Відмінності між версіями «Аглютинація у філології»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Аглютина́ція''' (від {{lang-la|agglutinatio}} — склеювання) — у філології — спосіб творення слова чи словоформи через приєднання до незмінної основи без внутрішньої флексії стандартних [[афікс]]ів, які мають одне значення, в [[Аглютинативні мови|аглютинативних мовах]] — здебільшого граматичне. Афікси приєднуються в певному порядку (наприклад, у тюркських мовах спочатку додають афікс множини, потім [[Посесивність|посесивності]] й відмінка: кирг. ата-лар-ымыз-да — «у наших батьків»). Афікси не зливаються один з одним, їхні межі чіткі. Можливі деякі зміни голосних у складі морфеми, зумовлені переважно сингармонізмом, або приголосних на морфемному шві. Аглютинація є не лише способом формотворення, а й словотвору. | + | '''Аглютина́ція''' (від {{lang-la|agglutinatio}} — склеювання) — у філології — спосіб творення слова чи словоформи через приєднання до незмінної основи без внутрішньої флексії стандартних [[афікс]]ів, які мають одне значення, в [[Аглютинативні мови|аглютинативних мовах]] — здебільшого граматичне. Афікси приєднуються в певному порядку (наприклад, у тюркських мовах спочатку додають афікс множини, потім [[Посесивність|посесивності]] й відмінка: кирг. ата-лар-ымыз-да — «у наших батьків»). Афікси не зливаються один з одним, їхні межі чіткі. Можливі деякі зміни голосних у складі морфеми, зумовлені переважно сингармонізмом, або приголосних на морфемному шві. Аглютинація є не лише способом формотворення, а й словотвору. |
| − | У діахронічному словотворі явище приєднання до слова чи його основи іншого службового слова, яке перетворюється на афіксальну морфему (наприклад, постфікса -ся у слов’янських мовах). У цьому значенні аглютинацію кваліфікують відповідно до гіпотези компаративіста [[Бопп, Франц|Ф. Боппа]], який у першій половині 19 ст. обґрунтував ідею походження індоєвропейських флексій імені й дієслова від незалежних займенникових форм, що приєдналися до коренів шляхом аглютинації. Гіпотезу не прийняли чимало лінгвістів, а згодом було доведено помилковість деяких її положень. | + | У діахронічному словотворі явище приєднання до слова чи його основи іншого службового слова, яке перетворюється на афіксальну морфему (наприклад, постфікса -ся у слов’янських мовах). У цьому значенні аглютинацію кваліфікують відповідно до гіпотези компаративіста [[Бопп, Франц|Ф. Боппа]], який у першій половині 19 ст. обґрунтував ідею походження індоєвропейських флексій імені й дієслова від незалежних займенникових форм, що приєдналися до коренів шляхом аглютинації. Гіпотезу не прийняли чимало лінгвістів, а згодом було доведено помилковість деяких її положень. |
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
| − | |||
* [[Автор_ВУЕ::Селіванова О. О.|О. О. Селіванова]] | * [[Автор_ВУЕ::Селіванова О. О.|О. О. Селіванова]] | ||
Версія за 13:52, 11 липня 2018
Аглютина́ція (від лат. agglutinatio — склеювання) — у філології — спосіб творення слова чи словоформи через приєднання до незмінної основи без внутрішньої флексії стандартних афіксів, які мають одне значення, в аглютинативних мовах — здебільшого граматичне. Афікси приєднуються в певному порядку (наприклад, у тюркських мовах спочатку додають афікс множини, потім посесивності й відмінка: кирг. ата-лар-ымыз-да — «у наших батьків»). Афікси не зливаються один з одним, їхні межі чіткі. Можливі деякі зміни голосних у складі морфеми, зумовлені переважно сингармонізмом, або приголосних на морфемному шві. Аглютинація є не лише способом формотворення, а й словотвору.
У діахронічному словотворі явище приєднання до слова чи його основи іншого службового слова, яке перетворюється на афіксальну морфему (наприклад, постфікса -ся у слов’янських мовах). У цьому значенні аглютинацію кваліфікують відповідно до гіпотези компаративіста Ф. Боппа, який у першій половині 19 ст. обґрунтував ідею походження індоєвропейських флексій імені й дієслова від незалежних займенникових форм, що приєдналися до коренів шляхом аглютинації. Гіпотезу не прийняли чимало лінгвістів, а згодом було доведено помилковість деяких її положень.
