Відмінності між версіями «Борні руди»
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | [[File:Борні руди.mp3|міні|праворуч|320пкс|]] | |
− | + | '''Бо́рні ру́ди''' — природні мінеральні утворення, що містять [[Бор]] у таких сполуках і концентраціях, за яких їхнє промислове використання технічно можливе і економічно доцільне. | |
− | Відповідно до генетичної класифікації родовища бувають [[Ендогенні родовища|ендогенні]] та [[Екзогенні родовища|екзогенні]]. Ендогенні мають переважно контактово-метасоматичний [[генезис]] і утворюються боратами в [[Формація | + | Як борні руди використовують природні [[борати]] і боросилікати. Найпоширеніші борати натрію, кальцію й магнію. Супутні корисні компоненти борних руд — [[залізо]], [[олово]], сульфіди кольорових металів. |
+ | |||
+ | Відповідно до генетичної класифікації родовища бувають [[Ендогенні родовища|ендогенні]] та [[Екзогенні родовища|екзогенні]]. Ендогенні мають переважно контактово-метасоматичний [[генезис]] і утворюються боратами в [[Формація (геологія)|формації]] магнезіальних [[Скарн|скарнів]] або боросилікатами в формації вапнякових скарнів. | ||
Екзогенні родовища поділяють на вулканогенно-осадові, в яких переважають борати кальцію, і галогенно-осадові з боратами магнію. Самостійний тип екзогенних родовищ — мінералізовані води гарячих джерел. Борні руди розробляють переважно підземним способом. | Екзогенні родовища поділяють на вулканогенно-осадові, в яких переважають борати кальцію, і галогенно-осадові з боратами магнію. Самостійний тип екзогенних родовищ — мінералізовані води гарячих джерел. Борні руди розробляють переважно підземним способом. | ||
Рядок 13: | Рядок 15: | ||
#Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. | #Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. | ||
#Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с. | #Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с. | ||
− | #Полуніна Г. В., Башкірова Г. О., Коваль О. М. та ін. Мінеральні ресурси України. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд | + | #Полуніна Г. В., Башкірова Г. О., Коваль О. М. та ін. Мінеральні ресурси України. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд України, 2018. 270 с. |
#Mineral commodity summaries 2020. Reston : U.S. Department of the Interior, 2020. 204 p. | #Mineral commodity summaries 2020. Reston : U.S. Department of the Interior, 2020. 204 p. | ||
Рядок 32: | Рядок 34: | ||
|Дата оприлюднення=23 | |Дата оприлюднення=23 | ||
}} | }} | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Технічні науки]] |
[[Категорія:Геологічні науки]] | [[Категорія:Геологічні науки]] | ||
[[Категорія:Розробка корисних копалин]] | [[Категорія:Розробка корисних копалин]] | ||
[[Категорія:Геологія металевих і неметалевих корисних копалин]] | [[Категорія:Геологія металевих і неметалевих корисних копалин]] | ||
+ | [[Категорія:Руди]] | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Речовина]] | [[Категорія:Речовина]] | ||
[[Категорія:Природа]] | [[Категорія:Природа]] |
Поточна версія на 09:45, 28 квітня 2024
Бо́рні ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять Бор у таких сполуках і концентраціях, за яких їхнє промислове використання технічно можливе і економічно доцільне.
Як борні руди використовують природні борати і боросилікати. Найпоширеніші борати натрію, кальцію й магнію. Супутні корисні компоненти борних руд — залізо, олово, сульфіди кольорових металів.
Відповідно до генетичної класифікації родовища бувають ендогенні та екзогенні. Ендогенні мають переважно контактово-метасоматичний генезис і утворюються боратами в формації магнезіальних скарнів або боросилікатами в формації вапнякових скарнів.
Екзогенні родовища поділяють на вулканогенно-осадові, в яких переважають борати кальцію, і галогенно-осадові з боратами магнію. Самостійний тип екзогенних родовищ — мінералізовані води гарячих джерел. Борні руди розробляють переважно підземним способом.
Найбільші родовища борних руд відомі в Росії, Китаї, Кореї, США, Аргентині, Перу, Чилі, Туреччині.
Література
- Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006.
- Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с.
- Полуніна Г. В., Башкірова Г. О., Коваль О. М. та ін. Мінеральні ресурси України. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд України, 2018. 270 с.
- Mineral commodity summaries 2020. Reston : U.S. Department of the Interior, 2020. 204 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Борні руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борні руди (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів