Акомодаційна політика
Акомодаці́йна полі́тика — економічна політика, спрямована на пом’якшення наслідків економічних шоків, мінімізацію їх негативних впливів.
Складниками акомодаційної політики часто розглядають:
- стабілізаційну політику
- антиінфляційну політику
- державне регулювання зайнятості
- політику стабілізації грошей
- політику регуляції грошей
- політику раціоналізації
- політику регулювання державного боргу
- політику управління зовнішнім боргом
- програми зовнішніх запозичень
- грошово-кредитну політику
- фіскальну політику
- валютну політику
- торговельну політику
Наприклад, акомодаційна політика може проводитися шляхом розширення сукупного попиту за рахунок зростання при збереженні обсягів виробництва. Так, країни, що розвиваються, які здійснюють інтеграцію з розвинутими країнами, проводять акомодаційну політику, спрямовану на послаблення негативного впливу конвергенційних шоків, пов’язаних з нерівномірним рівнем розвитку їх економік.
Література
- Бабашкина А. М. Государственное регулирование национальной экономики. Москва: Финансы и статистика, 2003. 480 с.
- Політична економія/ уклад.: Томашик Л. С. та ін. - Львів : Вид-во ЛКА, 2015. - 223 с.
- Помінова І. І. Політична економія.- Харків : Вид-во Іванченка І. С., 2016. - 267 с.
- П'ясецька-Устич С. В. Політична економія - Ужгород : РІК-У, 2016. – 175с.
- Зайцев Ю. К., Москаленко О. М. Сучасна політична економія як теоретична основа економічного розвитку суспільства: монографія. - Київ : КНЕУ, 2018-397с.
