Амстердам

Амстердам, вечірній канал

Амстерда́м (Шаблон:Lang-nd) — місто, столиця Нідерландів, комерційний та фінансовий центр країни. Розташований у провінції Північна Голландія на Заході країни в гирлі р. Амстел, на берегах вузької затоки Ей та Нордзе-каналу, який сполучає її з Північним морем. Частина міста лежить нижче рівня моря, деякі ділянки — на землях, де раніше були болота, озера або морська затока. Територія А. — 165 км², разом з агломерацією — 635 км².

Амстердам (Амстердам)
Країна	Нідерланди
Регіон країни	Західна Європа
Засновано	13 ст.«ст.» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 13.
Чисельність населення (тис.осіб)	863
Територія (кв.км.)	165

Історична довідка

Історія А. розпочалася в 13 ст. з появою невел. рибал. селища Амстеледаме («гребля на р. Амстел»). Уперше згадується 27.10.1275 у документі про дарування с-щу торгов. привілеїв графом Флорісом V Голландським. Статус міста отримало 1300 (за ін. даними — 1306), тоді ж назва А. набула сучас. звучання. У 14 ст. Вільгельм І Добрий включив А. до складу Голландського графства. Завдяки звʼязкам із містами Ганзейського союзу,

А. став важл. торгів. центром; після т. з. «Амстердамського дива» (1345) — і релігійним. У 1428–1450 був викопаний (як захисний рів) перший із системи концентрич. каналів. У 1579 сім пн. провінцій Нідерландів підписали Утрехтську унію — альянс проти експансії ісп. королів. Період розквіту міста почався після проголошення незалежності Нідерландів від ісп. панування («Акт про урочисте зречення», 1581) і утворення Республіки Об’єднаних провінцій Нідерландів. 17 ст. вважають «золотою добою» А., за якої він став найбагатшим містом на Зх., одним із світ. центрів торгівлі та банків. послуг. У 1612–1658 була прорита система концентрич. та допоміжних каналів. З А. вирушали кораблі до Балтійського моря, Північної та Південної Америки, Африки, Індонезії, Індії, Шрі-Ланки та Китаю. У цей час в А. творили видатні митці — П. Ластман, Рембрандт та його учні — Г. Дау, Ґ. Флінк, Ґ. ван ден Екгоут, композитор Я. Свелінк, працювали математик С. Стевін, фундатори міжнар. права Г. Гроцій та мікробіології А. ван Левенгук, філософ Б. Спіноза.

У сер. 18 – на поч. 19 ст. місто пережило період найб. занепаду (війни Голландії з Англією та Францією, наполеонівські війни). Після утворення Сполученого Королівства Нідерландів (1815) настав період нового розквіту А., від серед. 19 ст. місто переживає другу «золоту добу». Прокладено канали Амстердам — Рейн та канал від зат. Ей до Пн. моря. Обидва проекти значно покращили торгівлю міста з рештою Європи та світом. Розширилися порти — Західний та Східний, були побудовані судноверфі, нові причали та склади, діяли численні фабрики, друкарні, будувалися музеї. 1889 споруджено Центр. вокзал. Помітно розширилася тер. А.

У перш. пол. 20 ст. А. стає центром суднобудування, авіації, хімії. Нацист. Німеччина окупувала Нідерланди 10.05.1940. В А. був зруйнований старий євр. квартал; до концтаборів відправлено бл. 60 000 євреїв, (серед них — Анна Франк). 1943 від інтенс. бомбардування сильно постраждав р-н Амстердам-Ноорд, де знаходився авіазавод «Fokker». Союзники звільнили А. навесні 1945. У 1960–1970-ті А. стає центром тяжіння для творчої молоді, представників неформ. рухів — гіпі, прово, сквоттерів, у 1990-ті — музич. клубної культури. Наприк. 20 ст. голланд. уряд лібералізував податкове та корпоративне законодавство, завдяки чому в А. відкрито понад 100 штаб-квартир та європ. представництв вел. міжнар. компаній. В А. було підписано Амстердамський договір 1997.

Населення

Заг. кількість нас. — 863 тис. ос. (2018, оцінка), густота — 5 208 осіб/км² (2019, оцінка). Народжуваність 12,4 ‰, смертність 6,2 ‰, природн. приріст — 6,2 ‰, заг. середньорічн. зростання населення — близько 1,7 %, зокрема за рахунок міграції. Склад нас. за етніч. групами: нідерландці (більшість), вихідці з Марокко, Суринаму, Туреччини, ін. країн. Неєвроп. меншини становлять бл. чверті населення. За віковими групами: до 14 р. — 15 %, 15–64 р. — 72,86 %, 65 і більше — 12,14 %. За статтю: чоловіків — 45,5 %, жінок — 55,5 %. За реліг. групами (2000, опитування): не пов’язані з церквою, реліг. рухами — 56 %, християни — 17 %, мусульмани — 14 %, юдеї — 1 %, ін. конфесії — 9 %. В останні роки в А. зросла частка легальних та нелегальних мігрантів із Сирії, Єгипту, Пакистану, Нігерії, Гани.

Клімат

Клімат А. — помірний океанічний. Погода мінлива, часті дощі (середньоріч. кількість опадів — 833 мм). Весна тривала, досить тепла, літо прохолодне. Зима мʼяка, часті вітри, опади у вигляді дощу та мокрого снігу, сніговий покрив нестійкий. Серед. температура липня — +17,6 ºС, січня — +3,4 ºС.

Господарство

А. — великий бізнесовий, фін., пром. і турист. центр Нідерландів. Рівень безробіття у місті — 3,8 % (2017). У пром-сті міста працює лише близько однієї десятої зайнятих. Наприкінці 20 ст. багато підприємств було закрито (автобуд. завод 1981, судноверф 1984, авіазавод 1996). На 2019 у місті функціонують пром. підприємства машинобуд. галузі (приладобудування, електроніка), хім., ювелірної (гранування алмазів), поліграфічної, легкої (швейної, взуттєвої), харч. пром-сті. Зокрема, тут розташовані штаб квартири міжнар. пивоварної корпорації «Гейнекен» («Heineken»), компанії з розробки, вир-ва й продажу одягу «Джі-Стар» («G-Star»), транснац. компанії з вир-ва фарб «АкзоНобель» («AkzoNobel»), компанії з вир-ва приладів із програм. забезпеченням «ТомТом» («TomTom»), міжнар. корпорації в галузі мед. обладнання й техніки «Філіпс» («Philips») та ін. Найактивнішим є бізнес-сервісний компонент сфери послуг: корпоративне управління, консалтинг, ІТ, маркетинг. 12 % працівників зайнято у сферах інвестицій, банків. справи, страхування, що формує основу економіки міста.

В А. — штаб-квартири фін. конгломерату «ІНГ Груп» («ING Groep»), страхової компанії «Дельта Ллойд Груп» («Delta Lloyd Group»), банку «Ей-Бі-Ен Амро» («ABN Amro») та ін. Швидко розвиваються високотехнол. кластери. Інформац. кластер формують десятки малих фірм-розробників програм. забезпечення. Біотехнол. кластер А. — один із найб. у Європі. Тут зосереджені компанії з дослідження біомаркерів, стовбурових клітин, методів генної терапії, розробки ліків, мікропротезів тощо. Важл. складником економіки міста є індустрія туризму, у якій зайнято бл. 10 % працівників. Кількість номерів у готелях А. — 16,9 млн (2018). У 1996 засн. компанію з інтернет-бронювання готелів «Букінг.ком» («Booking.com») із штаб-квартирою в Амстердамі. Більшість туристів прибуває з країн Європи, США, однак в останні роки зростає туристичний потік із Китаю.

Транспорт

А. — значний трансп. центр. Міжнар. аеропорт Схіпгол — 3-й у Європі за пасажирообігом, має 5 злітно-посадкових смуг. А. має авіасполучення зі 130 країнами світу. Аеропорт зʼєднаний зі столицею та ін. містами Голландії швидкісним залізн. сполученням та автошляхами. Порт А. також належить до найбільших у Європі (4-й за вантажообігом — 75,8 млн т), але поступається сусід. Роттердаму. Має термінали для перевалки насипних вантажів, контейнерний, хімічний. А. — важливий вузол залізниць і автошляхів. Велика мережа залізнич. ліній та автомагістралей з’єднує місто з усіма частинами Нідерландів, а також із Німеччиною та Бельгією. З 1960-х планувальники А. віддають перевагу громад. транспорту, щоби зменшити використання автомобілів. На 2018 діє 5 ліній метро. Осн. транспорт. засіб у середмісті А. — трамвай, а на околицях — автобус. Через зат. Ей — пороми. Важливою ланкою та елементом традицій А. залишається велосипед.

Освіта, культура, архітектура

В А. працюють Нідерландська королів. академія наук і мист-в, низка наук.-дослідних ін-тів (зокрема Центр математики та інформатики), 16 закладів вищої освіти, зокрема 2 ун-ти: Амстердам. ун-т (засн. 1632) та Вільний ун-т А. (засн. 1880). В Амстердам. ун-ті навчається понад 30 тис. студентів, працює 8 тис. представників професор.-виклад. складу, у Вільному ун-ті — понад 22 тис. студентів. При останньому діє Міжнар. ін-т соц. історії, у розпорядженні якого є архіви, що висвітлюють політ. рухи сучас. епохи.

А. — один із найбільших культ. і мистец. центрів Європи, де відбуваються фестивалі, виставки, конкурси. Функціонують 24 театри, 72 музеї. До визначних музеїв А. належать Рейксмузеум, Музей Ван Гога, Міський (Стеделейкмюзеум), судноплавства, кінематографії, Музей НЕМО (Музей науки), Амстердам. музей (Музей історії А.). Архіт. комплекс Єврейського іст. музею об’єднує 4 синагоги 17–18 ст. У місті також є музеї біблійної археології, діамантів, тютюну, тропіків, воскових фігур мадам Тюссо, Будинок Рембрандта, Будинок Анни Франк та ін. Серед театрів — Міський театр А. (відкритий 1638), Королів. театр Карре (відкритий 1887), Театр Де Ла Мар (відкритий 1947) та ін. Неподалік від Рейксмузеуму розташований концерт. зал симф. оркестру. Міжнар. визнання здобуло Нідерланд. оперне т-во, розташоване в Амстердам. муз. театрі (відкритий 1986).

Сучас. А. містить пам’ятки архітектури різн. епох. Найдавніша, середньовіч. частина А. забудована у стилі голланд. класицизму. Гол. площею та іст. центром А. є площа Дам, на якій споруджено нац. монумент — Пам’ятник Свободи (1956). На пд. боці площі височіє королів. палац, споруджений арх. Я. ван Кампеном як ратуша (1648–1655). Кільце каналів Грахтенгордель віднесене до Світової спадщини ЮНЕСКО. Над каналами Сінгельграхт, Херенграхт, Кейзерграхт та Принсенграхт здіймаються типові амстердамські будинки 17–19 ст. — вузькі та високі (4–5 поверхів), з мансардами. В А. є великі кальвініст. собори — Ауде Керк (1306) та Вестеркерк (1620–1630) із дзвіницею висотою 85 м. Серед пам’яток архітектури: будинок Біржі (1897–1903; арх. Х.-П. Берлаге), будинок Театру Тушинського (арх. Х. Л. де Йонг; 1921) тощо. Навколо іст. ядра розташовані р-ни: А.-Вест та А.-Оост з переважно житлов. забудовою, А.-Зауд (ділові та житлові р-ни з вел. парками, університет. містечко), вел. парки (Королеви Беатрікс та Хайсбрехта ван Амстеля), А.-Ноорд (колишній пром. р-н, зараз зайнятий житловою та комерц. забудовою). Байлмер — найбільш віддалений від центру р-н, типовий спальний масив, збудований у 1960-х.

Близько 12 % тер. міста займають парки та зелені насадження. Серед них найвідомішим і найбільш відвідуваним є парк Вондела в англ. ландшафт. стилі пл. 45 га, який щорічно відвідує близько 10 млн осіб. Відкритий 1865, розробник проекту парку — ландшафт. арх. Я. Д. Зохер.

Спорт

В А. є спорт. споруди, вел. стадіони, зокрема Олімпійський (відкритий 1928; 22 500 місць) та «Й. Кройф Арена» (відкритий 1996, 54 990 місць). Відбуваються спорт. змагання найвищого світ. рівня, традиц. регулярні змагання (Амстердам. марафон тощо). Серед вел. спорт. подій — перший офіційний Чемпіонат світу з ковзаняр. спорту серед чоловіків (1893), Літні Олімпійські ігри 1928, старт велоперегонів «Тур де Франс» (1954), 11-а шахова олімпіада (1954), старт велоперегонів «Джиро д’Італія» (2010), Чемпіонат світу з греблі (2014), Чемпіонат світу з пляж. волейболу (2015), Чемпіонат Європи з легкої атлетики (2016), Чемпіонат Європи з хокею на траві серед чоловіків (2017).

А. знаменитий футбол. командою «Аякс» (засн. 1900). Один із найсильніших футбол. клубів Нідерландів, виступає на «Й. Кройф Арені»; є багаторазов. чемпіоном та володарем Кубка Нідерландів. На міжнар. арені клуб 4 рази володів Кубком Ліги Чемпіонів (1971, 1972, 1973, 1995); тричі — Суперкубком УЄФА (1972, 1973, 1995), 1 раз — Кубком УЄФА (1992), 1 раз — Кубком кубків (1987), двічі — Міжконтинент. кубком (1972, 1995), 1 раз — Кубком Інтертото (1961). У різн. роки за клуб виступали Й. Кройф, М. Ван Бастен, П. Клюйверт, Р. Куман та ін.

До об’єктів Світовj] спадщини ЮНЕСКО в А. належать Амстердама лінія оборони (з 1996) та Концентричні канали 17 століття в кварталі Сингелграхт, Амстердам.

Література

1. Все столицы мира / Сост. И. Н. Новикова. 2-е изд., испр. и доп. Москва, 2006;
2. Шитов А. Понять Амстердам. Амстердам, 2013;
3. New York and Amsterdam: Immigration and the New Urban Landscape. New York, 2014.

Автор ВУЕ

С. А. Лісовський

Покликання на цю статтю: Лісовський С. А. Амстердам // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амстердам (дата звернення: 15.05.2024).