Анестетики загальні

Анесте́тики зага́льні (від грец. ἀνισϑησία — нечутливість), засоби для наркозу — лікарські засоби, що спричиняють хірургічний наркоз (оборотне порушення функцій центральної нервової системи, яке супроводжується станом непритомності, відсутністю чутливості та рефлекторних реакцій на біль, міорелаксацією). Об’єднані у групі АТХN01A.

Класифікація

Залежно від способу введення засоби для наркозу поділяють на засоби для інгаляційного (вводять через дихальні шляхи) та неінгаляційного (вводять зазвичай внутрішньовенно) наркозу.

Засоби для інгаляційного наркозу — рідини, що легко випаровуються (діетиловий ефір, галотан, метоксифлуран, енфлуран, ізофлуран та ін.), або газоподібні речовини (закис азоту). До засобів для неінгаляційного наркозу належать барбітурати (метогекситал, гексобарбітал, тіопентал), опіоїдні анестетики (фентаніл, алфентаніл, реміфентаніл та ін.) та препарати інших груп (кетамін, пропофол та ін.).

Механізм дії

Засоби для наркозу пригнічують центральну нервову систему і спричиняють тимчасову втрату свідомості, пригнічення усіх видів чутливості, зниження м’язового тонусу та рефлекторної активності, помірно гальмують життєво важливі центри довгастого мозку. Механізм дії полягає у блокаді міжнейронної (синаптичної) передачі збудження в центральній нервовій системі. Найбільш чутливими до дії препаратів є синапси висхідної активуючої системи ретикулярної формації стовбура мозку та кори головного мозку, найбільш стійкими —життєво важливі центри довгастого мозку.

Єдиної теорії щодо впливу засобів для наркозу на синаптичну передачу немає. Вважають, що ці лікарські засоби впливають на мембрану нейронів, змінюють її проникність для йонів натрію та калію і порушують процес деполяризації мембран. Це перешкоджає виникненню потенціалу дії, внаслідок чого блокується міжнейронна передача збудження. Особливості впливу на нейрони, які відображаються на фармакодинаміці, зумовлені хімічною будовою та фізико-хімічними властивостями засобів для наркозу.

Основні вимоги до анестетиків загальних: • висока наркотична активність; • низька токсичність; • значна широта наркотичної дії (достатній діапазон між концентрацією препарату в крові, що спричиняє наркоз, і концентрацією, що пригнічує функцію життєво важливих центрів довгастого мозку); • здатність забезпечувати добру керованість наркозом (швидке введення у наркоз, бажано без стадії збудження, та виведення з наркозу, регульованість глибини наркозу).

Використання

Застосовують анестетики загальні під час різноманітних хірургічних втручань, болісних маніпуляцій, для купірування сильного болю (наприклад, у разі інфаркту міокарду, болю під час пологів), збудження, судом.

Література

Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. Фармакологія. / Ред. І. С. Чекман. 3-тє вид., випр. та доопрац. Вінниця : Нова книга, 2016. 784 с. Довідник лікарських засобів, зареєстрованих в Україні станом на 18.12.2017. URL: https://medhub.info Харкевич Д. А. Фармакология. 12-е изд., испр., перераб. и доп. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2017. 760 с. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск десятий. Київ, 2018. 1222 с. URL: http://moz.gov.ua/uploads/1/5052-dn_20180510_868_dod_2.pdf ATC / DDD Index 2018 // WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology. URL: https://www.whocc.no/atc_ddd_index/ Энциклопедия лекарств РЛС®. URL: https://www.rlsnet.ru/

Автор ВУЕ

• В. Й. Мамчур
• Н. М. Шептуха

Покликання на цю статтю: Мамчур В. Й., Шептуха Н. М. Анестетики загальні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анестетики загальні (дата звернення: 7.05.2024).