Відмінності між версіями «Брюнель, Марк Ізамбар»
(ім'я автора стерто) |
|||
| (Не показані 38 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | інженер і винахідник, Франція | + | [[Файл:Sir_Marc_Isambard_Brunel_by_James_Northcote.jpg|міні|праворуч|320пкс|Брюнель Марк Ізамбар <br>Портрет роботи Дж. Норткота, між 1812 та 1813]] |
| + | [[Файл:Briunel,_Mark_Isambart.mp3|right|300px|<center>Брюнель, Марк Ісамбарт</center>]] | ||
| + | '''Брюне́ль, Марк Ізамба́р''' ({{lang-fr|Brunel, Marc Isambart}} (Isambard); 25.04.1769, с. Аквіль, тепер регіон Нормандія, Франція — 12.12.1849, м. Лондон, Велика Британія) — інженер, винахідник [[Щит прохідницький|прохідницького щита]] й технології щитової проходки підземних [[Виробка гірнича|гірничих виробок]], член [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]] (з 1814), іноземний член Королівської шведської академії наук (з 1828), іноземний почесний член Американської академії мистецтв і наук (з 1834), почесний стипендіат Королівського товариства м. Единбурга (з 1845). Батько [[Брюнель, Ізамбард Кінгдом|І. К. Брюнеля]]. | ||
| + | {{Персоналія | ||
| + | |Прізвище=Брюнель | ||
| + | |Ім’я=Марк Ізамбар | ||
| + | |По батькові= | ||
| + | |Прізвище та ім’я мовою оригіналу=Brunel, Marc Isambart | ||
| + | |Псевдонім= | ||
| + | |Справжнє ім’я= | ||
| + | |Справжнє прізвище= | ||
| + | |День народження=25 | ||
| + | |Місяць народження=04 | ||
| + | |Рік народження=1769 | ||
| + | |Місце народження=Аквіль | ||
| + | |День смерті=12 | ||
| + | |Місяць смерті=12 | ||
| + | |Рік смерті=1849 | ||
| + | |Місце смерті=Лондон | ||
| + | |Місце поховання= | ||
| + | |Стать=ч | ||
| + | |Alma mater= | ||
| + | |Місце діяльності= | ||
| + | |Напрями діяльності=інженер, винахідник | ||
| + | |Традиція/школа= | ||
| + | |Відзнака= | ||
| + | |Ілюстрація= | ||
| + | }} | ||
| + | [[File:{{#setmainimage:Брюнель, Марк Ізамбар ВУЕ.jpg}}|праворуч|міні|1пкс|class=fb-image]] | ||
| + | ==Життєпис== | ||
| + | Походив із родини дрібних землевласників. Початкову освіту отримав у колежі у м. Жизорі (тепер регіон [[Нормандія (регіон)|Нормандія]], Франція). Навчався з 1780 в [[Семінарія духовна|духовній семінарії]] в м. [[Руан]]і. Мав схильність до математики, механіки й малювання та музичні здібності. Відхилив батькову пропозицію щодо духовної кар’єри і 1786 став військово-морським кадетом, кілька разів відвідував [[Вест-Індія|Вест-Індію]]. 1792 залишив флотську службу й повернувся до м. Руана. Зазнав переслідувань за роялістські погляди (див. [[Роялізм]]) під час [[Велика французька революція|Великої французької революції]]. | ||
| + | |||
| + | 1794 змушений емігрувати до м. [[Нью-Йорк (місто)|Нью-Йорка]], де розпочав інженерну діяльність з будівництва цивільних і геотехнічних об’єктів. 1796 отримав американське громадянство. Для вирішення потреб Королівського флоту Великої Британії розробив машину для механізованого виробництва такелажних шківів. Із метою її впровадження прибув у березні 1799 до м. Лондона. 1802 розпочато масове промислове виробництво такелажних шківів Брюнеля в м. Портсмуті. 1818 запатентувавпрохідницький щит для проведення підземних виробок у слабких породах ([[ґрунт]]ах) і обґрунтував проєкти будівництва [[Тунель (будівництво)|тунелів]] під р. [[Темза|Темзою]] в м. Лондоні та р. [[Нева|Невою]] в м. [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. | ||
| + | |||
| + | 1821 потрапив до боргової [[В’язниця|в’язниці]] (через участь у збиткових проєктах). Щоб розрахуватися з боргами, запропонував інженерні послуги імператору [[Олександр I|Олександру І]]. Це змусило уряд Великої Британії сплатити борги Брюнеля й залишити його в м. Лондоні. У червні 1824 утворено Тунельну компанію Темзи ({{lang-en|«Thames Tunnel Company»}}) з метою спорудження тунелю під р. Темзою. Будівництво тунелю під технічним керівництвом Брюнеля тривало до 1842. Офіційне відкриття відбулося 25.03.1843. | ||
| + | |||
| + | В останні роки життя допомагав в інженерних проєктах свого сина. | ||
| + | |||
| + | ==Діяльність== | ||
| + | Співавтор проєкту будівництва каналу між р. Гудзон і оз. Шамплейн ([[Північна Америка]]). Брав участь у конкурсі проєктів будівлі [[Капітолій у Вашингтоні|Капітолію у м. Вашингтоні]]. Проєктував будинки, [[док]]и, промислові будівлі, [[Арсенал (склад)|арсенал]] та гарматну фабрику у м. Нью-Йорку. Спроєктував і впровадив у виробництво машину для виготовлення такелажних шківів. Винайшов прохідницький щит для проведення тунелів у слабких породах, розробив технологію щитової проходки підземних виробок, яку вперше застосував під час спорудження тунелю під р. Темзою. Винахід Брюнеля став основою для створення тунельних щитів, які використовували для будівництва системи Лондонського [[метрополітен]]у, інших тунелів світу. | ||
| + | |||
| + | ==Нагороди та визнання== | ||
| + | 24.03.1841 отримав титул [[лицар]]я від [[Вікторія (королева)|королеви Вікторії]]. | ||
| + | |||
| + | Кавалер ордена Почесного легіону (1828). | ||
| + | |||
| + | У м. Лондоні з 1961 діє Музей Брюнеля (представлені [[експонат]]и відображають життя та діяльність батька й сина Брюнелів). | ||
| + | |||
| + | ==Література== | ||
| + | #Bagust H. The Greater Genius? A Biography of Marc Isambard Brunel. Hersham : Ian Allan Publishing, 2006. 160 p. | ||
| + | #Belhoste J.-Fr. Les Brunel père et fils: deux célèbres ingénieurs anglais «Made in France» // Documents pour l’histoire des techniques. 2010. № 19. P. 131–152. | ||
| + | #Панкратова Н. Д., Гайко Г .І., Савченко І. О. Розвиток підземної урбаністики як системи альтернативних проектних конфігурацій. Київ : Наукова думка, 2020. 136 с. | ||
| + | |||
| + | ==Автор ВУЕ== | ||
| + | [[Автор_ВУЕ::Гайко Г. І.|Г. І. Гайко]] | ||
| + | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
| + | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
| + | [[Категорія:Технічні науки]] | ||
| + | [[Категорія:Будівництво]] | ||
| + | [[Категорія:Транспорт]] | ||
| + | [[Категорія:Озвучено]] | ||
| + | [[Категорія:Технологія та організація промислового та цивільного будівництва]] | ||
| + | [[Категорія:Шахтне та підземне будівництво]] | ||
| + | [[Категорія:Винахідники]] [[Категорія:Будівельники]] | ||
| + | [[Категорія:Велика Британія]] | ||
| + | {{Цитування_автор}} | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Технічні науки | ||
| + | |Дефініція=інженер, винахідник прохідницького щита й технології щитової проходки підземних виробок, член Лондонського королівського товариства (з 1814), іноземний член Королівської шведської академії наук (з 1828), іноземний почесний член Американської академії мистецтв і наук (з 1834), почесний стипендіат Королівського товариства м. Единбурга (з 1845). | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла= | ||
| + | |Рік оприлюднення=2023 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=04 | ||
| + | |Дата оприлюднення=15 | ||
| + | }} | ||
| + | {{#related:Брюнель, Ізамбард Кінгдом}} | ||
| + | {{#related:Щит прохідницький}} | ||
| + | {{#related:Лондонське королівське товариство }} | ||
Поточна версія на 11:30, 25 квітня 2024
Брюне́ль, Марк Ізамба́р (фр. Brunel, Marc Isambart (Isambard); 25.04.1769, с. Аквіль, тепер регіон Нормандія, Франція — 12.12.1849, м. Лондон, Велика Британія) — інженер, винахідник прохідницького щита й технології щитової проходки підземних гірничих виробок, член Лондонського королівського товариства (з 1814), іноземний член Королівської шведської академії наук (з 1828), іноземний почесний член Американської академії мистецтв і наук (з 1834), почесний стипендіат Королівського товариства м. Единбурга (з 1845). Батько І. К. Брюнеля.
|
Брюнель, Марк Ізамбар (Brunel, Marc Isambart) | |
|---|---|
| Народження | 25.04.1769 |
| Місце народження | Аквіль |
| Смерть | 12.12.1849 |
| Місце смерті | Лондон |
| Напрями діяльності | інженер, винахідник |
Життєпис
Походив із родини дрібних землевласників. Початкову освіту отримав у колежі у м. Жизорі (тепер регіон Нормандія, Франція). Навчався з 1780 в духовній семінарії в м. Руані. Мав схильність до математики, механіки й малювання та музичні здібності. Відхилив батькову пропозицію щодо духовної кар’єри і 1786 став військово-морським кадетом, кілька разів відвідував Вест-Індію. 1792 залишив флотську службу й повернувся до м. Руана. Зазнав переслідувань за роялістські погляди (див. Роялізм) під час Великої французької революції.
1794 змушений емігрувати до м. Нью-Йорка, де розпочав інженерну діяльність з будівництва цивільних і геотехнічних об’єктів. 1796 отримав американське громадянство. Для вирішення потреб Королівського флоту Великої Британії розробив машину для механізованого виробництва такелажних шківів. Із метою її впровадження прибув у березні 1799 до м. Лондона. 1802 розпочато масове промислове виробництво такелажних шківів Брюнеля в м. Портсмуті. 1818 запатентувавпрохідницький щит для проведення підземних виробок у слабких породах (ґрунтах) і обґрунтував проєкти будівництва тунелів під р. Темзою в м. Лондоні та р. Невою в м. Санкт-Петербурзі.
1821 потрапив до боргової в’язниці (через участь у збиткових проєктах). Щоб розрахуватися з боргами, запропонував інженерні послуги імператору Олександру І. Це змусило уряд Великої Британії сплатити борги Брюнеля й залишити його в м. Лондоні. У червні 1824 утворено Тунельну компанію Темзи (англ. «Thames Tunnel Company») з метою спорудження тунелю під р. Темзою. Будівництво тунелю під технічним керівництвом Брюнеля тривало до 1842. Офіційне відкриття відбулося 25.03.1843.
В останні роки життя допомагав в інженерних проєктах свого сина.
Діяльність
Співавтор проєкту будівництва каналу між р. Гудзон і оз. Шамплейн (Північна Америка). Брав участь у конкурсі проєктів будівлі Капітолію у м. Вашингтоні. Проєктував будинки, доки, промислові будівлі, арсенал та гарматну фабрику у м. Нью-Йорку. Спроєктував і впровадив у виробництво машину для виготовлення такелажних шківів. Винайшов прохідницький щит для проведення тунелів у слабких породах, розробив технологію щитової проходки підземних виробок, яку вперше застосував під час спорудження тунелю під р. Темзою. Винахід Брюнеля став основою для створення тунельних щитів, які використовували для будівництва системи Лондонського метрополітену, інших тунелів світу.
Нагороди та визнання
24.03.1841 отримав титул лицаря від королеви Вікторії.
Кавалер ордена Почесного легіону (1828).
У м. Лондоні з 1961 діє Музей Брюнеля (представлені експонати відображають життя та діяльність батька й сина Брюнелів).
Література
- Bagust H. The Greater Genius? A Biography of Marc Isambard Brunel. Hersham : Ian Allan Publishing, 2006. 160 p.
- Belhoste J.-Fr. Les Brunel père et fils: deux célèbres ingénieurs anglais «Made in France» // Documents pour l’histoire des techniques. 2010. № 19. P. 131–152.
- Панкратова Н. Д., Гайко Г .І., Савченко І. О. Розвиток підземної урбаністики як системи альтернативних проектних конфігурацій. Київ : Наукова думка, 2020. 136 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Брюнель, Марк Ізамбар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брюнель, Марк Ізамбар (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
