Відмінності між версіями «Азбуковники»

 
(Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:Азбуко́вники,_алфавітники_.MP3|right|300px| <center>Азбуковники</center>]]
 
[[Файл:Lexikon Berynda.jpg|250px|thumb|right|Перша сторінка одного з найдавніших словників української мови&nbsp;— «Лексіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє» Памви Беринди]]
 
[[Файл:Lexikon Berynda.jpg|250px|thumb|right|Перша сторінка одного з найдавніших словників української мови&nbsp;— «Лексіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє» Памви Беринди]]
 
'''Азбуко́вники''', алфавітники&nbsp;— анонімні рукописні [[Збірник|збірники]] навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були передовсім довідниками — тлумачили малозрозумілі слова.  
 
'''Азбуко́вники''', алфавітники&nbsp;— анонімні рукописні [[Збірник|збірники]] навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були передовсім довідниками — тлумачили малозрозумілі слова.  
Рядок 4: Рядок 5:
 
Найбільшого поширення в Росії та Україні азбуковники набули в 16–17 ст.  
 
Найбільшого поширення в Росії та Україні азбуковники набули в 16–17 ст.  
  
1627 у Києві письменник і друкар [[Беринда, Памво|Памво Беринда]] випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славено­рωсскїй альбо Именъ тлъкованїє» («Лексикон словенороський та імен тлумачення»).  
+
1627 у Києві письменник і друкар [[Памво Беринда]] випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славено­рωсскїй альбо Именъ тлъкованїє» («Лексикон словенороський...»).  
  
 
У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти».  
 
У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти».  
Рядок 13: Рядок 14:
 
[[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
 
[[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
  
 +
==Див. також==
 +
[[Абетковий вірш|Абетковий вірш]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
Рядок 27: Рядок 30:
 
[[Категорія:Теорія та історія видавничої справи]]
 
[[Категорія:Теорія та історія видавничої справи]]
 
[[Категорія:Історія видавничої справи]]
 
[[Категорія:Історія видавничої справи]]
 +
[[Категорія:Озвучено]]
 
{{Цитування}}
 
{{Цитування}}

Поточна версія на 06:07, 29 лютого 2024

Перша сторінка одного з найдавніших словників української мови — «Лексіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє» Памви Беринди

Азбуко́вники, алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були передовсім довідниками — тлумачили малозрозумілі слова.

Найбільшого поширення в Росії та Україні азбуковники набули в 16–17 ст.

1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славено­рωсскїй альбо Именъ тлъкованїє» («Лексикон словенороський...»).

У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти».

До наших часів збереглося близько 200 азбуковників.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Див. також

Абетковий вірш

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Азбуковники // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Азбуковники (дата звернення: 28.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶