Коновалець, Євген Михайлович

20150711191132!Коновалець Євген.jpg

Конова́лець, Євге́н Миха́йлович (14.06.1891, с. Зашків, тепер Львівського району Львівської області, Україна – 23.05.1938, м. Роттердам, Нідерланди) — військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, перший лідер Організації українських націоналістів (ОУН).


Коновалець, Євген Михайлович

Народження 14.06.1891
Місце народження Зашків
Смерть 23.05.1938
Місце смерті Роттердам
Місце поховання Роттердам
Напрями діяльності політика
Konovalec-evgen-mihaylovich.jpg

Життєпис

Пам'ятна монета, 2021

Народився у вчительській родині. У 1901–1909 навчався в Академічній гімназії у Львові, у 1909–1914 – на юридичному факультеті Львівського університету.

1912 став секретарем львівської філії «Просвіти», був членом «Академічної громади». 1913 обраний до головної управи Українського студентського союзу. Незабаром став членом Української національно-демократичної партії, як представник студентства входив до її Тіснішого народного комітету.

На початку Першої світової війни мобілізований до австрійської армії. У травні 1915, під час боїв на г. Маківці, потрапив у російський полон, до 1917 перебував у таборах військовополонених у Росії.

Після початку Української революції взяв участь у формуванні Галицько-буковинського куреня Січових стрільців у м. Києві. У січні 1918 обраний командиром реорганізованого Куреня січових стрільців у складі Армії УНР.

Під час війни за незалежність України командував куренем, полком, окремим загоном, дивізією і корпусом Січових стрільців. У листопаді-грудні 1918 Січові стрільці під командуванням Є. Коновальця стали ядром повстанських військ Директорії УНР і відіграли важливу роль у поваленні режиму гетьмана П. Скоропадського; у 1919 брали участь у бойових операціях проти червоних і білогвардійських військ.

У грудні 1919 Коновалець видав наказ про самодемобілізацію Січових стрільців, після чого їх було інтерновано польськими військами. Навесні 1920, звільнившись із табору для інтернованих, виїхав до Чехословаччини, а згодом до м. Відня, звідки керував діяльністю січово-стрілецької організації і намагався організувати з колишніх бійців Української галицької армії і українських полонених із таборів в Італії військове формування для продовження боротьби.

У липні 1921 повернувся до м. Львова й наприкінці того ж року очолив Українську військову організацію (УВО). З жовтня 1922 перебував на еміграції в Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. Восени 1923 на вимогу Є. Петрушевича усунутий від командування УВО (під тиском радянських представників), але в червні 1924, після провалу переговорів з більшовиками, повернувся на посаду Начального команданта УВО, на якій перебував до повного злиття організації з Організацією українських націоналістів (ОУН) у 1934.

З 1927 – голова Проводу українських націоналістів; затверджений на цій посаді Конгресом українських націоналістів у м. Відні (1929), на якому створено ОУН.

Згідно із задумом Є. Коновальця, ОУН мала стати відкритою націоналістичною організацією, а УВО – підпільним збройним крилом українського визвольного руху. Проте внаслідок серії саботажів і терористичних актів, які здійснили молоді члени ОУН в Галичині в 1930–1932, іноді без відома й усупереч волі Проводу, організація на практиці перейняла бойові завдання УВО.

Як лідер ОУН, Є. Коновалець провадив активну міжнародну політику, намагаючись знайти союзників у її боротьбі. У 1932-1934 і 1937-1938 він налагодив співпрацю ОУН із політичними та військовими колами Німеччини, розраховуючи на її допомогу у відновленні української держави. 23.05.1938 убитий агентом НКВС СРСР П. Судоплатовим. Похований на цвинтарі Кросвейк у м. Роттердамі.

Вшанування пам’яті

9.06.2021 Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету «Євген Коновалець» номіналом 2 гривні. На аверсі монети процитовано слова Є. Коновальця «Будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба». На реверсі зображено портрет діяча й роки його життя.

Праці

Причинки до історії Української революції. Прага : Накладом Проводу Українських Націоналістів, 1928. 39 с.

Література

  1. Євген Коновалець та його доба / Гол. ред. кол.: Ю. Бойко. Мюнхен : Видання Фундації ім. Є. Коновальця, 1974. 1020 с.
  2. «Я б’ю в дзвін, щоб зрушити справу ОУН з мертвої точки…»: Невідомі документи Організації Українських Націоналістів. Рік 1930 (Листування Голови Проводу ОУН Є. Коновальця і секретаря ПРУН В. Мартинця). Київ : Темпора, 2003. 272 с.
  3. Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів : в 10 т. / Упоряд.: Ю. Черченко, О. Кучерук. Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2005–2010. Т. 1–2.
  4. Ковальчук М. На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця в 1917–1921 рр. Київ : Українська видавнича спілка імені Ю. Липи, 2010. 287 с.
  5. Зайцев О. Український інтеґральний націоналізм (1920–1930-ті роки): Нариси інтелектуальної історії. Київ : Критика, 2013. 488 с.
  6. Shkandrij M. Ukrainian Nationalism: Politics, Ideology, and Literature, 1929–1956. New Haven : Yale University Press, 2015. 344 p.
  7. Хома І. Я. Євген Коновалець. Харків : Клуб сімейного досзвілля, 2016. 256 с.

Автор ВУЕ

О. Ю. Зайцев


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Зайцев О. Ю. Коновалець, Євген Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Коновалець, Євген Михайлович (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
14.06.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶