Відмінності між версіями «Архей»
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Архей. Хроностратиграфічна схема.png|міні|праворуч|320пкс|Архей. Хроностратиграфічна схема]] | [[Файл:Архей. Хроностратиграфічна схема.png|міні|праворуч|320пкс|Архей. Хроностратиграфічна схема]] | ||
| − | '''Архе́й '''(від | + | '''Архе́й '''(від {{lang-el|ἀρχαῖος}} — стародавній), археозой — геологічний [[еон]], відповідає геологічному часу від 4,0 до 2,5 млрд років тому. |
| − | Термін запропонував | + | Термін запропонував 1872 геолог та мінералог [[Дана, Джеймс Двайт|Дж. Д. Дана]] для всіх стародавніх кристалічних порід. 1888 геолог С. Ф. Еммонс (1841–1911; США) відніс верхню частину архею до [[Протерозой|протерозою]]. У 1980-х виокремлено хадейський еон (4,6–4,0 млрд років тому), у якому [[Земля]] перебувала ще в стані планетарної [[Акреція|акреції]]. |
| − | Архейський еон розділяють на 4 періоди: еоархей (4,0–3, | + | Архейський еон розділяють на 4 періоди: |
| + | * еоархей (4,0–3,6 млрд років тому); | ||
| + | * палеоархей (3,6–3,2 млрд років тому); | ||
| + | * мезоархей (3,2–2,8 млрд років тому); | ||
| + | * неоархей (2,8–2,5 млрд років тому). | ||
| − | + | В еоархеї на Землі виникла глобальна [[Конвекція (географія)|конвекція]] [[Мантія (геологія)|мантії]]. Формувалися кислі [[Магма|магми]] [[Гранітоїди|гранітоїд]]ного складу — тоналіт-трондьемітові [[Гнейс|гнейси]] (ТТГ). Виникли перші ізольовані одна від одної солоні [[Водойма|водойми]] з гарячою водою та перші організми — [[Ціанобактерії (Cyanobacteria)|ціанобактерії]]. | |
| − | Приблизно 2, | + | У палеоархеї в розвитку Землі почали проявлятися процеси пульсації, які полягали в періодичному розтягуванні й стисканні. Формувалися сірогнейсові [[овоїди]] діаметром у сотні кілометрів, на яких утворювалися зеленокам’яні пояси. Відбувалося становлення першого гіпотетичного [[суперконтинент]]у — Ваальбари та єдиного [[Світовий океан|Світового океану]] (Панталасси) з базальтовою корою океанічного типу. |
| + | |||
| + | У мезоархеї зі збільшенням потужності кори виникли малі плити та зони [[Субдукція|субдукції]] — тектонічного процесу, який проходив по конвергентній межі [[Літосферні плити|літосферних плит]], на якій одна плита рухалася поверхнею іншої тектонічної плити й пірнала в земну [[Мантія (геологія)|мантію]], тобто відбувалося підсування океанічної кори і порід мантії під краї інших плит. Почався поділ верхньої й нижньої мантії. Зеленокам’яні пояси мезо- і неоархею, на відміну від палеоархейських, простягаються на сотні, а іноді й на тисячі кілометрів. | ||
| + | |||
| + | Приблизно 2,8 млрд років тому почав розколюватися суперконтинент Ваальбара. Неоархей є часом формування основної маси континентальної [[Кора земна|земної кори]]. Сформувалися один або кілька суперконтинентів. Уперше зафіксовано збільшення потужності земної кори до 70 км. Наприкінці неоархею виникли перші [[Багатоклітинні організми|багатоклітинні організми]] та розпочався перший кисневий [[фотосинтез]]. Виник [[Озон|озон]]овий шар і, відповідно, зменшився [[парниковий ефект]]. | ||
==Література== | ==Література== | ||
#Щербак Н. П., Артеменко Г. В., Лесная И. М. и др. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Київ, 2005; | #Щербак Н. П., Артеменко Г. В., Лесная И. М. и др. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Київ, 2005; | ||
#Ogg J. A Concise Geologic Time Scale 2016. Amsterdam, 2016. | #Ogg J. A Concise Geologic Time Scale 2016. Amsterdam, 2016. | ||
==Автор ВУЕ== | ==Автор ВУЕ== | ||
| − | [[Автор_ВУЕ:: | + | [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] |
{{Цитування_ред}} | {{Цитування_ред}} | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Геологічні науки | ||
| + | |Дефініція=геологічнийеон, відповідає геологічному часу від 4,0 до 2,5 млрд років тому | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла= | ||
| + | |Рік оприлюднення=2017 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=11 | ||
| + | |Дата оприлюднення=14 | ||
| + | }} | ||
[[Категорія:Е-ВУЕ]] | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Природа]] | [[Категорія:Природа]] | ||
| − | |||
[[Категорія:Геологічні науки]] | [[Категорія:Геологічні науки]] | ||
Поточна версія на 20:10, 2 лютого 2024
Архе́й (від грец. ἀρχαῖος — стародавній), археозой — геологічний еон, відповідає геологічному часу від 4,0 до 2,5 млрд років тому.
Термін запропонував 1872 геолог та мінералог Дж. Д. Дана для всіх стародавніх кристалічних порід. 1888 геолог С. Ф. Еммонс (1841–1911; США) відніс верхню частину архею до протерозою. У 1980-х виокремлено хадейський еон (4,6–4,0 млрд років тому), у якому Земля перебувала ще в стані планетарної акреції.
Архейський еон розділяють на 4 періоди:
- еоархей (4,0–3,6 млрд років тому);
- палеоархей (3,6–3,2 млрд років тому);
- мезоархей (3,2–2,8 млрд років тому);
- неоархей (2,8–2,5 млрд років тому).
В еоархеї на Землі виникла глобальна конвекція мантії. Формувалися кислі магми гранітоїдного складу — тоналіт-трондьемітові гнейси (ТТГ). Виникли перші ізольовані одна від одної солоні водойми з гарячою водою та перші організми — ціанобактерії.
У палеоархеї в розвитку Землі почали проявлятися процеси пульсації, які полягали в періодичному розтягуванні й стисканні. Формувалися сірогнейсові овоїди діаметром у сотні кілометрів, на яких утворювалися зеленокам’яні пояси. Відбувалося становлення першого гіпотетичного суперконтиненту — Ваальбари та єдиного Світового океану (Панталасси) з базальтовою корою океанічного типу.
У мезоархеї зі збільшенням потужності кори виникли малі плити та зони субдукції — тектонічного процесу, який проходив по конвергентній межі літосферних плит, на якій одна плита рухалася поверхнею іншої тектонічної плити й пірнала в земну мантію, тобто відбувалося підсування океанічної кори і порід мантії під краї інших плит. Почався поділ верхньої й нижньої мантії. Зеленокам’яні пояси мезо- і неоархею, на відміну від палеоархейських, простягаються на сотні, а іноді й на тисячі кілометрів.
Приблизно 2,8 млрд років тому почав розколюватися суперконтинент Ваальбара. Неоархей є часом формування основної маси континентальної земної кори. Сформувалися один або кілька суперконтинентів. Уперше зафіксовано збільшення потужності земної кори до 70 км. Наприкінці неоархею виникли перші багатоклітинні організми та розпочався перший кисневий фотосинтез. Виник озоновий шар і, відповідно, зменшився парниковий ефект.
Література
- Щербак Н. П., Артеменко Г. В., Лесная И. М. и др. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Київ, 2005;
- Ogg J. A Concise Geologic Time Scale 2016. Amsterdam, 2016.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Архей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архей (дата звернення: 29.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.11.2017
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
