Абдо, Мухаммад
А́бдо, Муха́ммад (араб. محمد عبده; 1849, с. Шабшир-ель-Хісса, Гарбія, Єгипет — 11.07.1905, м. Александрія, Єгипет) — мислитель, публіцист, релігійний та суспільний діяч, основоположник мусульманського модернізму.
Абдо, Мухаммад (محمد عبده) | |
---|---|
Народження | 1849 |
Місце народження | Шабшир-ель-Хісса, Гарбія, Єгипет |
Смерть | 1905 |
Місце смерті | Александрія, Єгипет |
Alma mater | Унівеситет аль-Азхар, Каїр |
Напрями діяльності | педагогіка, політика, публіцистика, філологія, релігія |
Життєпис
Закінчив Унівеситет аль-Азхар (1877, Каїр, Єгипет), де був учнем філософа, ідеолога панісламізму Джамал ад-Діна аль-Афгані; залишився там викладати.
За участь в англо-єгипетській війні (1882) на боці єгиптян був висланий з Єгипту та оселився у Франції, де випускав газету «Урва аль-Вуска» («Найміцніший зв’язок»).
З 1885 жив у Лівані.
1888 повернувся до Єгипту; читав лекції в Університеті аль-Азхар.
У 1899–1905 — головний муфтій Єгипту. У цій ролі прославився як реформатор ісламу, зокрема, широкого розголосу набули такі його фетви (рішення муфтія): дозвіл зображати людей і тварин, отримувати відсотки з банківських операцій, носити європейські капелюхи тощо.
Праці
Основні теологічні праці:
- «Трактат про єдинобожжя» (1897);
- «Коментарі до Корану» (1898–1905).
Статті Абдо на релігійно-філософські, соціально-політичні та моральні теми, опубліковані у 1876–1905, стали взірцями сучасної арабської мови та нового публіцистичного стилю.
Література
- Религия и общественная мысль народов Востока. Москва : Наука, ГРВЛ, 1971. 265 с.
- Степанянц М. Т. Ислам в философской и общественной мысли зарубежного Востока XIX—XX вв. Москва : Наука, 1974. 190 с.