Відмінності між версіями «Авдіївка»

 
(Не показані 15 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Авдіївка.jpg|міні|праворуч|Авдіївка. Залізнична станція|400px]]
+
[[File:Avdiivka rail station 2012 (3).JPG|міні|праворуч|Авдіївка. Залізнична станція|300px]]
 +
'''Авді́ївка''' — місто обласного значення (від 28.11.1990) у [[Донецька область|Донецькій обл.]] України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях [[Кам’янка (річка)|р. Кам’янка]] (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця).
 +
Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км², населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км².
 +
{{Місто
 +
|Оригінальна назва=Авдіївка
 +
|Країна=Україна
 +
|Область=Донецька область
 +
|Засновано=
 +
|Кількість населення=34,9
 +
|Територія=29
 +
}}
  
'''Авді́ївка''' — місто обласного значення (від 28.11.1990) у Донецькій обл. України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях р. Кам’янка (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця). Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км², населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км². Авдіївка — одне з найстаріших поселень [[Донбас (територія)|Донбасу]], перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»). Нині територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, має історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складається з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників». Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік. Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), розташоване в північно-західній частині міста. Працюють також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіїв. завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта». Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат.
+
==Історична довідка==
 +
Авдіївка — одне з найстаріших поселень [[Донбас (територія)|Донбасу]], перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»).  
 +
 
 +
==До російсько-української війни==
 +
===Територія===
 +
Територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, мала історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складалося з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників».  
 +
 
 +
===Клімат===
 +
Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік.  
 +
 
 +
===Господарство===
 +
Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), було розташоване в північно-західній частині міста. Працювали також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіївський завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта».
 +
 
 +
==Російсько-українська війна==
 +
Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат.
  
 
== Література ==
 
== Література ==
 
 
# Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. Київ, 1970.
 
# Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. Київ, 1970.
# Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. Київ, 1973.
 
 
# Кобиляков Н. М. Историко-краеведческий очерк // Авдеевка. Донецк, 1977.
 
# Кобиляков Н. М. Историко-краеведческий очерк // Авдеевка. Донецк, 1977.
 
# Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ, 1978.
 
# Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ, 1978.
 
+
#Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел). — Донецьк, 2003.
 +
# Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. Київ, 1973.
 
== Автор ВУЕ==
 
== Автор ВУЕ==
  
* [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]]
+
[[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]]
 +
{{Цитування_автор}}
  
 +
[[Категорія:Цивілізація]]
 
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Географічні науки]]
 
[[Категорія:Географічні науки]]
 +
[[Категорія:Міста України]]

Поточна версія на 19:53, 9 березня 2024

Авдіївка. Залізнична станція

Авді́ївка — місто обласного значення (від 28.11.1990) у Донецькій обл. України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях р. Кам’янка (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця). Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км², населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км².

Авдіївка (Авдіївка)

Країна Україна
Область Донецька область
Чисельність населення (тис.осіб) 34,9
Територія (кв.км.) 29


Історична довідка

Авдіївка — одне з найстаріших поселень Донбасу, перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»).

До російсько-української війни

Територія

Територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, мала історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складалося з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників».

Клімат

Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік.

Господарство

Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), було розташоване в північно-західній частині міста. Працювали також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіївський завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта».

Російсько-українська війна

Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат.

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. Київ, 1970.
  2. Кобиляков Н. М. Историко-краеведческий очерк // Авдеевка. Донецк, 1977.
  3. Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ, 1978.
  4. Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел). — Донецьк, 2003.
  5. Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. Київ, 1973.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Авдіївка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авдіївка (дата звернення: 29.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶