Відмінності між версіями «Апостольські правила»

Поточна версія на 11:27, 4 березня 2023

«Апо́стольські правила», «Правила святих апостолів» — важлива пам’ятка церковного законодавства, збірка правил, приписів, звичаїв ранньохристиянської церкви.

Точний час створення і авторство достеменно невідомі, є предметом дискусій в історичній і церковно-канонічній літературі. Особисте авторство апостолів більшість дослідників ставлять під сумнів або заперечують, однак давність самих правил (1–3 ст.) визнають. Значна частина «Апостольських правил» містить норми, укорінені в церковній практиці ще з апостольських часів, але є правила явно пізнішого походження, створені в умовах легалізації християнства Римською владою.

Спершу «Апостольські правила» не були зведені в єдиний перелік, існували фрагментами в різних церквах; в єдину збірку об’єднані не раніше поч. 4-го ст. Апостольський авторитет правил уґрунтовують на їх цілковитій відповідності змісту й суті новозавітного вчення.

«Апостольські правила» — джерело церковної практики і канонічного права. Вже перші Вселенські собори посилаються на «Апостольські правила» як на відомі й авторитетні приписи церковного життя. Зміст «Апостольських правил» складається з норм-приписів та норм-заборон, адресованих переважно кліру, в окремих випадках — мирянам. Вагоме значення мають правила, що стосуються прав і обов’язків єпископів, принципів церковної ієрархії, улаштування помісних церков, накладання церковних покарань, здійснення християнських таїнств.

Трулльський Вселенський собор (691–692) визнав канонічний авторитет 85 «Апостольських правил», які відтоді й дотепер визнані Православними церквами. Римо-католицька церква визнає лише перші 50 правил. Апостольський авторитет визнає за «Правилами» і низка протестантських церков.

Джерела

Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних соборів, і святих Отців / Пер. С. Чокалюка. Київ : Видання Київської Патріархії УПЦ КП, 2008. 367 с.

Література

Джерела канонічного права Православної Церкви. Харків : УАПЦ, 1997. 112 с.
Ранні Отці Церкви. Львів : Видавництво УКУ, 2015. 512 с.

Автор ВУЕ

А. В. Арістова

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Апостольські правила // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апостольські правила (дата звернення: 27.04.2024).

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''«Апо́стольські правила»''', «Правила святих апостолів» — важлива пам’ятка церковного законодавства, збірка правил, приписів, звичаїв ранньохристиянської церкви. Точний час створення і авторство достеменно невідомі, є предметом дискусій в історичній і церковно-канонічній літературі. Особисте авторство апостолів більшість дослідників ставлять під сумнів або заперечують, а давність самих правил (1–3 ст.) визнають. Значна частина «А. п.» містить норми, укорінені в церковній практиці ще з апостольських часів, але є правила явно пізнішого походження, створені за умов визнання християнства римською владою. Спочатку «А. п.» не були зведені в єдиний перелік, існували фрагментами в різних церквах; в єдину збірку об’єднані не раніше початку 4-го ст. Апостольський авторитет правил ґрунтується на їх цілковитій відповідності змісту й суті новозавітного вчення.
+[[File:Апостольські правила.mp3|міні|праворуч|320пкс|]]
+'''«Апо́стольські правила», «Правила святих апостолів»''' — важлива пам’ятка церковного [[Законодавство|законодавства]], збірка правил, приписів, звичаїв ранньохристиянської церкви.
-«А. п.» — джерело церковної практики і канонічного права. Вже перші Вселенські собори посилаються на «А. п.» як на відомі й авторитетні приписи церковного життя. Зміст «А. п.» складається з норм-приписів та норм-заборон, адресованих переважно кліру, в окремих випадках — мирянам. Вагоме значення мають правила, що стосуються прав і обов’язків єпископів, принципів церковної ієрархії, улаштування помісних церков, накладання церковних покарань, здійснення християнських таїнств. Трулльський Вселенський собор ([[691]]–[[692]]) визнав канонічний авторитет 85 «А. п.», які відтоді до сьогодні визнані православною церквою. Римо-католицька церква визнає лише перші 50 правил. Апостольський авторитет визнає за «А. п.» і низка протестантських церков.
+Точний час створення і авторство достеменно невідомі, є предметом дискусій в історичній і церковно-канонічній літературі. Особисте авторство [[апостол]]ів більшість дослідників ставлять під сумнів або заперечують, однак давність самих правил (1–3 ст.) визнають. Значна частина «Апостольських правил» містить норми, укорінені в церковній практиці ще з апостольських часів, але є правила явно пізнішого походження, створені в умовах легалізації [[християнство|християнства]] Римською владою.
-==Видання==
+Спершу «Апостольські правила» не були зведені в єдиний перелік, існували фрагментами в різних церквах; в єдину збірку об’єднані не раніше поч. 4-го ст. Апостольський авторитет правил уґрунтовують на їх цілковитій відповідності змісту й суті новозавітного вчення.
-*Писания мужей апостольських / Введения, пер. с греч. и комментарии под. ред. А. Г. Дунаева. — М.: Издательский Совет Русской Православной Церкви, 2003. — 671 с.;
-*Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних Соборів і святих Отців. — К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2008. — 368 с.
-==Література==
+«Апостольські правила» — джерело церковної практики і канонічного права. Вже перші [[Вселенські собори]] посилаються на «Апостольські правила» як на відомі й авторитетні приписи церковного життя. Зміст «Апостольських правил» складається з норм-приписів та норм-заборон, адресованих переважно [[клір]]у, в окремих випадках — мирянам. Вагоме значення мають правила, що стосуються прав і обов’язків [[єпископ]]ів, принципів [[ієрархія церковна|церковної ієрархії]], улаштування [[помісна церква|помісних церков]], накладання церковних покарань, здійснення християнських [[таїнство|таїнств]].
-Джерела канонічного права Православної Церкви. — Харків: Вид-ня УАПЦ, 1997.— 112 с.;
-*Ранні Отці Церкви: Антологія. — Львів: Вид-во УКУ, 2015. — 512 с.
-==  Автор ==
+Трулльський Вселенський собор (691–692) визнав канонічний авторитет 85 «Апостольських правил», які відтоді й дотепер визнані [[Православні автокефальні церкви|Православними церквами]]. [[Католицька церква|Римо-католицька церква]] визнає лише перші 50 правил. Апостольський авторитет визнає за «Правилами» і низка [[протестантизм|протестантських церков]].
-* ''А. В. Арістова''
+==Джерела ==
+* Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних соборів, і святих Отців / Пер. С. Чокалюка. Київ : Видання Київської Патріархії УПЦ КП, 2008. 367 с.
+==Література ==
+# Джерела канонічного права Православної Церкви. Харків : УАПЦ, 1997. 112 с.
+# Ранні Отці Церкви. Львів : Видавництво УКУ, 2015. 512 с.
+== Автор ВУЕ ==
+* [[Автор_ВУЕ::Арістова А. В. |А. В. Арістова]]
+{{Цитування_автор}}
+[[Категорія:Е-ВУЕ]]
+[[Категорія:ВУЕ]]
+[[Категорія:ВУЕ_Т2]]
+[[Категорія:Цивілізація]]
+[[Категорія:Філософські науки]]
+[[Категорія:Релігієзнавство]]
+[[Категорія:Християнство]]