любашівським]] районами Одеської області. | ||
| + | ==Адміністративно-територіальний поділ== | ||
| + | Територія — 1 105 км<sup>2</sup>. | ||
| + | Адміністративний центр — м. [[Ананьїв]]. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
Район розташований на межі Поділля, де жили переважно словʼяни й частково молдавани, та Північно Західне Причорномор’я, яке перебувало під владою кримських і ногайських татар. За [[Ясський мирний договір 1791|Ясським мирним договором 1791]] ця територія увійшла до складу Російської імперії. Нинішній Ананьївський район перебував спочатку у складі Вознесенського намісництва, а з 1803 — Херсонської губернії. Родючі землі та економічні вольності, які надавали переселенцям Пн. імперії, сприяли швидкому економічному зростанню через сільське господарство, насамперед, вирощування зернових. | Район розташований на межі Поділля, де жили переважно словʼяни й частково молдавани, та Північно Західне Причорномор’я, яке перебувало під владою кримських і ногайських татар. За [[Ясський мирний договір 1791|Ясським мирним договором 1791]] ця територія увійшла до складу Російської імперії. Нинішній Ананьївський район перебував спочатку у складі Вознесенського намісництва, а з 1803 — Херсонської губернії. Родючі землі та економічні вольності, які надавали переселенцям Пн. імперії, сприяли швидкому економічному зростанню через сільське господарство, насамперед, вирощування зернових. | ||
| Рядок 28: | Рядок 30: | ||
Ананьївський район утворено 1923. У 1924–1940 значна його частина входила до складу [[Молдавська АРСР|Молдавської АРСР]]. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] район було окуповано військами нацистської Німеччини та Румунії. Після війни почалася нова епоха розбудови господарства району на базі інтенсивного аграрного виробництва. Збудовано [[елеватор]], консервний, олійний, цегельний, комбікормовий заводи, створено сільськогосподарську дослідну станцію, радгосп, великі колгоспи в селах Долинське та Гандрабури. | Ананьївський район утворено 1923. У 1924–1940 значна його частина входила до складу [[Молдавська АРСР|Молдавської АРСР]]. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] район було окуповано військами нацистської Німеччини та Румунії. Після війни почалася нова епоха розбудови господарства району на базі інтенсивного аграрного виробництва. Збудовано [[елеватор]], консервний, олійний, цегельний, комбікормовий заводи, створено сільськогосподарську дослідну станцію, радгосп, великі колгоспи в селах Долинське та Гандрабури. | ||
| + | |||
| + | Ліквідований 2020 унаслідок адміністративно-територіальної реформи. Тепер частина новоутвореного Подільського району. | ||
==Природа== | ==Природа== | ||
| − | Район розташований на південних відрогах [[Подільська височина|Подільської височини]], рельєф — полого-хвилястий. Річки Великий Куяльник, | + | ===Рельєф=== |
| + | Район розташований на південних відрогах [[Подільська височина|Подільської височини]], рельєф — полого-хвилястий. | ||
| + | ===Ґрунти=== | ||
| + | Ґрунти — чорноземи глибокі середньогумусні, на схилах балок — слабо- і середньозмиті, на півдні району значні площі чорноземів реградовані. | ||
| + | ===Річки=== | ||
| + | Річки Великий Куяльник, Тилігул та його притоки — Журавка й Суха Журавка — течуть у широких балках із пологими, розораними схилами. | ||
| + | ===Клімат=== | ||
| + | Клімат помірно континентальний. | ||
| − | + | Середня температура січня — -4,5 °С, липня — +21 °С. | |
| − | + | Середньорічна кількість опадів — 460 мм, зазвичай зливи у теплі пори року. | |
| + | ===Рослинний світ=== | ||
| + | Рослинний покрив антропогенно змінений. | ||
| − | + | Збереглися лише невеликі лісові ділянки з [[Клен (Acer)|клену]], [[Липа (Tіlіa)|липи]], [[Акація (Acacia)|акації]], серед видів із цінною деревиною — дуб звичайний та дуб пухнастий. | |
| + | |||
| + | Обʼєктів природно-заповідного фонду небагато: Долинський ботанічний заказник загальнодержавного значення (під охороною типовий [[ліс байрачний]]), Селіванівський ландшафтний заказник місцевого значення, заповідне [[урочище]] місцевого значення «Байтали». | ||
==Населення== | ==Населення== | ||
| − | Загальна кількість населення — 26,3 тис. осіб | + | Загальна кількість населення (2018, оцінка) — 26,3 тис. осіб, густота — 23,8 особи/км<sup>2</sup>. |
| − | + | Склад населення за етнічними групами: українці (77 %), молдавани (18 %), росіяни (4 %). | |
| + | |||
| + | За релігійними групами: на 01.03.2019 у районі зареєстровані та діють 15 православні релігійні громад та 2 релігійні громади євангельських християн-баптистів. | ||
| + | |||
| + | Українську мову вважали рідною 78 % осіб, молдавську — 16 %, російську — 5 % (2001, перепис). | ||
| + | |||
| + | Найбільші населені пункти — м. Ананьїв (8, 2 тис. осіб), с. Долинське (бл. 4,1 тис. осіб), с. Гандрабури, с. Жеребкове. | ||
| + | |||
| + | Кількість населення зменшується: за даними переписів, у 1988 — 40,8 тис. осіб, у 2001 — 29,0 тис. осіб. Серед причин скорочення населення — відʼємний природний приріст та трудова міграція. | ||
==Господарство== | ==Господарство== | ||
| − | + | ===Промисловість=== | |
| + | У промисловості найбільшу роль відіграють малі та середні підприємства з виробництва [[Хліб|хліба]] та хлібобулочних виробів, [[Круп’яні культури|круп]], [[Олії|олії]] та інших продовольчих товарів. Великий [[елеватор]] розташований поблизу [[Залізнична станція|залізничної станції]] Жеребкове. Окремі підприємства Ананьївського району, зокрема консервний та цегельний заводи, не працюють. | ||
| + | ===Сільське господарство=== | ||
| + | Господарство базується на інтенсивному агровиробництві. Провідна галузь сільського господарства — [[рослинництво]]. | ||
| + | |||
| + | Основні культури — [[Пшениця (Trіtіcum)|пшениця]], [[Кукурудза (Zea mays L.)|кукурудза]], [[Ячмінь (Hordeum)|ячмінь]], [[Соняшник (Helianthus)|соняшник]]]], [[Горох (Pіsum)|горох]], підпорядковане значення мають [[буряківництво]], [[овочівництво]]. Врожайність озимої пшениці сягає 62 ц/га, серереднє по району — 38,4 ц/га (2018).Розвинуте молочно-мʼясне [[тваринництво]]. | ||
| + | ===Сфера послуг=== | ||
| + | Діє 19 підприємств побутового обслуговування населення, 120 підприємств торгівлі, 21 — громадського харчування. | ||
| − | + | Центральна районна лікарня розташована у райцентрі, дільничне відділення — у с. Долинське, наявні 2 амбулаторії. | |
| + | ===Транспорт=== | ||
| + | Пасажиро- та вантажоперевезення здійснюють переважно [[Автомобільний транспорт|автотранспортом]]. Автобусне сполучення діє між усіма населеними пунктами району. В Ананьївському районі 240,9 км доріг місцевого значення та дороги загальнодержавного значення. | ||
| + | |||
| + | Функціонує залізнична станція. | ||
| + | |||
| + | ==Наука, освіта, культура== | ||
| + | ===Наука та освіта=== | ||
| + | Функціонує спеціалізоване насіннєве господарство ДП «Дослідне господарство "Жеребківське"». | ||
| + | |||
| + | Заклади освіти — технікум, професійний аграрний ліцей, гімназія І–ІІІ ст., 15 загальноосвітніх шкіл, музична школа ім. П. І. Ніщинського з двома філіями. | ||
| + | ===Культура та мистецтво=== | ||
| + | Серед закладів культури — Ананьївський історико-художній музей ім. Є. І. Столиці, Байтальський історико-краєзнавчий музей, 1 районний та 11 сільських будинків культури, районна бібліотека. | ||
| + | |||
| + | Від 2003 проводяться щорічні фестивалі молдавської культури «Стругушор» (почергово в селах Долинське, Гандрабури й Точилове), започаткований у м. Ананьїв. | ||
| − | |||
| − | |||
==Спорт== | ==Спорт== | ||
| − | Діють дорослі і дитячі футбольні клуби «Мрія», районні федерації волейболу та боротьби самбо | + | У районі розвиваються футбол, волейбол, самбо, армреслінг та інші види спорту. |
| + | |||
| + | Діють дорослі і дитячі футбольні клуби «Мрія», районні федерації волейболу та боротьби самбо. У загальноосвітніх закладах району 22 спортивні майданчики. | ||
| + | |||
==Література== | ==Література== | ||
# Готинян В. С., Мельник І. В., Добриднік Л. Д. Створення карт земельних ресурсів та моніторинг агроресурсів Одеської області за дистанційними даними // Можливості ГІС/ДЗЗ-технологій у вирішенні проблем Причорноморʼя. Матеріали регіональної. наради. Одеса, 2002; | # Готинян В. С., Мельник І. В., Добриднік Л. Д. Створення карт земельних ресурсів та моніторинг агроресурсів Одеської області за дистанційними даними // Можливості ГІС/ДЗЗ-технологій у вирішенні проблем Причорноморʼя. Матеріали регіональної. наради. Одеса, 2002; | ||
| Рядок 57: | Рядок 102: | ||
#Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Київ, 2019. | #Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Київ, 2019. | ||
==Автор ВУЕ== | ==Автор ВУЕ== | ||
| − | + | [[Автор_ВУЕ::Яценко С. О.|С. О. Яценко]] | |
| − | [[Автор_ВУЕ::Яценко С. О.|С. О. Яценко]]{{Цитування_автор}} | + | {{Цитування_автор}} |
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
Версія за 14:28, 13 липня 2022
|
Ананьївський район (Ананьївський район) | |
|---|---|
| Тип | район |
| Адміністративний центр | Ананьїв |
| Країна | Україна |
| Регіон країни | Одеська область |
| Площа (кв. км) | 1105 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 26,3 |
Ана́ньївський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у складі Одеської області України. Ліквідовано 2020.
Зміст
Географічне положення
Ананьївський район розташований у північній частині Одеської області.
Межує на півночі із Балтським, на півдні — із Ширяївським і Захарівським, на південному заході — з Окнянським, на заході — з Подільським та на Сході — з Любашівським районами Одеської області.
Адміністративно-територіальний поділ
Територія — 1 105 км2.
Адміністративний центр — м. Ананьїв.
Історична довідка
Район розташований на межі Поділля, де жили переважно словʼяни й частково молдавани, та Північно Західне Причорномор’я, яке перебувало під владою кримських і ногайських татар. За Ясським мирним договором 1791 ця територія увійшла до складу Російської імперії. Нинішній Ананьївський район перебував спочатку у складі Вознесенського намісництва, а з 1803 — Херсонської губернії. Родючі землі та економічні вольності, які надавали переселенцям Пн. імперії, сприяли швидкому економічному зростанню через сільське господарство, насамперед, вирощування зернових.
Велике значення мало будівництво залізниці Одеса — Балта (1861–1865) та її продовження — лінії Балта — Ольвіополь, на якій розміщено нині активну станцію Жеребкове (1867). Зерно залізницею доправляли до Одеського порту. В Ананьївському районі були маєтки поміщиків, українські та молдавські села, а м. Ананьїв перетворився на заможне купецьке містечко. Перша світова війна та революція призвели до економічного занепаду краю.
Ананьївський район утворено 1923. У 1924–1940 значна його частина входила до складу Молдавської АРСР. Під час Другої світової війни район було окуповано військами нацистської Німеччини та Румунії. Після війни почалася нова епоха розбудови господарства району на базі інтенсивного аграрного виробництва. Збудовано елеватор, консервний, олійний, цегельний, комбікормовий заводи, створено сільськогосподарську дослідну станцію, радгосп, великі колгоспи в селах Долинське та Гандрабури.
Ліквідований 2020 унаслідок адміністративно-територіальної реформи. Тепер частина новоутвореного Подільського району.
Природа
Рельєф
Район розташований на південних відрогах Подільської височини, рельєф — полого-хвилястий.
Ґрунти
Ґрунти — чорноземи глибокі середньогумусні, на схилах балок — слабо- і середньозмиті, на півдні району значні площі чорноземів реградовані.
Річки
Річки Великий Куяльник, Тилігул та його притоки — Журавка й Суха Журавка — течуть у широких балках із пологими, розораними схилами.
Клімат
Клімат помірно континентальний.
Середня температура січня — -4,5 °С, липня — +21 °С.
Середньорічна кількість опадів — 460 мм, зазвичай зливи у теплі пори року.
Рослинний світ
Рослинний покрив антропогенно змінений.
Збереглися лише невеликі лісові ділянки з клену, липи, акації, серед видів із цінною деревиною — дуб звичайний та дуб пухнастий.
Обʼєктів природно-заповідного фонду небагато: Долинський ботанічний заказник загальнодержавного значення (під охороною типовий ліс байрачний), Селіванівський ландшафтний заказник місцевого значення, заповідне урочище місцевого значення «Байтали».
Населення
Загальна кількість населення (2018, оцінка) — 26,3 тис. осіб, густота — 23,8 особи/км2.
Склад населення за етнічними групами: українці (77 %), молдавани (18 %), росіяни (4 %).
За релігійними групами: на 01.03.2019 у районі зареєстровані та діють 15 православні релігійні громад та 2 релігійні громади євангельських християн-баптистів.
Українську мову вважали рідною 78 % осіб, молдавську — 16 %, російську — 5 % (2001, перепис).
Найбільші населені пункти — м. Ананьїв (8, 2 тис. осіб), с. Долинське (бл. 4,1 тис. осіб), с. Гандрабури, с. Жеребкове.
Кількість населення зменшується: за даними переписів, у 1988 — 40,8 тис. осіб, у 2001 — 29,0 тис. осіб. Серед причин скорочення населення — відʼємний природний приріст та трудова міграція.
Господарство
Промисловість
У промисловості найбільшу роль відіграють малі та середні підприємства з виробництва хліба та хлібобулочних виробів, круп, олії та інших продовольчих товарів. Великий елеватор розташований поблизу залізничної станції Жеребкове. Окремі підприємства Ананьївського району, зокрема консервний та цегельний заводи, не працюють.
Сільське господарство
Господарство базується на інтенсивному агровиробництві. Провідна галузь сільського господарства — рослинництво.
Основні культури — пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник]], горох, підпорядковане значення мають буряківництво, овочівництво. Врожайність озимої пшениці сягає 62 ц/га, серереднє по району — 38,4 ц/га (2018).Розвинуте молочно-мʼясне тваринництво.
Сфера послуг
Діє 19 підприємств побутового обслуговування населення, 120 підприємств торгівлі, 21 — громадського харчування.
Центральна районна лікарня розташована у райцентрі, дільничне відділення — у с. Долинське, наявні 2 амбулаторії.
Транспорт
Пасажиро- та вантажоперевезення здійснюють переважно автотранспортом. Автобусне сполучення діє між усіма населеними пунктами району. В Ананьївському районі 240,9 км доріг місцевого значення та дороги загальнодержавного значення.
Функціонує залізнична станція.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Функціонує спеціалізоване насіннєве господарство ДП «Дослідне господарство "Жеребківське"».
Заклади освіти — технікум, професійний аграрний ліцей, гімназія І–ІІІ ст., 15 загальноосвітніх шкіл, музична школа ім. П. І. Ніщинського з двома філіями.
Культура та мистецтво
Серед закладів культури — Ананьївський історико-художній музей ім. Є. І. Столиці, Байтальський історико-краєзнавчий музей, 1 районний та 11 сільських будинків культури, районна бібліотека.
Від 2003 проводяться щорічні фестивалі молдавської культури «Стругушор» (почергово в селах Долинське, Гандрабури й Точилове), започаткований у м. Ананьїв.
Спорт
У районі розвиваються футбол, волейбол, самбо, армреслінг та інші види спорту.
Діють дорослі і дитячі футбольні клуби «Мрія», районні федерації волейболу та боротьби самбо. У загальноосвітніх закладах району 22 спортивні майданчики.
Література
- Готинян В. С., Мельник І. В., Добриднік Л. Д. Створення карт земельних ресурсів та моніторинг агроресурсів Одеської області за дистанційними даними // Можливості ГІС/ДЗЗ-технологій у вирішенні проблем Причорноморʼя. Матеріали регіональної. наради. Одеса, 2002;
- Цуркіна А. О. Ананьїв. Сторінки історії, події, люди. Ананьїв, 2013;
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Київ, 2019.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Яценко С. О. Ананьївський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ананьївський район (дата звернення: 29.05.2024).
