Відмінності між версіями «Альберт Великий»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ( | + | '''Альбе́рт Вели́кий''', Святи́й Альбе́рт [ {{lang-la|Albertus Magnus}} ; при нар. Альберт фон Больштедт ({{lang-de|Albert von Bollstadt}}); бл. 1193, м. Лауїнген, Німеччина — 15.11.1280, м. Кельн, Німеччина] — середньовічний німецький католицький теолог, чернець-домініканець, реформатор католицького богословʼя, природознавець, алхімік та астролог, філософ, наставник [[Тома Аквінський|Томи Аквінського]]. |
| + | __TOC__ | ||
| + | {| border=1 style="float:right; margin-left: 5px; width: 300px; height:200px;" | ||
| + | |- | ||
| + | | style="text-align: center;| Прізвище, ім’я мовою країни персоналії | ||
| + | | style="text-align: center;|Albertus Magnus | ||
| + | |- | ||
| + | |style="text-align: center;|Прізвище, ім’я укр. мовою | ||
| + | |style="text-align: center;|Альбе́рт Вели́кий, Святи́й Альбе́рт | ||
| + | |- | ||
| + | |style="text-align: center;|Дата і місце народження | ||
| + | |style="text-align: center;|бл. 1193, м. Лауїнген, Німеччина | ||
| + | |- | ||
| + | |style="text-align: center;|Дата і місце смерті | ||
| + | |style="text-align: center;|15.11.1280, м. Кельн, Німеччина | ||
| + | |- | ||
| + | |style="text-align: center;|Напрями діяльності | ||
| + | |style="text-align: center;|Богослов-реформатор, освітянин, учений, винахідник | ||
| + | |} | ||
| + | ==Життєпис== | ||
| + | Святий Альберт народився бл. 1193 в родині графів Больштедт в м. Лауїнген (Німеччина, Швабія). Змалку зростав у заможності; здобув виховання, належне нащадку знатного роду.<br> | ||
| + | Освіту отримав в Падуанському університеті (Італія). У Падуї 1223 вступив до ордену домініканців. Завершивши навчання та склавши чернечі обітниці, отримав призначення стати професором в Кельні. У 1245 — у Парижі, де отримав ступінь магістра теології та очолив кафедру богослов’я. Наступного року здобув ступінь магістра богословʼя.<br> | ||
| + | У 1260–1260 — єпископ Регенсбурга. Надаючи священикам та прихожанам приклад духовного служіння, поступово відновив порядок в єпархії, що занепадала.<br> | ||
| + | Наприкінці життя повернувся до монастиря в Кельні. Останні літа провів у молитві та духовному наставництві, працюючи над науковими й теологічними творами. | ||
| + | ==Діяльність== | ||
| + | Альберт Великий відомий як богослов-реформатор, освітянин, різносторонній учений, винахідник.<br> | ||
| + | Викладав у навчальних закладах Німеччини та Франції. Знався на математиці, фізиці, хімії, механіці, логіці, етиці, метафізиці, теології. Винайшов логарифми. Засновник кібернетики [[Норберт Вінер]] вважав Альберта Великого одним із прабатьків сучасної кібернетики.<br> | ||
| + | Альберт Великий одним із перших поцінував духовну спадщину арабської і давньогрецької культури. Тлумачив і коментував тексти [[Аристотель|Аристотеля]]. Реформував католицьке богословʼя на основі [[Арістотелізм|аристотелізму]].<br> | ||
| + | У 1259 на генеральному капітулі ордену у м. Валансьєнні Альберт Великий наполіг на тому, щоб філософія та природничі дисципліни ввійшли до навчального плану орденських шкіл, що посприяло розвитку середньовічної освіти. | ||
| + | ==Праці== | ||
| + | Альберт Великий написав численні праці. Найвідоміші з-поміж них: | ||
| + | * «Сума теології», | ||
| + | * «Про причини і про виникнення загального», | ||
| + | * «Книжка про алхімію» та ін. | ||
| + | Альберт Великий обстоював постулати віри, спираючись на вчення Аристотеля, наукові знання. Використовуючи емпіричні, раціональні докази, у вигляді силогізмів аргументував існування Бога. Відтак доводив, що саме християнство несе істинне знання про Бога. | ||
| + | Альберт Великий мислив космос як єдину живу систему, на що спирався в своїх передбаченнях майбутнього людства. | ||
| + | ==Визнання== | ||
| + | За всеосяжні знання сучасники назвали його Великим і присвоїли титул doctor universalis (доктор універсальний). | ||
| + | Праці Альберта Великого мали великий вплив також на нащадків. У пізньосередньовічному богослов’ї виникла течія альбертистів — послідовників Альберта Великого. | ||
| + | Канонізований католицькою церквою в 1931 та зарахований до вчителів Церкви Папою Пієм XI. День пам’яті святого — 15 листопада. | ||
| + | ==Крім того== | ||
| + | Припускають, що Альберт Великий винайшов такі витвори: | ||
| + | * золотий механічний птах, що співав як соловей; | ||
| + | * підйомні механізми для срібних копалень герцога Баварії, що не використовували фізичну силу людей і коней; | ||
| + | * теплиця з невідомого матеріалу і штучний сад, всі процеси в якому урухомлювалися «невідомою силою». | ||
| + | Тома Аквінський писав, що Альберт Великий перетворював ртуть у золото, а також за допомогою філософського каменю створив гомункулуса — механічну людину. | ||
| + | ==Дослівно== | ||
| + | {{цитата|Вся мудрість походить від Господа нашого… Він є найвища висота і глибока глибина всякого знання. Він є скарбниця всякого знання, Він є скарбниця всієї мудрості.|40|Альберт Великий «Малий алхімічний звід» (Libellus de Alchimia))}} | ||
| + | ==Література== | ||
| + | *Вертеловский А. Средневековая мистика и отношение её к католичеству / А. Вертеловский. – Харьков: Типография Окружного штаба, 1888. – 274 c.; | ||
| + | *Поло де Бонье М.-А. Средневековая Франция / Мари-Анри Поло де Болье. – М.: Мысль, 2014, 231с.; | ||
| + | *Соколов В.В. Средневековая философия / В.В. Соколов. – М.: Высш.шк., 1979. – 448 с. | ||
| + | ==Автор== | ||
| + | *Г. О. Остапчук | ||
Версія за 19:46, 16 червня 2017
Альбе́рт Вели́кий, Святи́й Альбе́рт [ лат. Albertus Magnus ; при нар. Альберт фон Больштедт (нім. Albert von Bollstadt); бл. 1193, м. Лауїнген, Німеччина — 15.11.1280, м. Кельн, Німеччина] — середньовічний німецький католицький теолог, чернець-домініканець, реформатор католицького богословʼя, природознавець, алхімік та астролог, філософ, наставник Томи Аквінського.
| Прізвище, ім’я мовою країни персоналії | Albertus Magnus |
| Прізвище, ім’я укр. мовою | Альбе́рт Вели́кий, Святи́й Альбе́рт |
| Дата і місце народження | бл. 1193, м. Лауїнген, Німеччина |
| Дата і місце смерті | 15.11.1280, м. Кельн, Німеччина |
| Напрями діяльності | Богослов-реформатор, освітянин, учений, винахідник |
Життєпис
Святий Альберт народився бл. 1193 в родині графів Больштедт в м. Лауїнген (Німеччина, Швабія). Змалку зростав у заможності; здобув виховання, належне нащадку знатного роду.
Освіту отримав в Падуанському університеті (Італія). У Падуї 1223 вступив до ордену домініканців. Завершивши навчання та склавши чернечі обітниці, отримав призначення стати професором в Кельні. У 1245 — у Парижі, де отримав ступінь магістра теології та очолив кафедру богослов’я. Наступного року здобув ступінь магістра богословʼя.
У 1260–1260 — єпископ Регенсбурга. Надаючи священикам та прихожанам приклад духовного служіння, поступово відновив порядок в єпархії, що занепадала.
Наприкінці життя повернувся до монастиря в Кельні. Останні літа провів у молитві та духовному наставництві, працюючи над науковими й теологічними творами.
Діяльність
Альберт Великий відомий як богослов-реформатор, освітянин, різносторонній учений, винахідник.
Викладав у навчальних закладах Німеччини та Франції. Знався на математиці, фізиці, хімії, механіці, логіці, етиці, метафізиці, теології. Винайшов логарифми. Засновник кібернетики Норберт Вінер вважав Альберта Великого одним із прабатьків сучасної кібернетики.
Альберт Великий одним із перших поцінував духовну спадщину арабської і давньогрецької культури. Тлумачив і коментував тексти Аристотеля. Реформував католицьке богословʼя на основі аристотелізму.
У 1259 на генеральному капітулі ордену у м. Валансьєнні Альберт Великий наполіг на тому, щоб філософія та природничі дисципліни ввійшли до навчального плану орденських шкіл, що посприяло розвитку середньовічної освіти.
Праці
Альберт Великий написав численні праці. Найвідоміші з-поміж них:
- «Сума теології»,
- «Про причини і про виникнення загального»,
- «Книжка про алхімію» та ін.
Альберт Великий обстоював постулати віри, спираючись на вчення Аристотеля, наукові знання. Використовуючи емпіричні, раціональні докази, у вигляді силогізмів аргументував існування Бога. Відтак доводив, що саме християнство несе істинне знання про Бога. Альберт Великий мислив космос як єдину живу систему, на що спирався в своїх передбаченнях майбутнього людства.
Визнання
За всеосяжні знання сучасники назвали його Великим і присвоїли титул doctor universalis (доктор універсальний). Праці Альберта Великого мали великий вплив також на нащадків. У пізньосередньовічному богослов’ї виникла течія альбертистів — послідовників Альберта Великого. Канонізований католицькою церквою в 1931 та зарахований до вчителів Церкви Папою Пієм XI. День пам’яті святого — 15 листопада.
Крім того
Припускають, що Альберт Великий винайшов такі витвори:
- золотий механічний птах, що співав як соловей;
- підйомні механізми для срібних копалень герцога Баварії, що не використовували фізичну силу людей і коней;
- теплиця з невідомого матеріалу і штучний сад, всі процеси в якому урухомлювалися «невідомою силою».
Тома Аквінський писав, що Альберт Великий перетворював ртуть у золото, а також за допомогою філософського каменю створив гомункулуса — механічну людину.
Дослівно
| « | Вся мудрість походить від Господа нашого… Він є найвища висота і глибока глибина всякого знання. Він є скарбниця всякого знання, Він є скарбниця всієї мудрості. | » |
— Альберт Великий «Малий алхімічний звід» (Libellus de Alchimia)) | ||
Література
- Вертеловский А. Средневековая мистика и отношение её к католичеству / А. Вертеловский. – Харьков: Типография Окружного штаба, 1888. – 274 c.;
- Поло де Бонье М.-А. Средневековая Франция / Мари-Анри Поло де Болье. – М.: Мысль, 2014, 231с.;
- Соколов В.В. Средневековая философия / В.В. Соколов. – М.: Высш.шк., 1979. – 448 с.
Автор
- Г. О. Остапчук
