Відмінності між версіями «Австралійська біогеографічна область»

 
 
(Не показані 19 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
'''Австралі́йська біогеографі́чна о́бласть''' — одна з [[Біогеографічне районування|біогеографічних]] областей Землі. Охоплює [[Австралія|Австралію]], [[Тасманія (острів)|Тасманію]], [[Нова Гвінея|Нову Гвінею]], [[Соломонові острови (архіпелаг)|Соломонові острови]], [[Бісмарка архіпелаг|архіпелаг Бісмарка]], [[Молуккські острови|Молуккські]], Малі [[Зондські острови]], острови [[Нова Зеландія (архіпелаг)|Нової Зеландії]], [[Полінезія|Полінезію]]. Тваринний і рослинний світ Австралійської біогеографічної області своєрідний. Це пояснюється відокремленням Австралії від [[Гондвана|Гондвани]] ще в [[мезозой]]ську еру. Для Австралійської біогеографічної області характерна велика кількість [[Ендеміки|ендеміків]].
  
Австралі́йська біогеографі́чна о́бласть — одна з біогеографічних областей Землі. Охоплює Австралію, Тасманію, Нову Гвінею, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Молуккські, Малі Зондські острови, острови Нової Зеландії, Полінезію. Тваринний і рослинний світ Австралійської біогеографічної області своєрідний. Це пояснюється відокремленням Австралії від Гондвани ще в мезозойську еру. Для Австралійської біогеографічної області характерна велика кількість ендеміків. У флорі Австралійської біогеографічної області близько 20 000 видів, з них понад 17 000 — ендеміки (евкаліпти, філодійні акації, казуарини та ін.). Рослинність — пустельна, саванна, вічнозелені субтропічні та вологі тропічні ліси (гілеї). У лісах переважають евкаліпти, деревоподібні папороті, саговники, різні каучуконоси, хлібні й санталові дерева, ліани тощо. Фауна Австралійської біогеографічної області характеризується численними ендемічними родами і родинами (сумчасті, однопрохідні) і малою кількістю плацентарних ссавців, з яких трапляються кажани, дрібні гризуни, а також завезені людиною і здичавілі собаки (динго), свині, кролі та ін. Сумчастих в Австралійській біогеографічній області близько 50 родів (понад 160 видів): різні види кенгуру, сумчастий пацюк, сумчаста білка, кузу, коала, сумчастий кріт, види кускусових та ін.; з однопрохідних — качконіс та єхидна. З птахів ендеміками є казуари, ему, лірохвіст, чорний лебідь, райські птахи. З плазунів характерні плащоносна ящірка, молох; із риб — двоякодихаюча риба цератод; із комах — великі яскраво забарвлені метелики та жуки. Австралійську біогеографічну область поділяють на 4 підобласті: Австралійську — більша частина Австралії й Тасманія з прилеглими островами; Папуаську (Новогвінейську) — Нова Гвінея, острови Соломонові, Ару, архіпелаг Бісмарка, острів Тімор; Новозеландську — острови Нової Зеландії (Північний, Південний, Окленд, Кемпбелл, Чатам та ін.); Полінезійську — острови Полінезії. Іноді Гавайські острови виділяють у самостійну Гавайську підобласть, а Новозеландську та Полінезійську підобласті — в самостійні області.
+
== Рослинний світ ==
 +
У флорі Австралійської біогеографічної області близько 20 000 видів, з них понад 17 000 — ендеміки ([[Евкаліпт|евкаліпти]], [[філодій]]ні [[Акація|акації]], [[Казуаринові|казуарини]] та ін.). Рослинність [[Пустеля|пустельна]], [[Савана|саванна]], вічнозелені субтропічні та вологі тропічні ліси ([[Гілея|гілеї]]). У лісах переважають евкаліпти, деревоподібні папороті, [[Саговникоподібні|саговники]], різні [[каучуконоси]], [[Артокарпус|хлібні]] й [[Сандалове дерево|санталові]] дерева, [[ліани]] тощо.
 +
 
 +
== Тваринний світ ==
 +
Фауна Австралійської біогеографічної області характеризується численними ендемічними родами і родинами ([[Сумчасті|сумчасті]], [[однопрохідні]]) і малою кількістю [[Плацентарні|плацентарних]] [[Ссавці|ссавців]], серед яких трапляються [[Кажани|кажани]], дрібні [[гризуни]], а також завезені людиною і здичавілі [[Пес|собаки]] (динго), [[Свиня|свині]], [[Кріль|кролі]] та ін. Сумчастих в Австралійській біогеографічній області близько 50 родів (понад 160 видів): різні види [[Кенгурові|кенгуру]], сумчастий пацюк, сумчаста білка, [[Кузу|кузу]], [[Коала сірий|коала]], [[Сумчасті кроти|сумчастий кріт]], види [[Кускусові|кускусових]] та ін.; з однопрохідних [[Качконіс|качконіс]] та [[Єхидна (тварина)|єхидна]]. З птахів ендеміками є [[Казуар|казуари]], [[Ему|ему]], [[Лірохвіст|лірохвости]], чорні [[Лебідь (Cygnus)|лебеді]], [[Монарх-довгохвіст|райські птахи]]. З [[Плазуни|плазунів]] характерні [[Плащоносна ящірка|плащоносна ящірка]], [[Молох|молох]]; із риб — двоякодихаюча риба цератод; із комах — великі яскраво забарвлені метелики та жуки.
 +
 
 +
== Структура ==
 +
Австралійську біогеографічну область поділяють на 4 підобласті: Австралійську — більша частина Австралії й Тасманія з прилеглими островами; Папуаську (Новогвінейську) — Нова Гвінея, острови Соломонові, Ару, архіпелаг Бісмарка, острів [[Тимор]]; Новозеландську — острови Нової Зеландії (Північний, Південний, Окленд, Кемпбелл, Чатам та ін.); Полінезійську — острови Полінезії. Іноді [[Гавайські острови]] виділяють у самостійну Гавайську підобласть, а Новозеландську та Полінезійську підобласті — в самостійні області.
  
 
== Література ==
 
== Література ==
 +
# Burbidge N. Т. The phytogeography of Australian region // Australian Journal of Botany. 1960. Vol. 8. № 2.
 +
# Алехин В. В., Кудряшов Л. В., Говорухин В. С. География растений с основами ботаники. Москва : Учпедгиз, 1961. 532 с.
 +
# Шмитхюзен И. Общая география растительности. Москва : Прогресс, 1966. 310 с.
  
Burbidge N. Т. The phytogeography of Australian region // Australian Journal of Botany. 1960. Т. 8. № 2.
+
==Автор==
 
+
[[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
Алехин В. В., Кудряшов Л. В., Говорухин В. С. География растений с основами ботаники. Москва, 1961.
+
{{Цитування_ред}}
  
Шмитхюзен И. Общая география растительности. Москва, 1966.
+
{{Оприлюднено
 +
|Науковий напрям=Біологічні науки
 +
|Дефініція=одна з біогеографічних областей Землі.
 +
|Статус гасла=Оприлюднено
 +
|Аудіосупровід=
 +
|Відео=
 +
|Аудіо=
 +
|Ілюстрації=
 +
|Обсяг гасла=
 +
|Рік оприлюднення=2018
 +
|Місяць оприлюднення=01
 +
|Дата оприлюднення=10
 +
}}
  
{{Без категорій}}
+
[[Категорія:Природа]]
[[Категорія:е-ВУЕ]]
+
[[Категорія:Поняття]]
 +
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 +
[[Категорія:Біологічні науки]]
 +
[[Категорія:Географічні науки]]
 +
[[Категорія:Біогеграфічне районування]]

Поточна версія на 14:09, 16 лютого 2024

Австралі́йська біогеографі́чна о́бласть — одна з біогеографічних областей Землі. Охоплює Австралію, Тасманію, Нову Гвінею, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Молуккські, Малі Зондські острови, острови Нової Зеландії, Полінезію. Тваринний і рослинний світ Австралійської біогеографічної області своєрідний. Це пояснюється відокремленням Австралії від Гондвани ще в мезозойську еру. Для Австралійської біогеографічної області характерна велика кількість ендеміків.

Рослинний світ

У флорі Австралійської біогеографічної області близько 20 000 видів, з них понад 17 000 — ендеміки (евкаліпти, філодійні акації, казуарини та ін.). Рослинність — пустельна, саванна, вічнозелені субтропічні та вологі тропічні ліси (гілеї). У лісах переважають евкаліпти, деревоподібні папороті, саговники, різні каучуконоси, хлібні й санталові дерева, ліани тощо.

Тваринний світ

Фауна Австралійської біогеографічної області характеризується численними ендемічними родами і родинами (сумчасті, однопрохідні) і малою кількістю плацентарних ссавців, серед яких трапляються кажани, дрібні гризуни, а також завезені людиною і здичавілі собаки (динго), свині, кролі та ін. Сумчастих в Австралійській біогеографічній області близько 50 родів (понад 160 видів): різні види кенгуру, сумчастий пацюк, сумчаста білка, кузу, коала, сумчастий кріт, види кускусових та ін.; з однопрохідних — качконіс та єхидна. З птахів ендеміками є казуари, ему, лірохвости, чорні лебеді, райські птахи. З плазунів характерні плащоносна ящірка, молох; із риб — двоякодихаюча риба цератод; із комах — великі яскраво забарвлені метелики та жуки.

Структура

Австралійську біогеографічну область поділяють на 4 підобласті: Австралійську — більша частина Австралії й Тасманія з прилеглими островами; Папуаську (Новогвінейську) — Нова Гвінея, острови Соломонові, Ару, архіпелаг Бісмарка, острів Тимор; Новозеландську — острови Нової Зеландії (Північний, Південний, Окленд, Кемпбелл, Чатам та ін.); Полінезійську — острови Полінезії. Іноді Гавайські острови виділяють у самостійну Гавайську підобласть, а Новозеландську та Полінезійську підобласті — в самостійні області.

Література

  1. Burbidge N. Т. The phytogeography of Australian region // Australian Journal of Botany. 1960. Vol. 8. № 2.
  2. Алехин В. В., Кудряшов Л. В., Говорухин В. С. География растений с основами ботаники. Москва : Учпедгиз, 1961. 532 с.
  3. Шмитхюзен И. Общая география растительности. Москва : Прогресс, 1966. 310 с.

Автор

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Австралійська біогеографічна область // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Австралійська біогеографічна область (дата звернення: 28.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.01.2018

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶