Відмінності між версіями «Балти»

м (Імпортовано 1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
балтські народи – народи індоєвропейської мовної групи, які в І-ХІ ст. населяли південно-східну Прибалтику до Верхнього Дніпра
+
'''Ба́лти''' — представники народів, які розмовляють мовами балтійської групи (див. [[Балтійські мови]]) балто-слов’янської гілки [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]].
 +
 
 +
Балти населяють територію сучасних [[Литва|Литви]] й [[Латвія|Латвії]], розмовляють [[литовська мова|литовською]], [[латиська мова|латиською]] та латгальською мовами (відповідно до законодавства Латвії латгальська мова — літературний варіант латиської мови). Деякі лінгвісти вважають окремою балтійською мовою жемайтську, проте зазвичай її класифікують як [[наріччя]] литовської мови.
 +
 
 +
У ранньому середньовіччі балти населяли значну територію за межами їхнього сучасного ареалу. Зокрема, балтійські племена заселяли південне й південно-східне узбережжя [[Балтійське море|Балтійського моря]] (територія сучасної Польщі й Калінінградської області Росії), більшу частину території сучасної Білорусі та всіх прикордонних із нею областей Росії.
 +
 
 +
У 9–10 ст. низка балтських племінних союзів — голядь (південь сучасних Московської області, Калузька й Смоленська області), курші (захід сучасних Литви й Латвії), [[ятвяги]] (межиріччя річок [[Західний Буг]], Нарва й [[Німан]]) і литва (басейн р. Вілії, середня й верхня течія р. Німану й середня течія р. Західного Бугу) — визнавала зверхність давньоруських князів і сплачувала їм [[данина|данину]] (згадано в «[[Повість минулих літ|Повісті минулих літ]]»).
 +
 
 +
[[Слов’яни]] остаточно асимілювали балтійські племена на території сучасних Польщі, Білорусі й Росії (крім пруссів у сучасній Калінінградській області) у пізньому середньовіччі (до 15 ст.). Німецькі хрестоносці (див. [[Тевтонський орден]]) підкорили племена пруссів у 13 ст. З кінця 13 ст. розпочався інтенсивний процес асиміляції пруссів німцями. Останні відомі носії прусської мови померли під час епідемії чуми 1709–1711.
 +
 
 +
Існування балтійських племен далеко за межами сучасних Литви й Латвії засвідчено впливом балтійського [[субстрат мовний|субстрату]] на [[слов’янські мови]] (передусім на білоруську) і численними [[топонім]]ами балтійського походження в Польщі, Білорусі, Росії (Курська, Брянська, Смоленська, Калузька, Тульська, Московська, Новгородська і Псковська області) й Україні (Київська, Житомирська й Чернігівська області).
 +
 
 +
==Література==
 +
# Gimbutas M. The Balts. London : Thames and Hudson, 1963. 286 p.
 +
# Денисова Р. Антропология древних балтов. Рига : Зинатне, 1975. 403 с.
 +
# Bojtár E. Foreword to the Past. A Cultural History of the Baltic People. Budapest : Central European University Press, 1999. 350 p.
 +
# Рудич Т. О. Балти на території України за доби Київської Русі. Антропологічний аспект // Археологія і давня історія України. 2020. Вип. 2. С. 416–423.
 +
 
 +
==Автор ВУЕ==
 +
 
 +
[[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]]
 +
{{Цитування_ред}}
 +
 
 +
{{Оприлюднено
 +
|Науковий напрям=Історичні науки
 +
|Дефініція=представники народів, які розмовляють мовами балтійської групи балто-слов’янської гілки індоєвропейських мов.
 +
|Статус гасла=оприлюднено
 +
|Аудіосупровід=
 +
|Відео=
 +
|Аудіо=
 +
|Ілюстрації=
 +
|Обсяг гасла=2448
 +
|Рік оприлюднення=2023
 +
|Місяць оприлюднення=09
 +
|Дата оприлюднення=13
 +
}}
 +
[[Категорія:Історичні науки]]
 +
[[Категорія:Етноси]]
 +
[[Категорія:ВУЕ]]
 +
[[Категорія:Е-ВУЕ]]

Поточна версія на 01:51, 13 вересня 2023

Ба́лти — представники народів, які розмовляють мовами балтійської групи (див. Балтійські мови) балто-слов’янської гілки індоєвропейських мов.

Балти населяють територію сучасних Литви й Латвії, розмовляють литовською, латиською та латгальською мовами (відповідно до законодавства Латвії латгальська мова — літературний варіант латиської мови). Деякі лінгвісти вважають окремою балтійською мовою жемайтську, проте зазвичай її класифікують як наріччя литовської мови.

У ранньому середньовіччі балти населяли значну територію за межами їхнього сучасного ареалу. Зокрема, балтійські племена заселяли південне й південно-східне узбережжя Балтійського моря (територія сучасної Польщі й Калінінградської області Росії), більшу частину території сучасної Білорусі та всіх прикордонних із нею областей Росії.

У 9–10 ст. низка балтських племінних союзів — голядь (південь сучасних Московської області, Калузька й Смоленська області), курші (захід сучасних Литви й Латвії), ятвяги (межиріччя річок Західний Буг, Нарва й Німан) і литва (басейн р. Вілії, середня й верхня течія р. Німану й середня течія р. Західного Бугу) — визнавала зверхність давньоруських князів і сплачувала їм данину (згадано в «Повісті минулих літ»).

Слов’яни остаточно асимілювали балтійські племена на території сучасних Польщі, Білорусі й Росії (крім пруссів у сучасній Калінінградській області) у пізньому середньовіччі (до 15 ст.). Німецькі хрестоносці (див. Тевтонський орден) підкорили племена пруссів у 13 ст. З кінця 13 ст. розпочався інтенсивний процес асиміляції пруссів німцями. Останні відомі носії прусської мови померли під час епідемії чуми 1709–1711.

Існування балтійських племен далеко за межами сучасних Литви й Латвії засвідчено впливом балтійського субстрату на слов’янські мови (передусім на білоруську) і численними топонімами балтійського походження в Польщі, Білорусі, Росії (Курська, Брянська, Смоленська, Калузька, Тульська, Московська, Новгородська і Псковська області) й Україні (Київська, Житомирська й Чернігівська області).

Література

  1. Gimbutas M. The Balts. London : Thames and Hudson, 1963. 286 p.
  2. Денисова Р. Антропология древних балтов. Рига : Зинатне, 1975. 403 с.
  3. Bojtár E. Foreword to the Past. A Cultural History of the Baltic People. Budapest : Central European University Press, 1999. 350 p.
  4. Рудич Т. О. Балти на території України за доби Київської Русі. Антропологічний аспект // Археологія і давня історія України. 2020. Вип. 2. С. 416–423.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Балти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балти (дата звернення: 29.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
13.09.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶