Академія Гонкур

Акаде́мія Ґонку́р, Ґонкурівська Академія (Academie Goncourt), Ґонкурівське літературне товариство (Société littéraire des Goncourt) — літературне товариство, утворене за заповітом Е. Гонкура. Уперше зібралося 07.04.1900 у будинку письменника Л. Енніка у передмісті Парижа Пассі; у складі товариства були письменники: К. Гюїсманс, О. Мірбо, Роні-старший і Роні-молодший, Л. Еннік, П. Маргерітт, Г. Жоффруа, згодом обрали Л. Доде, Е. Буржа, Л. Декава. На наступних зборах 09.02.1903 у будинку К. Гюїсманса обговорювався статут після офіційного визнання академії указом голови Ради міністрів Франції від 19.01.1903. Надалі «десятка» збиралася щомісяця від 26.02.1903 спочатку у весільному салоні Гранд-Отелю у Парижі, а від 31.10.1914 місцем зборів членів Академії Ґонкур став ресторан «Друан» у Парижі. Збори відбуваються першого вівторка кожного місяця, крім літа. За статутом товариство декларувалося як неприбуткова асоціація. 1903 президентом Франції воно було оголошене «суспільно корисним», що дозволило Академії Ґонкур отримувати дарунки і спадщину та ставило під контроль двох міністерств — культури і внутрішніх справ. Академія Ґонкур отримує допомогу від мерії Парижа і міст-партнерів, Національного центру книги, компанії Fnac.

Нових членів Академії Ґонкур вводять шляхом кооптації, обираючи часто одноголосно чи майже одноголосно. Для того щоб кандидатуру було відхилено, достатньо одного категоричного заперечення когось із членів товариства. Обирати до Академії Ґонкур можуть будь-якого франкомовного письменника. Новий член Академії Ґонкур отримує столовий прибор попередника з ножем і виделкою, виготовленими з позолоченого срібла. На столових приборах вигравіювано імена членів Академії Ґонкур.

Щороку в листопаді Академія Ґонкур присуджує Ґонкурівську премію. Крім основної премії присуджується Ґонкурівська премія за перший роман, Ґонкурівська премія за новелу, Ґонкурівська премія за поезію, Ґонкурівська премія за біографію. Склад Академії Ґонкур (на 2016): Б. Піво (президент), Е.-Е. Шмітт, Д. Декуен, П. Констан, П. Рамбо, Т. Бен-Желлун, В. Депант, Ф. Шандернагор, Ф. Клодель, П. Ассулін.

Література

1. Caffier M. Academie Goncourt. Paris, 1994.
2. Lainé P. Sacré Goncourt! Paris, 2000.
3. Bourra O. Un siècle de Goncourt. Paris, 2003.

Автор ВУЕ

• C. В. Глухова