Абетковий вірш
Абетко́вий вірш, абецедарій — поетична форма, різновид акровірша, віршований твір, перші літери рядків якого подано відповідно до порядку літер у абетці. Рідше в абетковому вірші за алфавітом написано перші літери першого рядка кожної строфи або всі слова.
Найдавнішими зразками абеткового вірша вважають псалми 25 і 34 Книги Псалмів, в оригінальних івритських текстах яких перші рядки починають літери, що послідовно складаються в давньоєврейський алфавіт, однак у жодному перекладі Біблії цю особливість форми не відтворено.
Найбільш раннім зразком абеткового вірша в європейській літературі вважають «Азбучну молитву» болгарського письменника й релігійного діяча 9 ст. Костянтина Преславського — молитва, перші літери рядків якої відтворюють кирилицю (українською мовою твір зі збереженням абеткового порядку рядків переклав Д. Білоус, із порушенням алфавітного порядку — І. Франко).
Пізніше абетковий вірш поширився в середньовічній європейській латиномовній поезії. Зазвичай твори, написані відповідно до цієї форми, мали дидактичний зміст, однак створювали їх із мнемотехнічною метою (запам’ятовування алфавіту).
Одним із найвідоміших зразків абеткового вірша в європейській літературі є «Алфавіт» (або «Молитва до Богоматері») Дж. Чосера. У цьому творі в алфавіт складаються перші літери перших рядків кожної строфи.
Кілька класичних зразків абеткового вірша представлено в польській середньовічній літературі, зокрема анонімна «Скарга людини, що вмирає» (15 ст.) та епічний твір Владислава з Ґельнова «Август коли коронувався» про народження Ісуса Христа (межа 15–16 ст.). У новій польській літературі як абетковий вірш написано «Облогу Белграда» Ю. Тувіма.
В українській літературі абетковий вірш з’явився в Ранньомодерну добу. У «Букварі» І. Федорова (львівське видання 1574) вміщено анонімний вірш «Азъ есмь всему миру свѣтъ».
Класичний приклад техніки абеткового вірша в українській бароковій поезії — «Азбучний єст вірш» Івана Величковського.
У новій і новітній українській літературі до цієї форми поети зверталися переважно у творах для дітей, наприклад, «Алфавіт віршами, написаними для сина» (О. Олесь), «Весела абетка» (Н. Забіла) та «Молитва абеткова» (Д. Білоус).
Література
- Качуровський І. Фоніка. Мюнхен, 1984.
- Ференц Н. С. Основи літературознавства. Київ, 2011.
Автор ВУЕ
С. І. Гірік
