Абетковий вірш

Абетковий вірш.jpg

Абетко́вий вірш, абецедарій — поетична форма, різновид акровірша, віршований твір, перші літери рядків якого подано відповідно до порядку літер у абетці. Рідше в абетковому вірші за алфавітом написано перші літери першого рядка кожної строфи або всі слова.

Найдавнішими зразками абеткового вірша вважають псалми 25 і 34 Книги Псалмів, в оригінальних івритських текстах яких перші рядки починають літери, що послідовно складаються в давньоєврейський алфавіт, однак у жодному перекладі Біблії цю особливість форми не відтворено.

Найбільш раннім зразком абеткового вірша в європейській літературі вважають «Азбучну молитву» болгарського письменника й релігійного діяча 9 ст. Костянтина Преславського — молитва, перші літери рядків якої відтворюють кирилицю (українською мовою твір зі збереженням абеткового порядку рядків переклав Д. Білоус, із порушенням алфавітного порядку — І. Франко).

Пізніше абетковий вірш поширився в середньовічній європейській латиномовній поезії. Зазвичай твори, написані відповідно до цієї форми, мали дидактичний зміст, однак створювали їх із мнемотехнічною метою (запам’ятовування алфавіту).

Одним із найвідоміших зразків абеткового вірша в європейській літературі є «Алфавіт» (або «Молитва до Богоматері») Дж. Чосера. У цьому творі в алфавіт складаються перші літери перших рядків кожної строфи.

Кілька класичних зразків абеткового вірша представлено в польській середньовічній літературі, зокрема анонімна «Скарга людини, що вмирає» (15 ст.) та епічний твір Владислава з Ґельнова «Август коли коронувався» про народження Ісуса Христа (межа 15–16 ст.). У новій польській літературі як абетковий вірш написано «Облогу Белграда» Ю. Тувіма.

В українській літературі абетковий вірш з’явився в Ранньомодерну добу. У «Букварі» І. Федорова (львівське видання 1574) вміщено анонімний вірш «Азъ есмь всему миру свѣтъ».

Класичний приклад техніки абеткового вірша в українській бароковій поезії — «Азбучний єст вірш» Івана Величковського.

У новій і новітній українській літературі до цієї форми поети зверталися переважно у творах для дітей, наприклад, «Алфавіт віршами, написаними для сина» (О. Олесь), «Весела абетка» (Н. Забіла) та «Молитва абеткова» (Д. Білоус).

Література

  1. Качуровський І. Фоніка. Мюнхен, 1984.
  2. Ференц Н. С. Основи літературознавства. Київ, 2011.

Автор ВУЕ

С. І. Гірік

Див. також

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶