Відмінності між версіями «Азбуковники»
(Не показані 6 проміжних версій 3 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Файл:Азбуко́вники,_алфавітники_.MP3|right|300px| <center>Азбуковники</center>]] | ||
[[Файл:Lexikon Berynda.jpg|250px|thumb|right|Перша сторінка одного з найдавніших словників української мови — «Лексіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє» Памви Беринди]] | [[Файл:Lexikon Berynda.jpg|250px|thumb|right|Перша сторінка одного з найдавніших словників української мови — «Лексіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє» Памви Беринди]] | ||
− | '''Азбуко́вники''', алфавітники — анонімні рукописні [[Збірник|збірники]] навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були | + | '''Азбуко́вники''', алфавітники — анонімні рукописні [[Збірник|збірники]] навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були передовсім довідниками — тлумачили малозрозумілі слова. |
− | Найбільшого поширення в Росії та Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар [[ | + | Найбільшого поширення в Росії та Україні азбуковники набули в 16–17 ст. |
+ | |||
+ | 1627 у Києві письменник і друкар [[Памво Беринда]] випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє» («Лексикон словенороський...»). | ||
У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти». | У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти». | ||
Рядок 11: | Рядок 14: | ||
[[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [[Абетковий вірш|Абетковий вірш]] | ||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
Рядок 25: | Рядок 30: | ||
[[Категорія:Теорія та історія видавничої справи]] | [[Категорія:Теорія та історія видавничої справи]] | ||
[[Категорія:Історія видавничої справи]] | [[Категорія:Історія видавничої справи]] | ||
+ | [[Категорія:Озвучено]] | ||
{{Цитування}} | {{Цитування}} |
Поточна версія на 06:07, 29 лютого 2024
Азбуко́вники, алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були передовсім довідниками — тлумачили малозрозумілі слова.
Найбільшого поширення в Росії та Україні азбуковники набули в 16–17 ст.
1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє» («Лексикон словенороський...»).
У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти».
До наших часів збереглося близько 200 азбуковників.
Автор ВУЕ
Див. також
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Азбуковники // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Азбуковники (дата звернення: 28.05.2024).