Альтаміра
Альтамі́ра (Altamira), Печера Альтаміра та наскельне мистецтво періоду палеоліту на півночі Іспанії (ісп. Cueva de Altamira y artre rupestre paleolítico del norte del España) — печери з настінним живописом епохи пізнього палеоліту, розташовані на півночі Іспанії, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (з 1985).
Історична довідка
Під впливом фундаментальної праці Ч. Дарвіна «Походження видів» (1859) у 19 ст. спалахнув інтерес до вивчення ранніх стадій розвитку людства. Однак відкриттям печери Альтаміри людство завдячує випадку, а не зусиллям археологів. У 1869 мисливець, шукаючи свого собаку, відкрив невідому на той час печеру. У 1875 місцевий археолог-аматор М. Санс де Саутвола (1831–1888) розпочав власні дослідження печери. У 1879 він узяв із собою маленьку доньку, яка привернула увагу батька до зображень на склепінні. Результати досліджень було опубліковано в 1880 у праці «Короткі нотатки про деякі доісторичні об’єкти провінції Сантандер», однак М. Саутволу звинуватили в зумисній фальсифікації зображень, що сприймалися як надто досконалі. Тільки через 15 років після смерті М. Саутволи науковий світ визнав, що живопис Альтаміри належить до епохи палеоліту (бл. 14–12 тис. до н. е.). Цьому сприяли відкриття печерних розписів в інших місцях. Менш ніж за 50 р. після відкриття Альтаміри на території Іспанії та Франції було виявлено бл. 40 аналогічних «галерей».
Розкопки в Альтамірі проводилися в 1902–1904, 1924–1925, 1981. Через значну кількість відвідувачів і спричинене цим фактом руйнування печера двічі закривалася на реставрацію: у 1977–1982 і 2002–2011. Доступ до печери обмежений. Із копіями зображень А. можна ознайомитися в музейному комплексі, розташованому поруч із печерою, а також у Національному археологічному музеї Іспанії (м. Мадрид), у музеях Німеччини та Японії.
У 2008 назву об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Печера Альтаміра» було змінено й додано ще 17 печер з наскельними зображеннями епохи палеоліту.
Характеристика
Довжина печери Альтаміра, утвореної серією подвійних залів і коридорів, — 270 м. Склепіння й стіни більшості приміщень укриті малюнками, насамперед бізонів, виконаними червоною, чорною та пурпуровою фарбами. Інші фігури примітивніші й зображують вепрів, коней, ланей, також наявні 8 продряпаних антропоморфних фігур і багато відбитків долонь. Зображення виконані вугіллям, вохрою й іншими природними фарбами. Контури стін були використані для досягнення тривимірного ефекту. Продряпані фігури й інші артефакти (див. Артефакт в археології) свідчать, що печера слугувала сезонним притулком для мисливців. Призначення наскельних зображень не зовсім зрозуміле. Можливо, вони мали релігійно-магічний зміст, проте це остаточно не з’ясовано. Розташовані в глибині печери розписи можна було зробити й побачити лише при світлі олійних світильників, що тільки посилювало загальне враження. Схожі зображення є в печерах Північної Італії та Скандинавії.
Значення
Перші твори первісного мистецтва — гравіювання на кістках — були виявлені в 1930-х, однак науковці не звернули на них належної уваги. Переворот у поглядах на первісне мистецтво пов’язаний із відкриттям печерного живопису. Альтаміра — перший виявлений об’єкт палеолітичного поліхромного живопису. Зображення в печері Альтаміра здобули світове визнання, а печера — умовну назву «Сикстинська капела первісного мистецтва». Печери — унікальне свідчення творчої діяльності первісної людини, їх дослідження сприяє кращому розумінню історії людства.
Додатково
У 2016 іспанськими кінематографістами було знято історико-біографічний художній фільм «Альтаміра», що розповідає про відкриття печери (режисер Х. Хадсон, у головній ролі А. Бандерас).
Література
Sanz de Sautuola M: Breves apuntes sobre algunos objetos prehistóricos de la provincia de Santander. Santander : Telesforo Martinez, 1880. URL: http://centrodeestudiosmontaneses.com/wp-content/uploads/DOC_CEM/BIBLIOTECA/EDICION_OTROS/breves-apuntes-objetos-prehistoricos_sautuola_1880.pdf Дэвлет Е. Альтамира: у истоков искусства. Москва : Алетейа, 2004. 280 с. Велика ілюстрована енциклопедія історії мистецтв / Пер. з англ. Київ : Махаон-Україна, 2007. С. 23–24. Кепін Д. В. Археологічне музейництво: енциклопедичний довідник. Київ : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2010. 267 с. Низовский А. Ю. 100 великих археологических открытий. Москва : Вече, 2013. 432 с. Мойнов С. Альтамира, Ласко, Шове // Наука и жизнь. 2017. № 4. С. 134–139. URL: https://www.nkj.ru/archive/articles/31045 El descubrimiento de Altamira // Museo Nacional y Centro de Investigación de Altamira. URL: http://www.mecd.gob.es/mnaltamira/cueva-altamira/descubrimiento.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шліхта І. В. Альтаміра // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альтаміра (дата звернення: 7.05.2024).
