Відмінності між версіями «Андрієвський, Дмитро Юрійович»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Андрієвський Дмитро Юрійович.jpg|міні|праворуч|320пкс|]] | [[Файл:Андрієвський Дмитро Юрійович.jpg|міні|праворуч|320пкс|]] | ||
| − | '''Андріє́вський, Дмитро́ Ю́рійович''' (27.09.1892, с. Бодаква, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл., Україна — 30.08.1976, м. Дорнштадт, земля Баден-Вюртемберг | + | '''Андріє́вський, Дмитро́ Ю́рійович''' (27.09.1892, с. Бодаква, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл., Україна — 30.08.1976, м. Дорнштадт, земля Баден-Вюртемберг; похований у м. Мюнхені, Німеччина; 2010 перепохований у м. Львові, Україна) — публіцист, політичний діяч, дипломат. Брат [[Андрієвський, Борис Юрійович|Б. Андрієвського]]. |
{{Персоналія | {{Персоналія | ||
|Прізвище=Андрієвський | |Прізвище=Андрієвський | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|Місяць смерті=08 | |Місяць смерті=08 | ||
|Рік смерті=1976 | |Рік смерті=1976 | ||
| − | |Місце смерті=Дорнштадт | + | |Місце смерті=Дорнштадт |
| − | |Місце поховання= | + | |Місце поховання=Львів |
|Стать= | |Стать= | ||
|Alma mater=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна | |Alma mater=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна | ||
|Місце діяльності= | |Місце діяльності= | ||
| − | |Напрями діяльності= | + | |Напрями діяльності=публіцистика, дипломатія, громадсько-політична активність |
|Традиція/школа= | |Традиція/школа= | ||
|Відзнака= | |Відзнака= | ||
|Ілюстрація= | |Ілюстрація= | ||
}} | }} | ||
| − | + | Народився у сім’ї священника. Навчався 1911–1912 у Харківському університеті (тепер [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна]]), Інституті цивільних інженерів у м. Санкт-Петербурзі (1912–1917). У 1918–1921 на дипломатичній службі. 1921 очолював консульський відділ Надзвичайної дипломатичної місії [[Українська Народна Республіка|УНР]] у м. Берні. 1922 переїхав до м. [[Брюссель|Брюсселя]]. Навчався на інженерному факультеті Університету м. Гента. Згодом працював за фахом інженера в різних фірмах Бельгії. | |
| − | Займався | + | Займався громадсько-політичною діяльністю. У 1920-х друкувався в журн. «Національна думка» (орган Групи української національної молоді, м. Прага, видавався 1924–1927) та «Розбудова нації» (1928–1929 — орган Проводу українських націоналістів як міжорганізаційного координаційного центру; 1929–1934 — орган Проводу українських націоналістів як керівного органу [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]] (ОУН), правонаступник журн. «Національна думка»). Член редколегії останнього. Андрієвський опублікував у цих виданнях низку статей ідеологічного змісту, одна з яких («Розбудова нації», опубліковано 1927 в журн. «Національна думка») дала назву однойменному періодичному виданню. Брав активну участь у організації Конгресу українських націоналістів (28.01.1929–03.02.1929), на якому засновано ОУН. |
| + | |||
| + | Деякі праці Андрієвського, зокрема «Тези про ідеологічні засади українського націоналізму та організаційні завдання Проводу українських націоналістів» (1928, не опубл.), виступи на Конгресі українських націоналістів 1929, стаття «Наша позиція» («Розбудова нації», 1928, № 1) та його листування з [[Коновалець, Євген Михайлович|Є. Коновальцем]] відіграли визначальну роль у розробці [[ідеологія|ідеології]] ОУН. Після розколу ОУН 1940 належав доОУН(м), виконував функції референта зовнішньої політики. У 1944 політв’язень концтабору [[Заксенгаузен]]. 1948 увійшов до складу Української національної ради як представник ОУН(м). У 1974–1976 — почесний голова Сенату ОУН. | ||
| − | |||
==Література== | ==Література== | ||
| − | #Кучерук О. Дмитро Андрієвський і процес підготовки першого Конгресу українських націоналістів 1929 р. // | + | #Кучерук О. Дмитро Андрієвський і процес підготовки першого Конгресу українських націоналістів 1929 р. // Український визвольний рух. 2006. Зб. 8; Українська революція. 1917–1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. |
#Документи : у 3 кн. / Авт.-упоряд.: О. А. Білоусько, Т. П. Пустовіт, В. Я. Ревегук. Полтава, 2017. Кн. 1. | #Документи : у 3 кн. / Авт.-упоряд.: О. А. Білоусько, Т. П. Пустовіт, В. Я. Ревегук. Полтава, 2017. Кн. 1. | ||
Поточна версія на 10:00, 13 вересня 2023
Андріє́вський, Дмитро́ Ю́рійович (27.09.1892, с. Бодаква, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл., Україна — 30.08.1976, м. Дорнштадт, земля Баден-Вюртемберг; похований у м. Мюнхені, Німеччина; 2010 перепохований у м. Львові, Україна) — публіцист, політичний діяч, дипломат. Брат Б. Андрієвського.
|
Андрієвський, Дмитро Юрійович | |
|---|---|
| Народження | 27.09.1892 |
| Місце народження | Бодавка, Полтавська область |
| Смерть | 30.08.1976 |
| Місце смерті | Дорнштадт |
| Місце поховання | Львів |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Напрями діяльності | публіцистика, дипломатія, громадсько-політична активність |
Народився у сім’ї священника. Навчався 1911–1912 у Харківському університеті (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), Інституті цивільних інженерів у м. Санкт-Петербурзі (1912–1917). У 1918–1921 на дипломатичній службі. 1921 очолював консульський відділ Надзвичайної дипломатичної місії УНР у м. Берні. 1922 переїхав до м. Брюсселя. Навчався на інженерному факультеті Університету м. Гента. Згодом працював за фахом інженера в різних фірмах Бельгії.
Займався громадсько-політичною діяльністю. У 1920-х друкувався в журн. «Національна думка» (орган Групи української національної молоді, м. Прага, видавався 1924–1927) та «Розбудова нації» (1928–1929 — орган Проводу українських націоналістів як міжорганізаційного координаційного центру; 1929–1934 — орган Проводу українських націоналістів як керівного органу Організації українських націоналістів (ОУН), правонаступник журн. «Національна думка»). Член редколегії останнього. Андрієвський опублікував у цих виданнях низку статей ідеологічного змісту, одна з яких («Розбудова нації», опубліковано 1927 в журн. «Національна думка») дала назву однойменному періодичному виданню. Брав активну участь у організації Конгресу українських націоналістів (28.01.1929–03.02.1929), на якому засновано ОУН.
Деякі праці Андрієвського, зокрема «Тези про ідеологічні засади українського націоналізму та організаційні завдання Проводу українських націоналістів» (1928, не опубл.), виступи на Конгресі українських націоналістів 1929, стаття «Наша позиція» («Розбудова нації», 1928, № 1) та його листування з Є. Коновальцем відіграли визначальну роль у розробці ідеології ОУН. Після розколу ОУН 1940 належав доОУН(м), виконував функції референта зовнішньої політики. У 1944 політв’язень концтабору Заксенгаузен. 1948 увійшов до складу Української національної ради як представник ОУН(м). У 1974–1976 — почесний голова Сенату ОУН.
Література
- Кучерук О. Дмитро Андрієвський і процес підготовки першого Конгресу українських націоналістів 1929 р. // Український визвольний рух. 2006. Зб. 8; Українська революція. 1917–1921. Полтавський вимір. Події. Постаті.
- Документи : у 3 кн. / Авт.-упоряд.: О. А. Білоусько, Т. П. Пустовіт, В. Я. Ревегук. Полтава, 2017. Кн. 1.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Андрієвський, Дмитро Юрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрієвський, Дмитро Юрійович (дата звернення: 29.05.2024).
