Аббас, Саххат

Аббас, Саххат ‎

Аббас, Сахха́т (азерб. Abbas, Səhhət; справжні прізвище та ім’я — азерб. Abbasqulu Molla Əlabbas oğlu Mehdizadə; 1874, м. Шемаха, Азербайджан — 11.07.1918, м. Гянджа, Азербайджан) — поет, драматург, перекладач, педагог, журналіст.

Аббас, Саххат
Народження	1874
Місце народження	Шемаха, Азербайджан
Смерть	1918
Місце смерті	Гянджа, Азербайджан
Напрями діяльності	поет, драматург, перекладач, педагог, журналіст

Народився у родині шемахського мулли, який став першим вчителем Аббаса. Продовжив навчання в медресе в Ірані, закінчив курс медичної освіти в тегеранській школі «Музафферійе».

Повернувшись 1901 до м. Шемахи, надає перевагу літературній творчості та педагогічній діяльності. Твори друкував під псевдонімом (тахаллус) Саххат («Здоров’я»), віддаючи належне своїй медичній освіті. Тривалий час Аббас викладав у школах азербайджанську мову.

Вільно володіючи перською, арабською, французькою і російською мовами, Аббас один із перших заклав основи школи художнього перекладу. На його творчість мала вплив поезія геніїв літератури Сходу: Нізамі, Гафіза, Сааді, але як прогресивний представник ліберальної тюркської буржуазії тієї доби Аббас у своїх творах пропагував мотиви «мусульманського західництва».

1903 Аббас друкувався у тбіліській газеті «Шергі-Русі» («Російський Схід»). 1905 виступив із програмною статею «Яка має бути нова поезія?» («Yeni poeziya necə olmalıdır?»), пізніше підтвердив свої ідейно-естетичні переконання публікацією віршів «Ода прекрасній свободі», «Голос пробудження», «Поетична мова». Аббас — палкий прибічник руху за «новометодну школу».

Автор підручників «Нова школа» (у співавторстві з А. Махмудбековим; 1909) і «Перший крок до тюркської літератури» (1914). Як поет-романтик приєднався до літературної групи, яка гуртувалися довкола часопису «Фйуюзат» («Fyüzat»; 1906–1907), що його в добу СРСР називали «буржуазно-націоналістичним» через провідне гасло головного редактора та ідеолога видання Алібека Гусейнзаде (1864–1940): «Тюркізуватися, ісламізуватися, модернізуватися!».

Аббас друкувався у майже всіх газетах і журналах м. Баку, публікував переклади творів російських і французьких поетів. 1912 видав збірку перекладів «Сонце Заходу» («Qərb günəşi»), книгу власних віршів «Розбитий саз» («Sınıq saz»), поему «Мужність Ахмеда», а також комедії «Нафтовий водограй» і «Бідність не ґандж» («Kasıblıq eyib deyil») (за мотивами п’єси О. Островського). 1916 опублікував поему «Поет, муза й громадянин», яка потверджує його славу поета-романтика.

1918 — змушений утікати з окупованого більшовиками м. Шемахи.

У 21 ст. Аббас — улюблений поет азербайджанських дітей, його вірші не сходять зі сторінок шкільних підручників та хрестоматій.

Твори

Seçilmiş əsərləri. Bakı, 2005.
Рос. перекл. — [Стихи] // Антология азербайджанской поэзии. Москва, 1939.
[Стихи] // Антология азербайджанской поэзии. Баку, 2009. Т. 2.

Література

Anar. Odlar yurdu Azərbaycan. The Land of Fire. Азербайджан — страна огней. Bakı, 2009.

Автор ВУЕ

Г. І. Халимоненко