Беовульф

«Беову́льф» (Beowulf) — англосаксонська (давньоанглійська) поема 7 –9 ст. (між 675 та 850 рр.).

Історія твору

Анонімний рукописний твір; не містив заголовка. Названий на честь головного героя під час першої публікації 1815. Єдина цілісно збережена поема такого обсягу давньоанглійською мовою. Її збереженість — унікальне явище для ранньосередньовічного германського світу, оскільки від континентальних епосів каролінгської (див. Каролінги) доби збереглися лише уривки, напр., «Пісні про Хільдебранда», а «Пісню про Нібелунгів», «Кудруну», «Старшу Едду» зафіксовано лише в 13 ст. Рукопис зберігався в колекції англійського антиквара Р. Коттона (1571–1631, Велика Британія), 1700 його передали у Британський музей (тепер Британська бібліотека).

Особливості форми і змісту

Походження епосу не острівне британське, її героїв та фабулу запозичено. Епос про напівказкового героя Беовульфа написаний традиційним германським алітераційним віршем (див. Алітерація). Мова поеми англосаксонська, як і мова інших поетичних текстів до 11 ст., не містить рис спільногерманського койне. В основі оповіді — типово фольклорні три подвиги героя. Немає єдиної думки щодо його походження, яке пов’язують і з племенем гаутів, і з ютами. Беовульф здійснив перші два подвиги в палатах данського конунга Хігелака, третій — на батьківщині. Припускають, що його батьківщиною є або Готланд (острів), або умовно «готські» області (див. Готи). Герой переміг у нічному двобої людиноподібного монстра Гренделя (фольклорний мотив людожерства) та його розлючену матір, на батьківщині — поборов дракона, що тероризував місцеве населення, але в нерівному двобої загинув. У поемі не згадано язичницьких богів, християнські мотиви доволі поверхові, зі спільного давньогерманського світогляду запозичено культ долі й мотив кривавої помсти. Оскільки аріанство завжди імпонувало войовничим германцям, у поемі зафіксовано дві біблійні згадки (одну з іпостасей Трійці Бога-Отця; Гренделя порівняно з Каїном). Такий світоглядний синтез закономірний з огляду на неоднорідне походження твору.

Зв’язок з іншими видами мистецтва

Поему перекладено європейськими мовами. 2012 опубліковано перший переклад українською мовою. За мотивами поеми Дж. Ч. Гарднер написав роман «Грендель». 1982 британська рок-група «Мерілліон» («Marillion») записала композицію «Грендель». Існує низка екранізацій твору в різних жанрах: мультиплікаційний фільм (1998), фантастичний (1999), телесеріал (2016). 2007 Р. Земекіс екранізував його в жанрі героїчної саги. За мотивами твору знято фільми «Беовульф і Грендель» (2005), «Грендель» (2007), «Вікінги» (2008).

Додатково

Одним із найвідоміших дослідників поеми в 20 ст. був Дж. Р. Р. Толкін; твір надихнув письменника на створення ще одного епосу для англійців — роману «Володар перснів».

Джерела

Beowulf / Trans. from anglo-saxon by B. Raffel. New York : New American Library, 1963. 160 p. Беовульф / Пер. із англосакс. О. О’Лір. Львів : Астролябія, 2014. 208 с.

Література

Berndt R. History of the English Language. Leipzig : VEB Verlag, 1982. 240 p. Собуцький М. А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя. Київ : Інститут історії України НАН України, 1997. 208 с. Слухай А. С. Етнічний міф в образних парадигмах давньоанглійських епіко-міфологічниї текстів. Київ : Аграр Медіа Груп, 2012. 254 с. Карлова В. О. Еволюційні періоди у розробці теорії «Беовульфознавства» // Сучасні дослідження з іноземної філології. 2017. Вип. 15. С. 54–63.