Відмінності між версіями «Бабуган-яйла»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
(Не показані 7 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | '''Бабуга́н-яйла́''' — гірський масив [[Головне пасмо|Головного пасма]] [[Кримські гори|Кримських гір]]. Розташований у південній частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]], між смт [[Гурзуф]]ом і м. [[Алушта|Алуштою]]. На південному заході межує з [[Гурзуфська яйла|Гурзуфською яйлою]]. | |
+ | |||
+ | Масив простягається приблизно на 9 км, його ширина — до 4,5 км. Середня висота становить 1000–1400 м, максимальна — 1 545 м (г. [[Роман-Кош]]). | ||
+ | |||
+ | Поверхня платоподібна. Поширені карстові (див. [[Карст]]) форми [[Рельєф (географія)|рельєфу]], зокрема [[Печери|печери]]. Складається з [[вапняк]]ів і [[конгломерат (геологія)|конгломератів]]. | ||
+ | |||
+ | На північному сході [[яйла|яйли]] — г. Чамни-Бурун заввишки близько 1 193 м, найвище інтрузивне (див. [[Інтрузив]]) утворення Кримських гір. У північно-західній частині розташований хребет Сипап-Даг. | ||
+ | |||
+ | Тут бере початок р. Улу-Узень (довжина — до 15 км). | ||
+ | |||
+ | Поверхня вкрита [[степ лучний|лучними степами]], зокрема різнотравно-типчаковими, злаково-різнотравними та [[літофіти|літофітами]]. На схилах — букові ліси, ліси грабові та соснові, на висоті близько 1 250 м — гай берези повислої. | ||
+ | |||
+ | Входить до [[Кримський природний заповідник|Кримського природного заповідника]]. | ||
+ | |||
+ | ==Література== | ||
+ | #Дугаренко І. А., Яковенко І. М. Історико-географічні фактори розвитку процесу рекреаційного освоєння території гірсько-лісової зони Криму (кінець XIX — початок XX ст.) // Культура народів Причорномор’я. 2011. № 217. С. 96–100. | ||
+ | #Байцар А. Л. Географія Криму. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. 358 с. | ||
+ | #Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України. Київ : ВЦ «Академія», 2014. 544 с. | ||
+ | #Біотопи Гірського Криму / Ред. Я. П. Дідух. Київ : ТОВ «НВП Інтерсервіс», 2016. 292 с. | ||
+ | #Національний каталог біотопів України / За ред. А. А. Куземко, Я. П. Дідуха, В. А. Онищенка та ін. Київ : ФОП Клименко Ю. Я., 2018. 442 с. | ||
+ | |||
+ | == Автор ВУЕ == | ||
+ | [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]{{Цитування_ред}} | ||
+ | |||
+ | {{Оприлюднено | ||
+ | |Науковий напрям=Географічні науки | ||
+ | |Дефініція=гірський масив Головного пасма Кримських гір | ||
+ | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
+ | |Аудіосупровід= | ||
+ | |Відео= | ||
+ | |Аудіо= | ||
+ | |Ілюстрації= | ||
+ | |Обсяг гасла= | ||
+ | |Рік оприлюднення=2022 | ||
+ | |Місяць оприлюднення=09 | ||
+ | |Дата оприлюднення=01 | ||
+ | }} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Природа]] | ||
+ | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
+ | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
+ | [[Категорія:Фізична географія]] | ||
+ | [[Категорія:Рельєф материків]] | ||
+ | [[Категорія:Гори, гірські системи]] |
Поточна версія на 14:06, 21 грудня 2022
Бабуга́н-яйла́ — гірський масив Головного пасма Кримських гір. Розташований у південній частині Кримського півострова, між смт Гурзуфом і м. Алуштою. На південному заході межує з Гурзуфською яйлою.
Масив простягається приблизно на 9 км, його ширина — до 4,5 км. Середня висота становить 1000–1400 м, максимальна — 1 545 м (г. Роман-Кош).
Поверхня платоподібна. Поширені карстові (див. Карст) форми рельєфу, зокрема печери. Складається з вапняків і конгломератів.
На північному сході яйли — г. Чамни-Бурун заввишки близько 1 193 м, найвище інтрузивне (див. Інтрузив) утворення Кримських гір. У північно-західній частині розташований хребет Сипап-Даг.
Тут бере початок р. Улу-Узень (довжина — до 15 км).
Поверхня вкрита лучними степами, зокрема різнотравно-типчаковими, злаково-різнотравними та літофітами. На схилах — букові ліси, ліси грабові та соснові, на висоті близько 1 250 м — гай берези повислої.
Входить до Кримського природного заповідника.
Література
- Дугаренко І. А., Яковенко І. М. Історико-географічні фактори розвитку процесу рекреаційного освоєння території гірсько-лісової зони Криму (кінець XIX — початок XX ст.) // Культура народів Причорномор’я. 2011. № 217. С. 96–100.
- Байцар А. Л. Географія Криму. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. 358 с.
- Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України. Київ : ВЦ «Академія», 2014. 544 с.
- Біотопи Гірського Криму / Ред. Я. П. Дідух. Київ : ТОВ «НВП Інтерсервіс», 2016. 292 с.
- Національний каталог біотопів України / За ред. А. А. Куземко, Я. П. Дідуха, В. А. Онищенка та ін. Київ : ФОП Клименко Ю. Я., 2018. 442 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабуган-яйла // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабуган-яйла (дата звернення: 29.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів